Економічні науки / Облік і аудит

Черняк А.С.

Науковий керівник Дзюба О.М.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Проблеми складання фінансової звітності

В умовах переходу України до ринкової економіки, зростає потреба в своєчасній і достовірній інформації для ухвалення обґрунтованих рішень. В цьому зв'язку зростає роль бухгалтерського обліку, звітності та економічного аналізу господарської діяльності всіх підприємств і організацій, незалежно від форм власності і виду діяльності. При управлінні господарської діяльності постійно потрібна інформації за всіма господарськими процесами та операціями, їх характером і обсягом, про наявність матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, про їх використання, про стан розрахунків з дебіторами і кредиторами та фінансові результати діяльності, а саме дані бухгалтерського обліку дозволяють дати таку комплексну оцінку діяльності підприємства і організації. Джерелом такої інформації є фінансова звітність.

Фінансова звітність використовується не тільки управлінським персоналом підприємства, вона є важливою також і для зовнішніх користувачів.

Враховуючи викладене вище, актуальною стає необхідність проведення критичної оцінки відповідності вимог з подання облікової інформації у фінансовій бухгалтерській звітності, які визначені в межах вітчизняної нормативно-правової бази, вимогам, що висуваються до такої інформації в міжнародній практиці

Даному питанню присвячені праці багатьох вітчизняних науковців таких, як І.Буфагпіна, Н.Борщ, С.Голов, Б.Гринив, С.Зубілевич, Г.Нашкерская, В.Пархоменко, М.Проданчук, Л.Янчева та багато інших. Однак обрана тема дослідження потребує доопрацювань.

Метою даної роботи є висвітлення проблем складання фінансової звітності та надання пропозицій по їх мінімізації.

На основі даних бухгалтерського обліку підприємство складає фінансову звітність. Вона не складає комерційну таємницю, окрім випадків передбачених законодавством. Фінансова звітність - це бухгалтерська звітність, яка відображає фінансовий стан підприємства і результати його діяльності за звітний період. Загальні вимоги до фінансової звітності викладено в П(С)БО 1, затвердженому наказом Міністерства фінансів Україні від 31.01.99 №87, яке встановлює мету фінансових звітів; їх склад; звітний період; якісні характеристики та принципи, якими слід керувати під час складання фінансових звітів; вимоги до розкриття інформації звітності.

Метою звітності підприємства є забезпечення загальних інформаційних потреб широкого кола користувачів, які покладаються на неї як на основне джерело фінансової інформації під час прийняття економічних рішень. Річна фінансова звітність підприємства складається з таких форм: Баланс (ф. № 1), Звіт про фінансові результати (ф. № 2), Звіт про рух грошових коштів (ф. № 3), Звіт про власний капітал (ф. № 4), Примітки до річної фінансової звітності (ф. № 5), з додатком у вигляді «Інформація за сегментами" (ф. № 6). В той же час суб'єкти малого бізнесу здають тільки Баланс (ф. № 1-м) та Звіт про фінансові результати (ф. № 1-м).

У зв'язку з реформуванням вітчизняного бухгалтерського обліку на основі міжнародної гармонізації і стандартизації до балансу та інших форм фінансової звітності були внесені значні зміни. Зокрема, необхідно відзначити, що діючий бухгалтерський баланс ще не повною мірою відповідає правилу, згідно якому активи підприємства повинні фінансуватися пасивами такої ж терміновості. Це пов'язано з недостатньо чітким розмежуванням в балансах українських підприємств поточних і довгострокових активів і зобов'язань. Самі розробники національних П(С)БО визнають, що розділ II пасиву балансу «Забезпечення майбутніх витрат і платежів» і розділ V «Доходи майбутніх періодів» є зобов'язаннями з невизначеним терміном погашення [6, с.11]. Наприклад, забезпечення витрат персоналу - переважно поточні зобов'язання. Серед зобов'язань щодо цільового фінансування або інших зобов'язань можуть бути як поточні, так і довгострокові зобов'язання. Це ж можна сказати і про розділ V пасиву балансу «Доходи майбутніх періодів».

Відсутність в балансі чіткого розподілу активів і зобов'язань на поточні і довгострокові створює труднощі користувачам фінансової звітності при оцінці фінансового стану підприємств. У зв'язку з цим для підвищення точності фінансового аналізу окремі вчені пропонують відображати в примітках до річної фінансової звітності склад статті «Витрати майбутніх періодів» в розрізі необоротних і оборотних активів, а «Доходи майбутніх періодів» - в розрізі довгострокових і поточних зобов'язань. Реалізація цієї пропозиції не вимагає змін в баланс. Проте вона торкається лише річної фінансової звітності і не зачіпає квартальну.

