Глех Ю.В.

Буковинська Державна Фінансова Академія, Україна

Антимонопольне регулювання в економіці Україні

На сьогодні для економіки України висвітлення аспекту антимонопольного регулювання являється надзвичайно актуальним, оскільки країна переживає перехідний період, що уособлює в собі структурні перетворення. Об’єктом визначеним для висвітлення зазначеної теми виступає антимонопольна політика, яку проводить уряд української держави. При цьому предметом виступає антимонопольне регулювання, що здійснюється шляхом впровадження відповідних законів і підзаконних актів, а також визначення перспектив розвитку антимонопольного регулювання в близькому майбутньому.

Основною особливістю антимонопольного регулювання української економіки є те, що довгий час Україна перебувала під господарсько-адміністративним контролем, а починаючи з дев’яностих років ХХ століття та її території почали відбуватись ринкові перетворення. Тобто на території нашої держави діяла повна державна монополія на виробництво товарів і надання послуг, отже на ринку була відсутня конкуренція.

Для подолання кризової ситуації було утворено державний орган – Антимонопольний комітет України (АМКУ), що є колегіальним органом, який згідно із законодавством, складається з Голови та десяти державних уповноважених. Основним завданням Комітету, визначеним Законом України “Про Антимонопольний комітет України”, є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині.

Правове становище Антимонопольного комітету України визначено Законами “Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності” та “Про Антимонопольний комітет України”, а його процесуальна діяльність щодо розгляду справ регламентується згаданими тимчасовими правилами розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства України.

До негативних тенденцій у розвитку структурних передумов конкуренції, що виявилися станом на початок 2009 року, слід віднести зменшення інтенсивності вступу нових суб’єктів господарювання на товарні ринки, що знайшло відображення у скороченні темпів зростання кількості підприємств, організацій та установ, які здійснюють господарську діяльність. Результати аналізу показників за 2007 – перше півріччя 2009 року свідчать, що у першому півріччі 2009 р. темпи приросту кількості економічних агентів, тобто, відповідно, інтенсивність вступу нових суб’єктів господарювання, істотно уповільнилися: в цілому майже у три рази порівняно з першим півріччям 2007 року.

Таким чином, для вдосконалення антимонопольного регулювання української економіки слід вжити наступних заходів [1, 118]:

1. Вдосконалення системи державних мір по антимонопольному регулюванні, шляхом проведення державної антимонопольної політики, ефективного сполучення ринкового механізму і системи державного регулювання. При цьому необхідно враховувати вихідний стан економіки України, що не містила передумов переходу до вільного ринку.

2. Жорстко реалізовувати державну антимонопольну політику

3. Здійснювати контроль за ринками з високою концентрацією, олігополістичних ринків, відстежувати можливі змови між учасниками ринку.

4. Стимулювати державними заходами розвиток платоспроможного попиту всіх категорій споживачів: населення, виробничого попиту. Це приведе до розвитку виробництва, збільшенню кількості товаровиробників і розвитку конкуренції.

5. Посилити контроль за розвитком фінансово-валютного ринку, що полягає в: обмеженні валютних спекуляцій; відновленні довіри до фінансової системи (залучення в інвестиції коштів населення).

6. Державне стимулювання діяльності вітчизняних товаровиробників, захист внутрішнього ринку від імпорту.

7. Державні заходи щодо виконання антимонопольного законодавства: прискорений розгляд у суді, відповідальність суддів за порушення строків розгляду антимонопольних справ.

8. Захист конкуренції на ринках всіх товарів. Швидка реакція на скарги по обмеженню конкуренції антимонопольних і судових органів. Розвиток конкуренції як стану ринків, створення умови для активізації інвестиційних й інноваційних процесів.

Певним підсумком роботи Антимонопольного комітету України стало обговорення конкурентної політики та права в України в 2002 – 2007 роках на щорічному Всесвітньому форумі ОЕСР у лютому 2008 року в Парижі. У відповідному документі цього авторитетного міжнародного зібрання, зокрема, зазначено: "Головною сильною стороною конкурентного режиму в Україні є всебічне та добре розроблене конкурентне законодавство та Антимонопольний комітет України, ефективно керована і визнана установа для його застосування". Але, така оцінка з боку колег зобов’язує не втратити напрацювань, забезпечити подальше підвищення рівня роботи Антимонопольного комітету на благо народу України [2].

Література:

1.Савченко І.Л. Міжнародна економіка: основні економічні проблеми і шлях їх вирішення. Львів: ЛБІ НБУ, 2003 – 197с.

2. www.amc.gov.ua/amc/control/uk/publish/- Статус та завдання АМКУ