Сатур В.С.

Науковий керівник Гудима Р.Р.

Буковинська Державна Фінансова Академія

Україна

Туризм як найперспективніший напрям активізації соціально-економічного розвитку Криму

На сучасному етапі глобалізації економіки та розвитку світової господарської системи туристична сфера займає позицію однієї з найперспективніших, високодохідних та динамічних у своєму розвитку. Туризм є однією з ведучих галузей світової економіки, індустрією на яку припадає приблизно 30% світової торгівлі послугами та 10% світового валового продукту. Туризм перетворився на змістовну форму використання вільного часу окремих осіб і на основний засіб міжособистісних зв’язків, а також політичних, економічних і культурних контактів, що стали необхідними внаслідок інтернаціоналізації всіх секторів життя націй.

Невипадково вперше в історії України уряд проголосив туризм одним із пріоритетних напрямків розвитку національної економіки, адже туристичний бізнес визнано одним з найбільш рентабельних.

Туристична індустрія – пріоритетний напрямок соціально-економічного розвитку Автономної Республіки Крим. Крим є одним з найбільших курортних регіонів на території колишнього СРСР, що приваблює мільйони відпочиваючих із країн СНД і далекого зарубіжжя. Значення Криму як курорту визначається його унікальними природними ресурсами, цікавими визначними пам'ятками, розвитою транспортною і санаторно-курортною інфраструктурою. Більше 100 років Крим виступає як регіон розвинутого туризму.

Серед перспективних видів туризму для АР Крим можна розвивати такі: альпінізм, гірничопішохідний спортивний кваліфікаційний туризм, сільський туризм, екотуризм, навчальний та науковий туризм, етнографічний, паломницький та етнічний туризм, військово-історичний туризм. Для розвитку кожного з перелічених видів туризму Крим володіє необхідним ресурсним потенціалом.

На території Криму понад 11,5 тисяч пам'ятників історії, культури та архітектури, що відносяться до різних історичних епох, цивілізацій, етносів і релігій. Найбільш унікальні з них: комплекс печерних містечок і монастирів, генуезькі фортеці, святі місця різних конфесій та інші використовуються як туристичні об'єкти.

Також у Криму п'ять державних заповідників, 33 заказники, 87 пам'яток природи, 10 заповідних урочищ, 8 родовищ мінеральних вод, 15 родовищ лікувальних грязей. Більш 90% рекреаційних об'єктів сконцентровано на вузькій 3-х кілометровій прибережній смузі моря. У глибинних територіях розміщені лише невеликі (до 100 місць), малокомфортабельні об'єкти, хоча в цій "Кримській Швейцарії" є всі необхідні умови і ресурси для рекреаційного освоєння високого рівня.[2]

Проте туристична галузь розвинута на досить низькому рівні. Це спричинено великою кількістю факторів, починаючи від недосконалості нормативної бази у сфері туризму й закінчуючи недостатнім фінансуванням.

Однією з найбільших проблем, що стримує розвиток туристичної галузі, є недостатнє фінансування як з боку органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, так і самих суб’єктів підприємницької діяльності. В Україні інвестиціям у туристичну індустрію приділяють мало уваги, немає належних досліджень та поглибленого аналізу ефективності інвестиційних процесів туристичної індустрії [1, с. 170].

Отже для підняття рівня туристичної індустрії в Криму необхідно:

- збільшити частку доходів від туризму до міського, обласного та державного бюджетів;

- створити імідж Криму як туристичного центру в Україні та за кордоном;

- розширити використання рекреаційних ресурсів та туристичних можливостей півострова;

- залучати іноземних туристів та громадян України на відпочинок, оздоровлення, а також і з пізнавальною, релігійною, етнічною та іншою метою;

- залучати іноземних інвесторів для розвитку туристичної галузі;

- відновити та зберегти пам’ятники архітектури, містобудування, культуру побуту, культові заклади тощо;

- спростити систему проходження прикордонних та митних формальностей осіб та транспортних засобів, які прямують через державний кордон України з метою туризму;

- використовувати соціальні, економічні, виховні оздоровчі, спортивні та інші функції туризму для підвищення рівня життя мешканців Криму та створення додаткових робочих місць.

Розвиток нових видів туризму в Криму спричинить за собою формування цілої індустрії туризму, яка являє собою сукупність виробничих, транспортних і торговельних підприємств, що виробляють та реалізують туристичні послуги і товари туристичного попиту. Тому необхідно створити сприятливий інвестиційний клімат як для іноземних інвесторів, так і для національних.

Список використаних джерел:

1. Мальська М.Л., Худо В.В., Цибух В.І. Основи туристичного бізнесу : навчальний посібник / [М.Л. Мальська, В.В. Худо, В.І. Цибух.] – К. : Центр навчальної літератури. - 2004. – 272 с.

2. Рекреаційний потенціал Криму // Blackeyehotel. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.blackeyehotel.com/news_16.html.