Більш радикальний спосіб рішення цієї проблеми запропонував Б. Гринив. [6, с.12]. Ґрунтуючись на аналізі капіталу з позиції положень теорії власності, він справедливо вважає, що віднесення доходів майбутніх періодів і статей забезпечення подальших витрат і платежів до зобов'язань є необґрунтованим, а тому пропонують внести їх до складу власного капіталу підприємства. Тоді відпадає необхідність виділення в пасиві балансу розділів II «Забезпечення наступних витрат і платежів» і III «Доходи майбутніх періодів».

Структура Звіту про фінансові результати побудована відповідно до структури Плану рахунків бухгалтерського обліку активів. Дані цього Звіту дозволяють побачити структуру доходів і витрат, інформацію для визначення прибутковості і рентабельності діяльності підприємства. В розділі I спочатку визначають фінансовий результат від операційної діяльності, де першим кроком є визначення валового прибутку. Виходячи з принципу бухгалтерського обліку нарахування і відповідності, в Звіті про фінансові результати доходи слід відображати в тому періоді, коли вони виникли, а витрати - на основі відповідності цим доходам. Згідно цьому принципу, визначення фінансового результату в Звіті забезпечується зіставленням доходів і витрат, які були здійснені для отримання цих доходів. Валовий прибуток або збиток визначається як різниця між чистим доходом (виручкою) від реалізації продукції і собівартістю реалізованої продукції.

Проте в Звіті про фінансові результати не зовсім правильно відображається дохід від реалізації продукції. Багато дослідників, зокрема, вважають, що в статті «Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» не слід показувати загальний дохід (виручку) від реалізації готової продукції, товарів, виконаних робіт без віднімання сум непрямих податків (податку на додану вартість, акцизного збору, інших податків і обов'язкових платежів), які підлягають перерахуванню до бюджету і позабюджетних фондів [8, с.27].

Структура Звіту про фінансові результати (ф. № 2) явно не узгоджена з будовою Звіту про рух грошових коштів (ф. № 3), показники першого звіту важко наочно порівнювати з наведеними у другому. Основною причиною цього є те, що дохід (виручка) від реалізації товарів (робіт, послуг), фінансові результати (прибуток або збиток) визначаються по методу нарахування, тоді як грошові кошти відображаються по касовому методу. Таким чином, при неповній оплаті покупцями вартості відвантажених їм товарів (виконаних для замовників робіт або послуг) неминуче виникають розбіжності між сумою доходу по Звіту про фінансові результати і Звіту про рух грошових коштів.

Звіт про власний капітал (форма № 4) — аналогічно відносно нова форма фінансової звітності. Проте, на відміну від згаданого Звіту про рух грошових коштів, складання Звіту про власний капітал не викликає у бухгалтерів такої маси питань і проблем. Проте до підготовки форми № 4 слід відноситися з особливою ретельністю, оскільки саме цей звіт традиційно викликає найбільший інтерес у власників і інвесторів. В ньому в динаміці простежуються всі зміни, які зазнає протягом звітного року власний капітал, а це, як відомо, — безпосередній інтерес власників і інвесторів. [7, c.19]

Отже, звітність завжди посідала особливе місце в управлінні як окремого суб'єкта підприємницької діяльності, так і держави в цілому, що зумовлено зведеним характером її даних. На основі звітності розкривається стан виробничо-фінансової діяльності юридичних осіб та пізнається складність суспільного життя.

Література:

1. П(с) БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності». Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. №87

2. П(с) БО 2 «Баланс». Затверджено наказом Міністерства фінансів України №87від 31.03.99p

3. П(с) БО 3 «Звіт про фінансові результати». Затверджено наказом Міністерства фінансів України №87від 31.03.99p

4. П(с) БО 4 «Звіт про рух грошових коштів». Затверджено наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.99p

5. П(с) БО 5 «Звіт про власний капітал». Затверджено наказом Міністерства фінансів України № 87від 31.03.99p

6. Гринив Б. Проблемы бухгалтерского баланса: его использование в анализе // Бухгалтерский учет и аудит – 2008. – № 7 – С. 11 – 15

7. Нашкерская Г. Исследование влияния проведенных корректировок финансовой отчетности на финансовое положение и результаты деятельности предприятия // Бухгалтерский учет и аудит – 2009. – № 1 – С. 19 – 24

8. Проданчук М. Налоговые расчеты и отчетность в системе финансового учета // Бухгалтерский учет и аудит – 2007. – № 9 – С. 27 – 33