Економічні науки / 5. Управління трудовими ресурсами

Манюк А.М.

Науковий керівник: Заєць К.Д.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

Національна служба посередництва і примирення як основний орган врегулювання трудових спорів

Національна служба посередництва і примирення (НСПП) – це постійно діючий державний орган для врегулювання колективних трудових спорів (конфліктів), утворений Президентом України відповідно до Закону України "Про поря­док вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)".

Положення про Національну службу посередництва і примирення затверджується Президентом України [3].

Основні завдання НСПП полягають у прогнозуванні виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) та сприяння своєчасному їх вирішенню, сприяння взаємодії сторін соціально-трудових відносин у процесі врегулювання колективних трудових спорів (конфліктів), що виникли між ними, а також здійснення заходів із запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) [5].

До компетенції НСПП належить вивчення та узагальнення причин виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) і можливих їх наслідків на національному, територіальному і галузевому рівнях, вироблення пропозицій щодо запобігання колективним трудовим спорам (конфліктам), здійснення реєстрації колективних трудових спорів (конфліктів) та висунутих працівниками вимог, аналіз вимог, виявлення та узагальнення причин колективних трудових спорів (конфліктів), підготовка пропозицій для їх усунення, підготовка посередників та арбітрів, які спеціалізуються на вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів), посередництво у вирішенні колективного трудового спору (конфлікту) [4].

Упродовж січня-березня 2010 року НСПП сприяла вирішенню 102 колективних трудових спорів (конфліктів) (в т. ч. 93 спори на виробничому рівні, 4 – на територіальному, 3 – на галузевому, 2 – на національному) за такими видами економічної діяльності: промисловість, усього – 63 колективних трудових спори; транспорт – 14; будівництво – 5; освіта – 3; охорона здоров’я та соціальна допомога – 3; колективні, громадські та особисті послуги – 5 [6].

Учасниками даних спорів стали 1217166 найманих працівників 5488 підприємств, установ та організацій, якими було висунуто 293 вимоги, з них: 49 вимог (16,7% від загальної кількості) стосувалися встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту;  6 вимог – (2,1%) – укладення або зміни колективного договору, угоди; 121 вимога (41,3%) – виконання колективного договору, угоди; 117 вимог (39,9%) – невиконання вимог законодавства про працю [6].

Аналіз НСПП кількісного та якісного змісту вимог, що висувалися найманими працівниками у колективних трудових спорах (конфліктах), показав, що найбільш поширеними причинами ускладнення відносин між власником (уповноваженим ним органом, представником) та найманими працівниками були заборгованість із заробітної плати та несвоєчасна виплата поточної заробітної плати. Про це свідчить той факт, що в переважній більшості колективних трудових спорів (у 75 зі 102 спорів) найманими працівниками було висунуто 71 вимогу (24,2% від загальної кількості вимог) щодо погашення заборгованості із заробітної плати та 35 вимог (11,9%) щодо недопущення порушення термінів виплати поточної заробітної плати. 38 вимог найманих працівників (13,0%) стосувалися підвищення рівня оплати праці, а саме: підвищення ставок та посадових окладів, приведення їх рівня у відповідність до галузевих угод та колективних трудових договорів.

Забезпечення виконання заходів з охорони праці, створення належних соціально-економічних умов праці та виробничого побуту стали предметом 48 (16,4%) вимог найманих працівників. Найбільшу кількість висунутих найманими працівниками вимог зареєстровано НСПП в таких областях: Донецькій – 61, Луганській – 34, Львівській – 33, Дніпропетровській – 25, Харківській – 17 [6].

Із загальної кількості колективних трудових спорів, вирішенню яких сприяла НСПП, протягом січня-березня 2010 року було зареєстровано 6 колективних трудових спорів, в тому числі 1 спір – на територіальному рівні, 5 – на виробничому.

При аналізі вимог найманих працівників по окремих колективних трудових спорах мали місце випадки порушення процедури формування вимог. У результаті по ряду вимог НСПП були прийняті рішення про відмову в їх реєстрації. Так, упродовж січня-березня 2010 року було відмовлено в реєстрації 6 вимог, оскільки вони не є предметом колективного трудового спору і повинні вирішуватися в установленому чинним законодавством України порядку [2].

З початку поточного року за сприяння НСПП та у ході примирних процедур вирішено 14 колективних трудових спорів (1 спір на галузевому рівні, 13 – на виробничому), учасниками яких були 86217 працівників (99,2% до загальної чисельності працівників) 14 підприємств.

Упродовж січня-березня 2010 року вирішено та знято з реєстрації 27 вимог найманих працівників. Водночас упродовж 1 кварталу 2010 року за сприяння НСПП вирішено та знято з реєстрації 5 окремих вимог, які було висунуто найманими працівниками у 5 колективних трудових спорах.

Станом на 01.04.2010 року в результаті вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) погашена заборгованість із виплати заробітної плати в сумі 138,6 млн. грн. (19,7% від загальної суми заборгованості, що стала основною причиною виникнення колективних трудових спорів).

Станом на 01.04.2010 року у стадії вирішення залишилося 88 колективних трудових спорів, у тому числі: 2 спори на національному рівні, 2 – на галузевому (у вугільній промисловості та охороні здоров'я), 4 – на територіальному, 80 – на виробничому, але залишилась невирішеною 261 вимога найманих працівників [6].

