Майка Н.І., Челишева Т.В.
Донецький національний університет економіки і торгівлі
імені
Михайла Туган - Барановського
УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНИМ БОРГОМ КРАЇНИ КРАЇНИ
В умовах формування та функціонування ринкової економіки
важливою складовою державних фінансів є державний борг. Дефіцит державного
бюджету, залучення та використання позик для його покриття призвели до
формування і значного зростання державного боргу в Україні.
В перехідній економіці України державний борг все більше набуває
характеру не лише фінансової, але і соціально-політичної проблеми.
Розв'язання проблеми обслуговування державного боргу є одним
із ключових факторів економічної стабільності в країні. Від характеру
врегулювання боргової проблеми в значній мірі залежить бюджетна дієздатність
держави, стабільність її національної валюти, а відтак і фінансова підтримка міжнародних фінансових
організацій. Необхідність розв'язання цих питань потребує пошуку шляхів
вдосконалення механізму управління та обслуговування державного боргу в Україні.
Дослідженням проблем
врегулювання державного боргу України займаються такі вчені як: Л.О.
Омелянович, Ю.В. Пасічник, М.І. Крупка, О.Д. Василик, К. В. Павлюк,
Льовочкін С.В., Кучер Г.В. та ін.
Державний
борг – це загальний розмір накопиченої заборгованості уряду власникам державних
цінних паперів, який дорівнює сумі минулих бюджетних дефіцитів за вилученням
бюджетних надлишків.
Вирішення проблеми заборгованості
потребує в законодавчому порядку відображення таких заходів: обґрунтування
нової державної заборгованості, розробка прозорих та переконливих критеріїв
надання державних гарантій, встановлення оптимальних розмірів внутрішнього та
зовнішнього державного боргу, вдосконалення системи управління та
обслуговування державного боргу.
Обслуговування і погашення державного боргу є одним з основних напрямів, що фінансуються за рахунок коштів
держави. Це обумовлюється тим, що державний борг з одного боку призводить до
збільшення дефіциту бюджету, а з іншого, в разі невчасного погашення, викликає
недовіру до держави з боку світової спільноти. Обслуговування державного боргу
- це погашення позик, виплати процентів за ними, уточнення і зміни умов
погашення випущених позик.
Правовою основою управління
державним боргом є Конституція України, в якій передбачено, що виключно
законами України встановлюються порядок утворення і погашення державного
внутрішнього і зовнішнього боргів; порядок випуску та обігу державних цінних
паперів, їх види та типи.
Сьогодні Україна стоїть на
порозі значного зростання боргового тягаря, здатного вже в найближчому
майбутньому істотно підвищити фінансові ризики й посилити депресивний тиск на
всіх економічних агентів.
Основними кредиторами
України є такі міжнародні фінансові організації як зокрема Європейський банк
реконструкції та розвитку (ЄБРР), Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світовий
банк (СБ). Усього
запозичено 1975 млн $; в тому числі на покриття дефіциту платіжного балансу
1410млн $. Ці кошти треба буде повернути до 2013 року.
Зменшення зовнішнього боргу
не повинно відбуватися за рахунок згортання інвестиційних процесів, інфляції,
збільшення податкового тягаря. Негативним наслідком цього може стати
гальмування економічного розвитку країни в цілому, придушення інноваційних та інформаційно-містких
секторів. Отже у центрі уваги повинна залишатись мета державного контролю за
процесом погашення боргів, який має орієнтуватись на загальні
суспільно-економічні цілі.
На сьогодні економіка
України потребує здійснення ефективних економічних реформ та стабільного
економічного зростання. Забезпечення реалізації відповідної економічної
політики не можливо без значних капіталовкладень, мобілізація яких здійснюється
за рахунок внутрішніх та зовнішніх запозичень. Тому державні запозичення є об’єктивно
необхідним інструментом сучасної фінансової політики держави. В сучасних
фінансових системах країн, які зіштовхнулися з проблемою дефіциту державного
бюджету, часто змушені вдаватися до державних запозичень. У разі обмеження
внутрішніх ресурсів країни залучають зовнішні позики. Залучення зовнішніх
державних позик, як правило, впливає на економічне зростання, економічну
активність в країні, оскільки воно стимулює споживання, або інвестиції у
виробництво.
Вивчення міжнародного
досвіду врегулювання боргових проблем і аналіз ситуації з державною
заборгованістю в Україні засвідчили, що єдино можливими шляхами виходу України
з боргової кризи є:
·
припинення обслуговування державних облігацій, які
перебувають у власності НБУ, та ліквідація ринку ОВДП;
·
застосування помірної грошової емісії для часткового
погашення боргових зобов'язань (на рівні 1,7% ВВП);
·
досягнення первинного профіциту бюджету на рівні 3,6%
ВВП;
·
скорочення імпорту споживчих товарів шляхом удосконалення
тарифного регулювання;
·
посилення валютного регулювання та застосування інших
механізмів припинення втечі капіталів за кордон.
Комплексне вирішення проблеми внутрішнього і зовнішнього державного
боргу із врахуванням запропонованих заходів сприятиме розбудові державних фінансів та покращанню фінансового
стану України.
Література
1.
Конституція України від 26.06.1996 р. [стаття 92]
2.
Бюджетний кодекс України від 21.06.2001 р.
3.
Василишин
Р. Державний борг України та управління ним. Збірник наукових праць Української
Академії державного управління при Президентові України. - Випуск 1. - К.:
Вид-во УАДУ, 2000.
4.
Фещенко Л.В., Проноза П.В., Кузьминчук Н.В. Бюджетна
система України: навч. посібник. –К.: Кондор, 2008. – 440 с.