Економічні науки / Економіка підприємства

Безручко О. О.

Кременчуцький державний університет ім.. М. Остроградського

СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМ ПОТЕНЦІАЛОМ ПІДПРИЄМСТВА

 

Механізм управління фінансовим потенціалом підприємства складається з фінансових методів, фінансових інструментів і організаційного забезпечення, в поєднанні яких через координацію дій можна здійснювати управління фінансовим потенціалом підприємства.

Організаційне забезпечення управління фінансовим потенціалом спирається не на виконання фінансових функцій, а на виявлення та задоволення загальних і локальних інтересів груп стейкхолдерів. Реалізацією їх займаються: спостережна рада акціонерного товариства, його правління, робітники, кредитори, потенційні інвестори у відповідності до загальної стратегії підприємства та її ключової фінансової стратегії.

Особливостями управління фінансовим потенціалом промислових підприємств є наступні:

-        врахування впливу конкуренції;

-        визначення фінансових ресурсів;

-        представлення об'єктом управління прояву результатів управління через розмір й строки протікання грошових потоків;

-        необхідність оптимального розподілу й перерозподілу фінансових ресурсів;

-        розробка й прийняття рішень по досягненню певного компромісу між вимогами прибутковості, надійності й ліквідності капіталу промислових підприємств;

-        потреба у формуванні фінансових ресурсів з різних джерел;

-        регулювання структурних перетворень фінансового потенціалу;

-        використання методів, управлінського впливу на фінансові ресурси.

Стабільний розвиток фінансового потенціалу господарюючих суб’єктів у сучасних умовах, що супроводжується мінливістю, непрогнозованістю та посиленням економічної глобалізації, значною мірою залежить від їхньої фінансової стійкості.

Складність управління фінансовою стійкістю полягає в тому, що її не можна розглядати як головну мету діяльності підприємства, оскільки досягнення належного рівня стійкості буде пов’язане передусім з відмовою від ризикових проектів, нововведень та додаткового залучення позикових коштів, що, зрештою, може спричинити до занепаду цього суб’єкта господарювання. Забезпечення стабільного функціонування суб’єкта господарювання є виправданим лише у випадку його корисності для зацікавленої сторони. Проблему забезпечення фінансової стійкості доцільно розглядати у контексті інтересів, пов’язаних з використанням системи, якою є підприємство.

Сьогодні дієвим механізмом створення конкурентних переваг як на макроекономічному рівні, так і на рівні окремого підприємства є стратегія. Відсутність стратегії чи помилки у її виборі призводять до неефективного використання обмежених виробничих ресурсів, втрати часу як найціннішого чинника ринкового успіху.

Необхідність формування та реалізації фінансової стратегії як необхідного елементу управління фінансовим потенціалом вітчизняних суб’єктів господарювання зумовлена поглибленням ринкових реформ, розвитком інтеграційних процесів і зростанням мінливості чинників зовнішнього фінансового середовища.

Під фінансовою стратегією доцільно розуміти гнучку, узагальнену модель розвитку фінансової системи суб’єкта господарювання, яка забезпечує її стійкість та адаптацію до зміни економічної ситуації, тобто формування стійкого фінансового потенціалу.

Сучасна теорія менеджменту головною метою функціонування підприємства вважає індивідуальні інтереси його власників, які очікують стабільного та високого прибутку на інвестований капітал. Водночас існують й інші суб’єкти економічних відносин (банки, кредитні спілки, страхові компанії, постачальники сировини та матеріалів, покупці, держава та працівники), зацікавлені не стільки у рівні прибутковості чи збільшенні вартості підприємства, скільки в його платоспроможності. Різноманітність особистих інтересів, які є дещо суперечливими, зумовлює необхідність формування мети, досягнення якої дає змогу максимально задовольнити інтереси усіх сторін, що забезпечують діяльність суб’єкта господарювання. Такою метою, на нашу думку, є забезпечення фінансової стійкості підприємства у тривалому періоді.

Стратегічне управління фінансовою стійкістю суб’єктів господарювання як система заходів, спрямованих на забезпечення їхньої фінансової стійкості в процесі стратегічного розвитку, передбачає чотири головні етапи:

-        стратегічний аналіз фінансової стійкості;

-        формування, вибір та оцінка стратегій забезпечення фінансової стійкості суб’єкта господарювання;

-        забезпечення реалізації обраної стратегії;

-        контроль за її реалізацією.

Таким чином, стратегічне управління фінансовим потенціалом підприємства є дуже важливим і дієвим механізмом, що сприяє підвищенню фінансової стійкості господарюючого суб’єкта, його розвитку і ефективному функціонуванню.

 

Література:

 

1. Отенко І. П. Стратегічне управління потенціалом підприємства. Наукове видання. - Харків: Вид. ХНЕУ, 2006. - 256 с.

2.http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/18_5/110_Grynkiewycz_18_5.pdf