Економічні науки/ Банки й банківська система

К.т.н. Бодрова Н.Е., Воропай О.Ю.

Національний аерокосмічний університет “ХАІ”, Україна

Управління валютними резервами у комерційних банках

Сучасний світовий мультивалютний ринок є недетермінованим, оскільки цінність валют постійно змінюється. Про це свідчить хаотичний характер динаміки валютних курсів.

Валютний резерв є вагомим чинником стабілізації інфляційних процесів та підтримки зовнішньоекономічних зв’язків. Він утворюється з набору валют та періодично переформовується. Необхідність переформування валютного резерву зумовлена, зокрема, тим, що відносна цінність окремих валют із часом змінюється. Щоб підтримувати оптимальну цінність валютного резерву, його потрібно постійно переглядати, обмінюючи певну частину валюти, відносна цінність якої зменшуватиметься, на таку, відносна цінність якої зростатиме. За умов, коли динаміка майбутньої цінності валют на короткостроковий період визначається абсолютно точно, цінність валютного резерву за рахунок серії послідовних операцій переформування можна значно збільшити. Щоб зменшити ризик можливого знецінення валютного резерву внаслідок непередбачуваних змін відносної цінності окремих валют, в умовах ризику оптимальний план переформування валютного резерву слід визначати за критеріями максимізації очікуваної цінності майбутнього резерву та мінімізації дисперсії його цінності.

Показником динамічної зміни цінності валют є відносна цінність кожної валюти. Цей показник обчислюється за інформацією про валютні курси. Він залежить від обраного переліку валют та дає оцінку цінності кожної валюти у відносній шкалі вимірювань.

Цінність валютного резерву визначається обсягами та відносною цінністю наявних у ньому валют. Залежно від складу валютного резерву його цінність, навіть при незмінному складі, з часом змінюється. За цінністю валютний

резерв може бути або зростаючим, або спадним.

Оптимальне управління валютним резервом полягає у заміні частини валюти, відносна цінність якої зменшуватиметься, на таку, відносна цінність якої зростатиме.

У детермінованому випадку оптимальне систематичне переформовування валютного резерву дозволяє за місяць підвищити його цінність на 8–12%, що відповідає 130–240% річних.

Можливість збільшення цінності валютного резерву за рахунок його систематичного оптимального переформовування породжує часовий арбітраж на валютному ринку та активізує діяльність на ньому спекулянтів.

Пасивність окремих учасників світового валютного ринку призводить до зменшення цінності їх валютних резервів у порівнянні із валютними резервами більш активних учасників. Рішення про конкретний план переформовування валютного резерву обираються за умов недетермінованості щодо показників майбутньої відносної цінності валют.

У випадку ризику основними статистичними характеристиками показників майбутньої відносної цінності валют виступають очікуване значення, стандартне відхилення та коефіцієнти кореляції. У випадку невизначеності майбутня відносна цінність окремих валют може бути оціненою лише з точністю до певних діапазонів.

Оцінювання показників майбутньої недетермінованої відносної цінності валют здійснюється або статистичними методами та методами прогнозування, або за результатами експертного опитування.

Вибір оптимального плану переформовування валютного резерву у випадку ризику здійснюється за показниками очікуваної цінності майбутнього валютного резерву та стандартного відхилення цінності валютного резерву від її очікуваного рівня.

При прийнятті рішення щодо оптимального переформовування валютного резерву визначальна роль належить керівництву, а план переформовування має відповідати переважання керівництва та особливостям його індивідуально-

го ставлення до ризику.

У випадку ризику оптимальний план переформування валютного резерву можна знайти за методикою двокритеріальної оптимізації, яка передбачає участь курівництва у виборі рішення та забезпечує його необхідною для правильного вибору інформацією.

У випадку невизначеності щодо показників майбутньої відносної цінності валют вибір плану переформування валютного резерву можна скористатися максимінним критерієм Вальда, який забезпечуватиме отримання валютного резерву якнайбільшої цінності у найгіршій з ситуацій щодо значень некерованих параметрів.

Існує необхідний математичний інструментарій для розв’язування задач оптимального управління валютним резервом, у якому враховано особливості сучасного світового недетермінованого мультивалютного ринку та передбачено можливість активної участі керівництва при визначенні розв’язку. В якості такого математичного інструментарію доцільно використовувати методи оптимізації. При формуванні валютного резерву як цільову функцію необхідно обрати загальну відносну вартість валютного “кошика”, яку максимізуємо.

Загальну цінність валютного “кошику” можна визначити таким чином:

, (1)

де - відносна вартість i-ї валюти за попередній період;

- частка i-ї валюти у валютному “кошику”.

- темпи росту відносної вартості валют

. (2)

В якості змінних параметрів у банку необхідно обрати частки валют у загальній структурі валютного “кошику”. В умовах ризику в якості додаткового обмеження повинен бути заданий допустимий рівень можливого ризику, який визначається для кожного банку окремо.