Харківський Національний
Економічний Університет, Україна
практичні аспекти аналізу прибутковості БАНКУ
Банк вкладає кошти в активи й
отримує від них доходи. Ці активи фінансуються коштами капіталу та зобов'язань,
за придбання яких він відповідно сплачує відсотки і робить інші витрати. У
зв'язку з цим дослідження отриманої банком економічної вигоди є актуальним.
Вивченням прибутковості банку
займалися Р. Брейлі та С. Маєрз [6, 151], Л. О. Примостка [З, 97], К. Є.
Раєвський [1, 395], П. Роуз [4, 126] та інші вчені. Однак існує потреба
системно розглянути практичні аспекти методики аналізу прибутковості, щоб
застосовувати її до матеріалів звітності українських банків, яку публікує
Національний банк України (НБУ).
Прибутковість роботи банку вивчається
за показниками прибутковості акціонерного капіталу (RОЕ) і прибутковості активів (RОА). Перший визначається відношенням отриманого банком
чистого прибутку до акціонерного капіталу або прибутку на акцію до курсу акції.
Він засвідчує вигідність бізнесу для акціонерів і вигоду альтернативного
вкладення капіталу. Наприклад, акціонер одного банку отримав на акцію 100 грн. 15
грн. прибутку, а іншого банку - на 100 грн. акцію 13 грн. прибутку. Зрозуміло, що вкладення коштів у
перший банк будуть вигіднішими. Прибутковість активів дає оцінку роботи
менеджерів з управління банком. Вона говорить про вміння керівництва банку
досягати завдань, які поставлені акціонерами. Ці два показники взаємозв'язані.
Методика їх аналізу відома як аналіз прибутковості банку або як аналіз Дюпона
(фірми, що вперше застосувала цю методику). Факторна модель аналізу
прибутковості має три етапи.
Перший передбачає виявлення,
вивчення й оцінк)у взаємозв'язку між прибутковістю капіталу та активами банку.
Це дозволяє вивчити керованість співвідношенням між ризиком і прибутками
банківського бізнесу. Вона записується так:
Кпак = Кмк х Кпа,
де Кпак - прибутковість акціонерного капіталу;
Кмк - мультиплікатор капіталу;
Кпа - прибутковість активів.
На цьому етапі можна провести
спостереження за наступними складовими керованістю бізнесом у банку:
|
Дохідність
акціонерів |
= |
Політика у сфері вибору джерел фінансування ресурсів
(боргові зобов'язання чи капітал) |
* |
Ефективність
роботи менеджерів |
Другий етап - це дослідження
прибутковості активів за факторними складовими, яке передбачає вивчення
використання активів і маржі прибутку. Остання є частково об'єктом контролю й
управління з боку менеджерів. Цей показник нагадує про те, що банки можуть
збільшити свої доходи та величину
Перший передбачає виявлення,
вивчення й оцінку взаємозв'язку між прибутковістю капіталу та активами банку.
Це дозволяє вивчити керованість співвідношенням між ризиком і прибутками
банківського бізнесу. Вона записується так:
Кпак = Кмк х Кпа,
де Кпак- прибутковість акціонерного
капіталу;
Кмк-
мультиплікатор капіталу;
Кпа -
прибутковість активів.
На цьому етапі можна провести
спостереження за наступними складовими керованістю бізнесом у банку:
виплат акціонерам шляхом
ефективного контролю за витратами та максимізації доходів. Аналогічно менеджери
можуть підвищити середню дохідність активів банку, вивірено перерозподіливши ці
активи на користь найбільш дохідних кредитів та інвестицій і оминаючи при цьому
підвищення ризиків. Аналітична модель виглядає так:
Кпа = Кда х Ккв,
де Кда - дохідність активів;
Ккв -
маржа прибутку перед оподаткуванням у доходах.
Це дозволяє провести
спостереження за наступними складовими управління в банку:
|
Ефективність
роботи менеджерів |
= |
Політика
управлінняпортфелем, переважно в частині структури активів і доходів до них |
* |
Ефективність
управління витратами і політика встановлення цін на банківські послуги |
Третій етап передбачає детальне
вивчення маржі прибутку та дохідності, що пов'язано з використанням активів.
Особливу увагу звертають на вміння менеджерів керувати сумою податків, щоби
досягти належного чистого прибутку, резервами для відшкодування можливих втрат
за стандартними кредитами, здобувати належну операційну та процентну маржу.
Поєднавши складові трьох
вищеназваних етапів аналізу, отримаємо наступну аналітичну модель:
Кпак = Кмк х Кдб х Квпа х Ккв х Куп,
де Кдб
- частка підвідсоткових активів у чистих активах; Квпа - дохідність підвідсоткових активів;
Куп - частка чистого прибутку в прибутку перед оподаткуванням.
Відповідно отримаємо наступну сигнальну
модель керованості банком:
|
Кпак = Ефективність управління ресурсами х Ефективність
контролю за доходною базою х Ефективність управління доходами х Ефективність
контролю за витратами х Ефективність управління податками |
Досягнення високого рівня прибутковості
банку залежить від таких чинників: використання фінансового важеля (Кмк), використання операційного важеля,
тобто частки фіксованих затрат, які банк робить для збільшення операційного
прибутку з метою зростання чистого прибутку (Квра);
контролю за операційними витратами з метою того, щоби більша
частина доходів переходила в операційний прибуток
(Ккв) управління портфелем активів для дотримання вимог щодо
ліквідності при орієнтації на отримання максимального прибутку за будь-якою
статтею активів (Кдб), управління
податками, які сплачує банк, з метою максималізації чистого прибутку (Куп); контроль за ризиком банківських
операцій, щоб вони не звели нанівець прибуток і капітал банку.
Викладена методика аналізу
прибутковості банку може застосовуватися для кількісних вимірювань та якісної
інтерпретації за матеріалами фінансової звітності банків, яка публікується у
"Віснику НБУ".
1.
Аналіз
банківської діяльності: Підручник / А. М. Герасимович, М. Д. Алексеенко, І. М. Парасій-
Вергуненко та ін. За ред. А. М. Герасимовича. - К: КНЕУ, 2003. - 599 с.
2.
Інструкція до
складання річного фінансового звіту комерційного банку: Затверджена постановою
НБУ від 03.12.2003 р. // шм.гасіа.кіекиа.
3.
Примостка Л. О.
Фінансовий менеджмент банку. -К: КНЕУ, 1999. - 246 с.
4.
Роуз П.
Банковский менеджмент / Пер. с англ. -
М.: Дело, 1997.- 768 с.
6.
Richard A.
Brealey, Stewart C. Myers. Principles of corporate finance. – McGraw-Hill
Higher Education, 2005. – 1093 p.