Горобець В. В.
Кременчуцький державний університет імені Михайла
Остроградського, Україна
Проект Податкового кодексу України: проблемні питання
Головною метою
розробки проекту Податкового кодексу є необхідність систематизації та
узагальнення нормативно-правових актів, що регулюють відносини в сфері
оподаткування, які були прийняті в різний час, різними суб'єктами владних
повноважень, що призвело до неузгодження їх правових норм, або навіть прогалин
у законодавстві з питань оподаткування.
Проект Податкового
кодексу розроблений таким чином, що в подальшому не буде необхідності в
додаткових підзаконних нормативних документах, що він об'єднає в собі узгоджені
норми, пов'язані з нарахуванням та сплатою податків, зборів (обов'язкових
платежів) у державі, що в ньому визначаться правові основи побудови та
функціонування податкової системи, її структура та елементи.
Перспективою
реформування податкової системи має стати:
– загальне спрощення
правової бази оподаткування: механізм справляння податків та зборів мають регулювати
виключно закони з оподаткування (ст. 92 Конституції України);
– зменшення
кількості податків і скасування податків і зборів, витрати на адміністрування
яких перевищують доходи від їх стягнення;
– зниження ставок
окремих податків і зборів з одночасним збільшенням податкової бази за рахунок
скасування численних податкових пільг;
– підтримка розвитку
малого підприємництва шляхом впровадження ефективних режимів оподаткування.
Не зважаючи на
визначені перспективи реформування податкової системи, на даному етапі розробки
Податкового кодексу України не всі проблемні питання вирішено, зокрема:
1.
Необхідність реалізації двох цілей – кодифікації і
реформування податкової системи – зумовила складність та особливості розробки
проекту Податкового кодексу, визначила як його переваги, так і недоліки.
Головним з них є те, що в процесі роботи над проектом основна увага приділялась
реформуванню, тоді як завдання, щодо усунення суперечностей в податковому
законодавстві, уніфікація термінології тощо, вирішені не повністю.
2.
Потребують уточнення загальні положення Податкового
кодексу щодо принципів оподаткування, визначення елементів податків і об'єктів
оподаткування, переліку загальнодержавних і місцевих податків і зборів.
3.
Потребує вирішення у перспективі питання запровадження
рентних засад в оподаткуванні природних ресурсів, передбачене Концепцією
реформування податкової системи України.
4.
Викликає сумнів доцільність надання інвестиційної
податкової пільги у формі відстрочення сплати податку на прибуток підприємств.
На думку провідних економістів країни, ця пільга має надаватись у формі
класичного інвестиційного податкового кредиту.
5.
Потребує
уточнення розмір площі, що звільняється від оподаткування податком на
нерухомість.
6.
В проекті
Податкового кодексу не знайшла відображення передбачена Концепцією реформування
податкової системи України норма щодо поетапного зниження ставок податку на
прибуток підприємств і ПДВ, що необхідно врахувати в процесі його
доопрацювання. При чому в першу чергу доцільно знижувати ставку податку на
прибуток підприємств як такого, що має значний регулюючий ефект.
7.
Не
реалізований перехід від податкової соціальної пільги до неоподатковуваного
мінімуму доходів в оподаткуванні фізичних осіб.
8.
В процесі доопрацювання
проекту Податкового кодексу доцільно вилучити деякі сумнівні норми, зокрема:
-
визначення податку з доходів фізичних осіб як плати за
послуги, які надаються фізичній особі територіальною громадою, оскільки це
положення суперечить загальному визначенню у фінансовій науці поняття «податок»;
-
доцільність надання платнику податку з доходів
фізичних осіб права на податковий кредит за наслідками звітного (податкового)
місяця. Це означатиме перекладання функції адміністрування податкового кредиту
з податкового органу на податкових агентів, отже збільшення витрат останніх.
Таке право має контролюватися податковою адміністрацією і тому надаватися лише
за підсумками податкового року після заповнення податкової декларації.
У проекті уряд
вкотре намагається закріпити за собою деякі повноваження, які за чинним
законодавством належать Верховній Раді України, а повноваження податкових
органів надати Міністерству фінансів України. Це стосується зокрема таких
питань:
– надання Кабінету
Міністрів України права встановлювати ставки за деякими податками, а також
установлювати базу оподаткування;
– встановлення
правила, згідно з якими умови надання і користування податковими пільгами
визначає Кабінет Міністрів України, а не сам Податковий кодекс України;
– питання визначення
Кабміном, а не законом, суми податкових зобов’язань за непрямими методами,
особливо в частині щодо методики визначення суми податкових зобов’язань у цих
випадках;
– не відповідає
чинному законодавству покладення функцій з прийняття рішення щодо розстрочення
або відстрочення податкових зобов’язань платників податків виключно на органи
Міністерства фінансів України, а не на податкові органи тощо.
Не зважаючи на усі
недоліки проекту, робота над ним триває, а отже варто сподіватися, що якість і
спрямованість роботи над майбутнім Податковим кодексом України відповідатимуть
принципам політики економічного зростання та підвищення рівня добробуту
населення.
Література:
1. Ковжарова Е. Проект податкового кодексу України: проблеми та перспективи //
Юридичний журнал // http://www.justinian.com.ua/
2. http://rada.gov.ua/