Упродовж січня-березня 2010 року НСПП, її відділення в АР Крим та областях з метою запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) продовжували здійснювати заходи щодо шляхів усунення чинників, що призвели до дестабілізації стану соціально-трудових відносин у 520 випадках на 518 підприємствах (виробничий рівень).

У випадках дестабілізації стану соціально-трудових відносин на обліку НСПП перебуває 677 чинників, зумовлених причинами, з них щодо:

– встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту – 16 (2,4% від загальної кількості);

– укладення або зміни колективного договору, угоди – 10 (1,5%);

– виконання колективного договору, угоди – 212 (31,3%);

– невиконання вимог законодавства про працю – 439 (64,8%).

Із загальної кількості випадків дестабілізації, що перебували на обліку НСПП, упродовж січня-березня 2010 року взято на облік 131 випадок дестабілізації стану соціально-трудових відносин (25,2% від їх загальної кількості) та 181 дестабілізаційний чинник (26,7%) на 130 підприємствах (виробничий рівень). Слід зазначити, що в порівнянні з відповідним періодом минулого року кількість чинників дестабілізації стану соціально-трудових відносин щодо виконання колективного договору, угоди і щодо невиконання вимог законодавства про працю, які виникли протягом січня-березня 2010 року, значно зменшилась [6].

Так, якщо у відповідному періоді 2009 року НСПП було взято на облік 104 чинника дестабілізації (13,7% до загальної кількості) щодо виконання колективного договору, угоди та 172 чинника (22,6%) щодо невиконання вимог законодавства про працю, то за 1 квартал 2010 року чинників щодо виконання колективного договору, угоди – 64 (9,5%), щодо невиконання вимог законодавства про працю – 112 (16,5%).

За вказаний період за сприяння НСПП у 143 випадках дестабілізації стану соціально-трудових відносин усунено 191 чинник ускладнень стану соціально-трудових відносин (28,2% від їх загальної кількості), а саме: встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту – 7 (3,7% від загальної кількості); укладення або зміни колективного договору, угоди – 3 (1,6%); виконання колективного договору, угоди – 66 (34,5%); невиконання вимог законодавства про працю – 115 (60,2%). Унаслідок проведення превентивних заходів НСПП попереджено виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) у 143 трудових колективах.

За сприяння НСПП упродовж січня-березня 2010 року в результаті запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) погашено заборгованості із виплати заробітної плати в сумі 93,5 млн. грн. (39,8% від суми заборгованості, що стала основною причиною виникнення випадків дестабілізації стану соціально-трудових відносин).

Упродовж січня-березня 2010 року НСПП сприяла зменшенню соціальної напруги та пошуку взаємоприйнятних рішень між сторонами конфліктів при проведенні найманими працівниками 4 страйків та 14 акцій соціального протесту (далі – АСП), у яких взяли участь близько 6,5 тис. працівників 18 підприємств, установ та організацій [6].

Прояви протестної активності мали місце у Львівській (5 АСП), Харківській області (4 АСП), Черкаській (1 страйк та 1 АСП), Луганській (1 страйк), Полтавській, Миколаївській, Чернівецькій та Вінницькій (по 1 АСП) областях та місті Києві (1 страйк). Найбільша кількість акцій соціального протесту відбулась на підприємствах міськелектротранспорту (6), машинобудування (4), житлово-комунального господарства та розподілення газу, енергії та води (по 2).

Основними причинами проведення страйків, акцій соціального протесту стали невиконання вимог законодавства про працю, зокрема заборгованість із виплати заробітної плати (19 вимог найманих працівників), встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та побуту (12 вимог найманих працівників). У поєднанні з цими причинами загострення соціально-трудових відносин спричиняли й інші чинники: ухилення від укладення колективних договорів, угод, їх невиконання; низький рівень заробітної плати; невжиття роботодавцями заходів щодо хоча б часткового усунення причин конфлікту [2].

Поліпшенню соціально-трудових відносин у трудових колективах підприємств, забезпеченню оперативного інформування про спірні або конфліктні ситуації сприяють і позаштатні інституції НСПП. Станом на 1 квітня 2010 року на громадських засадах працюють 496 трудових арбітрів, 154 незалежних посередників та 726 позаштатних радників НСПП. Крім того, в районних центрах та містах обласного значення діють 583 інформаційно-консультаційні центри НСПП [6].

Отже, дільність та функціонування  НСПП в Україні є досить доцільним, оскільки даний орган забезпечує та стабілізує ситуацію у трудовій сфері, сприяє зменшенню соціальної напруги  і знаходженню компромісів  між сторонами трудових конфліктів з метою покращення та ефективного розвитку соціально-трудових відносин у країні.

Література:

1. Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 1999 р. із змінами та доповненнями.

2. Закон України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)»  від 1998 р. із змінами та доповненнями.

3. Указ Президента України «Про утворення Національної служби посередництва та примирення» із змінами, внесеними згідно з Указами Президента № 1393/2000 від 30.12.2000; №272/2006 від 30.03.2006; №291/2007 від 11.04.2007.

4. Нормативно – правова база Національної служби посередництва та примирення. [Електронний ресурс] // Національна служба посередництва та примирення.  – Режим доступу: http://www.nspp.gov.ua.

5. Офіційний сайт Національної служби посередництва та примирення. [Електронний ресурс] // Національна служба посередництва та примирення.   – Режим доступу: http://www.nspp.gov.ua.

6. Офіційний сайт Національної служби посередництва та примирення. [Електронний ресурс] // Національна служба посередництва та примирення. -Режим доступу: http://www.nspp.gov.ua.