Економічні науки/10. Економіка підприємства

Мацак А. Г.

Кременчуцький державний університет ім. М. Остроградського, Україна

Лізинг – інструмент підвищення конкурентоспроможності підприємств

З часу становлення в Україні ринкових відносин актуальність набуває питання організації раціонального та ефективного використання суб’єктами господарювання наявних ресурсів і капіталу у грошовій формі, постійного підвищення конкурентоспроможності діяльності. І саме лізинг є ефективним засобом підвищення рівня конкурентоспроможності, а також досягнення більш високих фінансових результатів через раціональне використання ресурсів.

Лізинг, при активному впровадженні, може бути потужним імпульсом технічного і технологічного переозброєння виробництва, структурної інноваційної перебудови економіки в цілому, насичення ринку високоякісними конкурентоспроможними товарами.

Питанню використання лізингу як інструменту підвищення конкурентоспроможності присвячені наукові праці багатьох вчених-економістів, а саме: В.А. Гайдука, В.М. Хобти, С.Я. Боренця, В.В. Козик та ін.

Термін “лізинг” означає “орендувати” або “брати в оренду”.

Суб’єктами лізингу можуть бути:

- лізингодавець – юридична особа, яка передає право володіння та користування предметом лізингу лізингоодержувачу;

- лізингоодержувач – фізична або юридична особа, яка отримує право володіння та користування предметом лізингу від лізингодавця;

- продавець (виробник) – фізична або юридична особа, в якої лізингодавець набуває предмет лізингу;

- інші юридичні або фізичні особи, які є сторонами багатостороннього договору лізингу.

Розглянемо переваги, які формують конкурентоспроможні позиції для лізингоодержувача:

1) можливість користуватися необхідним обладнанням без одночасної мобілізації на це власних чи позичених коштів;

2) звільнення від одночасної повної сплати вартості майна;

3) гнучкість строків і розмірів виплат за лізинговими платежами;

4) можливість сплати платежів не лише грошима, а частково чи повністю товарами чи послугами;

5) лізингові платежі повністю відносяться на собівартість продукції, що зменшує оподатковуваний прибуток;

6) лізингові платежі не обкладаються податком на додану вартість.

Для виробника обладнання є такі переваги:

1) згідно з укладеною лізинговою угодою одразу одержує 100-відсоткову передплату за обладнання;

2) передача майна за лізинговою угодою не є об’єктом оподаткування за ПДВ.

Переваги, що формують конкурентоспроможні позиції для лізингодавця:

1) лізинг розширює перелік банківських операцій, збільшує кількість клієнтів і, як наслідок, рівень фінансової стійкості;

2) зменшується ризик неплатоспроможності клієнта, оскільки при порушенні умов угоди можна вимагати повернення наданого обладнання;

3) лізингові платежі стосовно амортизаційних нарахувань є складовою витрат лізингодавця, що зменшує оподатковуваний прибуток;

4) розмір лізингових платежів може перевищувати розмір відсотків за кредит.

Забезпечення зростання конкурентоспроможності суб’єктів лізингу ґрунтується на практичному впровадженні ефективного механізму фінансування лізингових контрактів і погашення заборгованості за ними. При пошуку найбільш зручного за терміном і розміром платежів фінансового плану є два основних чинники, за яких обрані умови та схема платежів будуть ефективними і для лізингоодержувача, і для лізингодавця:

1) розмір лізингових платежів повинен забезпечити лізинговій компанії прибуток не нижче середньої норми прибутку на вкладений капітал та покриття всіх витрат, пов’язаних із виконанням та обслуговуванням контракту;

2) ціна лізингу для лізингоодержувача не повинна бути вищою за ціну банківського кредиту на придбання відповідного майна.

Найчастіше лізинг використовується на ринку вантажних автомобілів, сільськогосподарської техніки, устаткування харчової промисловості та переробки сільськогосподарської продукції, у малому бізнесі.

Отже, використання лізингових операцій є привабливим фінансовим інструментом для суб’єктів господарювання і може стати базою для оновлення та поповнення їхніх основних фондів. Крім цього, лізинг сприймається як додаткове інвестування в підприємство, оскільки дозволяє користуватися основними фондами, не оплачуючи відразу їхню повну вартість, а вносити періодичні фіксовані лізингові платежі. При цьому зберігаються необхідні підприємству оборотні кошти.

Гальмом розвитку ринку лізингових послуг є прийняті норми амортизації у бухгалтерському і податковому обліку, що регулюються державою. А головними факторами, що гальмують повноцінне використання лізингу як ефективного інструменту підвищення конкурентоспроможності в Україні є недостатність фінансування лізингових проектів з боку комерційних банків і недосконалість законодавства.

Отже, на сучасному етапі потрібне встановлення адекватного механізму державного регулювання лізингу з метою повноцінного його використання як потужного інструменту управління конкурентоспроможністю підприємств.

Література:

2. Боренець С.Я. Міжнародні фінанси. – К.: Знання-Прес, 2002. – 311с.

3. Козик В.В. Міжнародні економічні відносини. – К.: Знання-Прес, 2003. – 381 с.

1. Хобта В.М., Гайдук В.А. Проблемы и перспективы развития лизинга в Украине / НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти. – Донецк, 2000.