Секція «Економічні науки».

3. Фінансові відносини

К. е. н. Глухова В.І

Кременчуцький державний університет імені Михайла Остроградського

ОСНОВИ ТЕОРІЇ ФІНАНСІВ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ

Реалізація основних положень законодавства України щодо модернізації системи профтехосвіти , яка передбачає розширення мережі, зміцнення їх матеріальної бази, широке впровадження в навчально-виховний процес останніх досягнень науки і техніки, зумовлює подальше збільшення коштів, які держава витрачає на потреби профтехосвіти.

Ефективне управління фінансами, а саме: фінансове планування, організація діяльності та фінансовий контроль за цільовим, раціональним використанням коштів залежить у значній мірі від того, наскільки глибоко і всебічно суб’єкти управління володіють інформацією про об’єкт управління – фінансові ресурси. Тому дослідження сутності фінансових відносин у системі профтехосвіти, особливостей їх організації набуває особливої актуальності.

Вихідною передумовою даного дослідження є з’ясування місця системи профтехосвіти в загальному народногосподарському комплексі країни. Загальновідомо, що профтехосвіта як складова всієї системи народної освіти України належить до невиробничої сфери, суб’єкти якої традиційно не приймають участі у створенні валового внутрішнього продукту.

В той же час в професійно-технічних навчальних закладах (ПТНЗ), у відповідністю з основною особливістю навчання, продуктивною працею учнів в ході виробничого навчання створюється вартість. Це є підгрунтям для виділення профтехосвіти із всієї системи народної освіти як особливої підгалузі, яка виконує функції, властиві невиробничій сфері, а також частково сфері матеріального виробництва. Дана специфіка знаходить свій відбиток на всіх економічних відносинах, в тому числі і на фінансових. Специфічність полягає в тому, що по-перше, в системі профтехосвіти всі господарські операції супроводжуються рухом грошових коштів, в результаті якого створюються, розподіляються і використовуються відповідні фонди. Причому тут присутні фінансові відносини в процесі розподілу бюджетних коштів, а також у ході створення і використання грошових фондів за рахунок власних доходів.

По-друге, оскільки в цій сфері створюється вартість, то виникнення фінансових відносин зумовлене її участю як у вторинному, так частково і у первинному розподілі валового внутрішнього продукту.

Фінансові відносини в системі профтехосвіти - це сукупність відносин, виражених у грошовій формі, між професійно-технічною освітою і бюджетом, галузями народного господарства, державними цільовими фондами страхування, а також сукупність відносин безпосередньо в самій системі з приводу розподілу і перерозподілу частини вартості валового внутрішнього продукту, формування на цій основі фондів грошових коштів та використання їх для здійснення підготовки висококваліфікованої робочої сили.

Матеріальними носіями фінансових відносин виступають фінансові ресурси, тобто грошові фонди, які утворюються в процесі руху вартості по розподільчим каналам. Слід відзначити, що ці відносини існують в умовах поєднання різноманітних за джерелами, способами формування, напрямками використання фондів грошових коштів.

Складність фінансових взаємовідносин в досліджуваній сфері зумовлює необхідність розподілу їх на ряд рівнів. Як було відзначено, можна виділити такі основні рівні фінансових відносин:

1) між системою профтехосвіти і бюджетом;

2) між системою професійно-технічної освіти і галузями народного господарства;

3) між системою профтехосвіти і державними цільовими фондами соціального страхування;

4) всередині вказаної системи.

Фінансові відносини сфери з державним бюджетом, на відміну від інших галузей освіти, не є односторонніми.

По-перше, система профтехосвіти вступає у фінансові відносини з бюджетом в процесі розподілу і використання централізованих грошових коштів і коштів місцевих бюджетів.

По-друге, в процесі виробничої практики на підприємствах учні приймають участь у випуску продукції, яка може оподатковуватися податком на додану вартість, акцизним збором, одержаний прибуток від реалізації якої оподатковується податком на прибуток. Виміряти цю часточку платежів до бюджету, до якої причетна система профтехосвіти, дуже складно та й практичної необхідності немає в цьому, але її об’єктивне існування дає підставу стверджувати про двохсторонні фінансові відносини з бюджетом.

Другий рівень характеризується фінансовими відносинами між галузями економіки і системою профтехосвіти як структурним підрозділом всього народногосподарського комплексу країни. Конкретний вияв це знаходить в тому, що ПТНЗ втупають у фінансові взаємовідносини з підприємствами і організаціями з приводу створення за рахунок внутрішніх джерел останніх фондів грошових коштів, розподілу і використання їх з метою зміцнення навчальної бази профтехучилищ, покращення матеріального забезпечення учнів.

Фінансові відносини закладів системи профтехосвіти із цільовими фондами соціального страхування базуються на відрахуванні за законодавчо встановленими нормативами грошових коштів до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, Фонду страхування від нещасних випадків на виробництві та Фонду соціального страхування на випадок безробіття. Специфіка цих відносин стосується останнього із вказаних фондів. Річ у тім, що ПТНЗ за рахунок бюджетних коштів (в результаті перерозподілу валового внутрішнього продукту) формують доходи цього фонду, як і решти страхових фондів. Але зворотній рух грошових коштів від Фонду до ПТНЗ значно переважає і сьогодні має місце майже у всіх профтехучилищах. Така ситуація складається тому, що за рахунок Фонду соціального страхування на випадок безробіття та на його замовлення відбувається фінансування витрат по підготовці робітничих кадрів та підвищення їх кваліфікації.

При розгляді фінансових відносин безпосередньо в самій системі профтехосвіти можна виокремити дві їх ланки: фінансові відносини, що виникають при розподілі бюджетних коштів; фінансові відносини, які опосередковують створення, розподіл і використання грошових фондів за рахунок власних надходжень в системі.

Перша ланка охоплює фінансові взаємовідносини між органами управління, які виникають при утворенні фінансових ресурсів за рахунок бюджетних коштів у Міністерстві освіти та науки України, їх розподілі та перерозподілі між територіальними (обласними) управліннями профтехосвіти і безпосередньо ПТНЗ.

Друга ланка охоплює грошові відносини, пов’язані з утворенням і використанням цільових фондів внутрішньогосподарського призначення: фонду матеріального заохочення учнів, фондів, спрямованих на зміцнення навчально-матеріальної бази, на соціальний захист учнів, на проведення культурно-масової та фізкультурно-спортивної роботи.

Джерело формування цих грошових фондів – доходи ПТНЗ від навчально-виробничої діяльності. Розширення даної ланки фінансів набуває особливої значимості в умовах обмеженості бюджетних фінансових ресурсів системи профтехосвіти.

Всі фінансові відносини в сфері підготовки кваліфікованих робітників, не дивлячись на відмінності на рівнях, єдині, взаємопов’язані. Поряд з найбільш розвиненими відносинами першого рівня, що історично обумовлено, в наш час відбувається розширення, поглиблення фінансових відносин на інших рівнях.

Отже, фінанси професійно-технічної освіти – це складова фінансової системи, яка є своєрідною ланкою фінансів невиробничої сфери з притаманними їй особливостями. Подальше вивчення, дослідження фінансових взаємовідносин стане важливим внеском в розвиток теорії і практики управління фінансами системи профтехосвіти.