Экономические науки/Учет и аудит
Мазур Т.И
Донецкий
национальный университет экономики и торговли
имени
М.И. Туган-Барановского,Украина
ТЕОРЕТИЧНІ ТА ОБЛІКОВІ АСПЕКТИ ДЕБІТОРСЬКОЇ
ЗАБОРГОВАНОСТІ
Вступ.
У процесі господарської діяльності сільськогосподарські
підприємства, виробляючи продукцію, вступають в розрахункові взаємовідносини з
іншими підприємствами, організаціями і особами. Однак, несвоєчасне одержання
грошових коштів за реалізовану продукцію призводить до труднощів у веденні
господарства. Тому у бухгалтерському обліку підприємств, обліку розрахунків з
дебіторами приділяється багато уваги. Від оперативності й правильності поданої
інформації про стан заборгованості залежить своєчасність вжиття заходів щодо її
погашення.
Аналіз
останніх досліджень. У розвиток питань теорії й
методології обліку дебіторської заборгованості суттєвий вклад зробили відомі
вітчизняні вчені: М.Д. Білик, Ф.Ф. Бутинець, Б.І. Валуєв, С.Ф. Голов, Н. Гура,
М.Я. Дем'яненко, Г.Г. Кірейцев, Н. Матицина, Л.В. Нападовська, П.Т. Саблук,
В.К. Савчук, В.В. Сопко, П.Я. Хомин, та інші.
Метою статті є визначення
найбільш доцільного групування дебіторської заборгованості та нових методичних
аспектів обліку розрахункових операцій.
У процесі діяльності
підприємство не завжди проводить розрахунки з іншими підприємствами або
фізичними особами одночасно з передачею майна, виконанням робіт, наданням
послуг тощо. У зв’язку з цим у нього виникає дебіторська заборгованість.
Сутність дебіторської заборгованості детально досліджувалося в роботах Знамеровської
Т.М., Власової І.О., Матвієнко М.Н., Матициної Н., Білик М.Д.
На думку М. Д.
Білик, “дебіторська заборгованість - це матеріальні ресурси, не оплачені
контрагентами, або готівка, що вилучена у підприємства” [2, с. 28]. На нашу
думку, наведене визначення відображає реальний стан дебіторської
заборгованості.
Дебіторська
заборгованість згідно з П(С)БО 10 поділяється на довгострокову і поточну [3, с.
30-34]. Поточна дебіторська заборгованість - це заборгованість, яка або виникає
у ході нормального операційного циклу, або буде погашена протягом дванадцяти
місяців з дати балансу. Заборгованість, що не виникає у ході нормального
операційного циклу і буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу,
відноситься до довгострокової.
Висновки.
Унаслідок виплати грошових коштів у підприємства не
виникають доходи, тому, на наш погляд, формувати резерв сумнівних боргів за
виданими авансами і позиками, який відноситься на витрати, необгрунтовано.
Адже він (резерв) формується для забезпечення відповідності доходів і витрат.
Спробуємо дослідити за П(С)БО 10 і П(С)БО 13, яка
дебіторська заборгованість є фінансовим активом.
За п. 6 П(С)БО 13 фінансові активи включають грошові
кошти, не обмежені для використання, та їх еквіваленти; дебіторську
заборгованість, не призначену для перепродажу; фінансові інвестиції, що утримуються
до погашення; фінансові активи, призначені для перепродажу; інші фінансові
активи.
За п. 7 П(С)БО 10 поточну дебіторську заборгованість,
яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості,
призначеної для продажу), включають до підсумку балансу за чистою реалізаційною
вартістю.
У п. 9 П(С)БО 10 зазначено, що класифікацію дебіторської
заборгованості за продукцію, товари, роботи і послуги здійснюють групуванням
дебіторської заборгованості за строками її непогашення із встановленням
коефіцієнта сумнівності для кожної групи.
Отже, цим стандартом передбачено формування резерву
сумнівних боргів лише для дебіторської заборгованості за товари, роботи і
послуги, яку обліковують на рахунку 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками».
Проведене дослідження дає змогу стверджувати, що за
вимогами П(С)БО 10 і П(С)БО 13 до дебіторської заборгованості, яка на дату
балансу оцінюється за чистою реалізаційною вартістю, відносять таку, що виникає
внаслідок відвантаження продукції, товарів, робіт, послуг, виплати авансів та
надання позик.
За балансом (п. 27 П(С)БО 2) суму визначеного резерву
сумнівних боргів вираховують тільки з дебіторської заборгованості за товари,
роботи і послуги.
Ми повністю погоджуємося з вимогами П(С)БО 2 та з
названими вище авторами щодо доцільності нарахування резерву сумнівних боргів
лише за дебіторською заборгованістю за відвантажені товари, роботи і послуги
та необхідністю її оцінки на дату балансу за чистою реалізаційною вартістю.
Литература:
1.
Матицина Н. Основні засади регулювання розрахункових відносин через
управління дебіторською заборгованістю
/ Н. Матицина // Бухгалтерський облік і аудит. – 2006. - № 12. – С. 38-42
2.
Білик М.Д. Управління дебіторською заборгованістю підприємств / М.Д. Білик //
Фінанси України. – 2003. - №12. – С.24-36
3.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгова-
ність». Затв. Наказом Міністерства
фінансів України від 08 жовтня 1999 року № 237 //Баланс. – 2003. - № 3. – С.
30-34. - (Нормативний документ Міністерства фінансів України. Положення)
4.Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник / За ред. Ф.Ф.Бутинця. - Житомир, 2000. - 608
с.