Горобець В. В.

Кременчуцький державний університет імені Михайла Остроградського,  Україна

Проект Податкового кодексу України: проблемні питання

Головною метою розробки проекту Податкового кодексу є необхідність систематизації та узагальнення нормативно-правових актів, що регулюють відносини в сфері оподаткування, які були прийняті в різний час, різними суб'єктами владних повноважень, що призвело до неузгодження їх правових норм, або навіть прогалин у законодавстві з питань оподаткування.

Проект Податкового кодексу розроблений таким чином, що в подальшому не буде необхідності в додаткових підзаконних нормативних документах, що він об'єднає в собі узгоджені норми, пов'язані з нарахуванням та сплатою податків, зборів (обов'язкових платежів) у державі, що в ньому визначаться правові основи побудови та функціонування податкової системи, її структура та елементи.

Перспективою реформування податкової системи має стати:

– загальне спрощення правової бази оподаткування: механізм справляння податків та зборів мають регулювати виключно закони з оподаткування (ст. 92 Конституції України);

– зменшення кількості податків і скасування податків і зборів, витрати на адміністрування яких перевищують доходи від їх стягнення;

– зниження ставок окремих податків і зборів з одночасним збільшенням податкової бази за рахунок скасування численних податкових пільг;

– підтримка розвитку малого підприємництва шляхом впровадження ефективних режимів оподаткування.

Не зважаючи на визначені перспективи реформування податкової системи, на даному етапі розробки Податкового кодексу України не всі проблемні питання вирішено, зокрема:

1.                 Необхідність реалізації двох цілей – кодифікації і реформування податкової системи – зумовила складність та особливості розробки проекту Податкового кодексу, визначила як його переваги, так і недоліки. Головним з них є те, що в процесі роботи над проектом основна увага приділялась реформуванню, тоді як завдання, щодо усунення суперечностей в податковому законодавстві, уніфікація термінології тощо, вирішені не повністю.

2.                 Потребують уточнення загальні положення Податкового кодексу щодо принципів оподаткування, визначення елементів податків і об'єктів оподаткування, переліку загальнодержавних і місцевих податків і зборів.

3.                 Потребує вирішення у перспективі питання запровадження рентних засад в оподаткуванні природних ресурсів, передбачене Концепцією реформування податкової системи України.

4.                 Викликає сумнів доцільність надання інвестиційної податкової пільги у формі відстрочення сплати податку на прибуток підприємств. На думку провідних економістів країни, ця пільга має надаватись у формі класичного інвестиційного податкового кредиту.

5.                  Потребує уточнення розмір площі, що звільняється від оподаткування податком на нерухомість.

6.                  В проекті Податкового кодексу не знайшла відображення передбачена Концепцією реформування податкової системи України норма щодо поетапного зниження ставок податку на прибуток підприємств і ПДВ, що необхідно врахувати в процесі його доопрацювання. При чому в першу чергу доцільно знижувати ставку податку на прибуток підприємств як такого, що має значний регулюючий ефект.

7.                  Не реалізований перехід від податкової соціальної пільги до неоподатковуваного мінімуму доходів в оподаткуванні фізичних осіб.

8.                  В процесі доопрацювання проекту Податкового кодексу доцільно вилучити деякі сумнівні норми, зокрема:

-  визначення податку з доходів фізичних осіб як плати за послуги, які надаються фізичній особі територіальною громадою, оскільки це положення суперечить загальному визначенню у фінансовій науці поняття «податок»;

-  доцільність надання платнику податку з доходів фізичних осіб права на податковий кредит за наслідками звітного (податкового) місяця. Це означатиме перекладання функції адміністрування податкового кредиту з податкового органу на податкових агентів, отже збільшення витрат останніх. Таке право має контролюватися податковою адміністрацією і тому надаватися лише за підсумками податкового року після заповнення податкової декларації.

У проекті уряд вкотре намагається закріпити за собою деякі повноваження, які за чинним законодавством належать Верховній Раді України, а повноваження податкових органів надати Міністерству фінансів України. Це стосується зокрема таких питань:

– надання Кабінету Міністрів України права встановлювати ставки за деякими податками, а також установлювати базу оподаткування;

– встановлення правила, згідно з якими умови надання і користування податковими пільгами визначає Кабінет Міністрів України, а не сам Податковий кодекс України;

– питання визначення Кабміном, а не законом, суми податкових зобов’язань за непрямими методами, особливо в частині щодо методики визначення суми податкових зобов’язань у цих випадках;

– не відповідає чинному законодавству покладення функцій з прийняття рішення щодо розстрочення або відстрочення податкових зобов’язань платників податків виключно на органи Міністерства фінансів України, а не на податкові органи тощо.

Не зважаючи на усі недоліки проекту, робота над ним триває, а отже варто сподіватися, що якість і спрямованість роботи над майбутнім Податковим кодексом України відповідатимуть принципам політики економічного зростання та підвищення рівня добробуту населення.

Література:

1.     Ковжарова Е. Проект податкового кодексу України: проблеми та перспективи // Юридичний журнал // http://www.justinian.com.ua/

2.     http://rada.gov.ua/