Економічні науки / 3. Фінансові відносини

Душко Н.В., Юрій С.М.

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Управління фінансовими ресурсами в

системі казначейства

За нинішніх умов господарювання в процесі забезпечення соціально-економічного розвитку місцевих бюджетів особлива увага приділяється своєчасності та повноті мобілізації фінансових ресурсів і напрямам витрачання їх у різних ланках фінансової сфери. Управління охоплює весь процес формування та використання фінансових ресурсів стосовно доцільності та обґрунтованості здійснення фінансових операцій на місцевому рівні.

Реалізація ефективного процесу управління здебільшого залежить від фінансового забезпечення регіону. На сьогодні органи місцевих бюджетів не повною мірою забезпечені фінансовими ресурсами для виконання повноважень. Частка доходів і видатків місцевих бюджетів у ВВП скоротилася, проте розширилося коло питань, за які відповідають органи місцевого самоврядування [1,c.36].

Значний внесок у розвиток теорії та практики управління фінансовими ресурсами, зміцнення фінансових засад місцевих бюджетів, функціонування окремих елементів системи управління місцевими фінансами зробили такі українські науковці, як І. Чугунов, В. Зайчикова, О. Василик, О. Кириленко, В. Кравченко, К. Павлюк та ін.

Матеріальною основою місцевих фінансів є централізовані, а також децентралізовані фонди фінансових ресурсів. Місцеві фінансові ресурси - це фонди коштів, що створюються й використовуються на соціальний та економічний розвиток регіонів.

Формування фінансових ресурсів значним чином залежить від масштабів та ефективності економічного комплексу країни і регіонів. Серед головних чинників, які безпосередньо визначають обсяги фінансових ресурсів, утворених на рівні регіонів, є: галузева структура регіональних комплексів та їхня дохідність, що визначає обсяги податкової бази; відмінності між регіонами у рівнях соціально-економічного розвитку; ефективність використання місцевих ресурсів багатоцільового призначення; рівень забруднення навколишнього природного середовища.

Проте, ефективне наповнення та використання коштів місцевих бюджетів на соціально-економічний розвиток регіону не можливе без залучення органів казначейства, які наділенні бюджетними повноваженнями по обслуговуванню місцевих бюджетів за доходами та видатками.

Запровадження казначейського обслуговування бюджетних коштів органів місцевої влади та самоврядування внесло суттєві новації та якісно нові підходи до управління регіональними фінансовими ресурсами на місцевому рівні. З огляду на це, безперечно, змінились і правові взаємовідносини між усіма учасниками бюджетного процесу, що задіяні на кожній його стадії.

Суть основної діяльності системи Державного казначейства полягає в казначейському обслуговуванні державного та місцевих бюджетів шляхом обліку надходжень до бюджету і проведення видатків відповідного бюджету через оплату рахунків суб’єктів господарської діяльності, які виконали роботи, надали послуги, продали продукцію розпорядникам бюджетних коштів. Органи казначейства здійснюють свою діяльність переважно через надання казначейських послуг, які є безоплатними для місцевих бюджетів, розпорядників і одержувачів бюджетних коштів [2,c.35].

Процес управління бюджетними коштами, що здійснюється державними органами як на місцевому, так і на загальнодержавному рівних, досліджувався вітчизняними вченими й практиками, але найґрунтовніше це питання висвітлене в працях О.Чечуліної, В.Опаріна, О.Кириленко, П. Петрашка, В. Александрова, С. Булгакова, К. Огданського, О. Назарчука, Н. Сушко, В. Стояна, С. Лондара, В. Башко.

В умовах економічної й фінансової кризи гостро постає питання ефективного управління наявними бюджетними коштами на всіх рівнях, тому особливої уваги заслуговує питання можливостей та стану використання грошових ресурсів, то концентруються на Єдиному казначейському рахунку [3,c.57].

Запровадження розрахунків через систему електронних платежів Національного банку України (СЕП НБУ) і Єдиного казначейського рахунку (ЄКР) дало широкі можливості значно прискорити розрахунки та виконання державного та місцевих бюджетів, акумулювати бюджетні кошти із наступним їх розподілом та перерозподілом, вести контроль та оперативне у правління ресурсами на всіх рівнях. Функціонування ЄКР забезпечує [4]:

- можливість швидкої мобілізації коштів, які протягом дня надходять на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, та використання їх для проведення бюджетних видатків і здійснення інших операцій, що не суперечать законодавству України;

- надання інформації органам законодавчої та виконавчої влади за здійсненими на ЄКР операціями;

- оптимальні можливості для прийняття представниками законодавчої та виконавчої влади оперативних рішень щодо забезпечення ефективного використання коштів бюджетів всіх рівнів.

Слід зазначити, що входження Державного казначейства України до системи електронних платежів НБУ значно скоротило терміни проходження бюджетних коштів до розпорядників. Зазначена динаміка характерна не тільки для стану ресурсів держави в цілому, але й для стану наповнення місцевих бюджетів.

У 2009 році, відповідно до ст. 51 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» (зі змінами та доповненнями), було надано місцевим бюджетам 28492 короткотермінові позички загальним обсягом 20749,7 млн. грн., які станом на 01.01.2010 були повністю погашені.

Місцевим бюджетам Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Харківської, Хмельницької, Черкаської, Чернігівської областей та м. Києва за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку було надано 166 безвідсоткових позичок загальним обсягом 1657,0 млн. грн., які станом на 01.01.2010 погашені на суму 8,0 млн. гривень [5].

Дані фінансові ресурси використовувалися відповідно до статті 70 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та статтею 73 Бюджетного кодексу України про надання позичок на покриття тимчасових касових розривів, пов'язаних із забезпеченням видатків загального фонду в першу чергу на оплату праці працівників бюджетних установ та нарахування на заробітну плату, придбання продуктів харчування та медикаментів, оплату комунальних послуг та енергоносіїв, шляхом надання органами Державного казначейства України короткотермінових позичок місцевим бюджетам за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку на договірних умовах без нарахування відсотків за користування цими позичками, що виникли під час виконання загального фонду місцевих бюджетів.

На сьогодні практика свідчить, що в сучасних умовах органи Державного казначейства постають одним із найактивніших учасників в процесі управлінні регіональними фінансовими ресурсами через реалізацію законодавчо прийнятих механізмів та процедур виконання місцевих бюджетів відповідно до вимог бюджетного законодавства [3,c.63].

Однак, саме від цих встановлених механізмів залежатимуть потенційні можливості економічного розвитку кожного регіону, тому спрямованість на кінцевий результат гостро виставляє нагальну потребу в постійному вдосконаленні існуючих положень казначейського обслуговування розпорядників й одержувачів бюджетних коштів.

З метою отримання максимального ефекту від управління фінансовими ресурсами місцевих бюджетів необхідні подальші дії спрямовані на удосконалення чинної системи. На нашу думку, для поліпшення результатів у цій сфері необхідно забезпечити:

- подальшу концентрацію ресурсів на Єдиному казначейському рахунку;

- поліпшення якості прогнозування фінансових ресурсів на конкретний період на підставі даних обліку зобов'язань розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, а також касових доходів бюджетів від інших учасників системи;

- посилення та розширення методів контролю за кошторисними доходами й видатками розпорядників та одержувачів бюджетних коштів;

- завершення впровадження повнофункціонального єдиного програмною забезпечення та створення інформаційно-обчислювальної системи.

Література:

1. Буряченко А.Є. Удосконалення фінансового механізму місцевих бюджетів/ Буряченко А.Є. Палій М.П.// Фінанси України – 2004. - №6. - С.36-39.

2. Єрмошкіна О.В. Управління фінансовими ресурсами та фінансовими потоками: концепції, проблеми, перспективи / Єрмошкіна О.В.// Регіони. – 2010. - №1. – С. 33.- 38.

3. Лондар С.Л., Башко В.Й. Методологічні основи управління фінансовими активами Єдиного казначейського рахунку в Україні / Лондар С.Л., Башко В.Й. // Фінанси України. 2008.-№ 1 2. - С. 53-65.

4. Положення про Єдиний казначейський рахунок [Електронний ресурс]: Наказ Державного казначейства України від 26.06.2002 р. № 122 – Режим доступу: http://uazakon.com/document/spart83/inx83586.htm

5. Звіти про виконання Державного бюджету України. Електронний архів [Електронний ресурс]: офіційний сайт Комітету Верховної Ради України з питань бюджету – Режим доступу: budget.rada.gov.ua/kombjudjet/ control/ uk/ doccatalog/list?currDir=45080