Економічні науки/ Зовнішньоекономічна діяльність

Свіргун О.М.,  Соколовська В. В.

Вінницький торговельно – економічний інститут КНТЕУ

РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПІДПРИЄМСТВА: ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ

В мовах ринку, що характеризується нестабільністю макро- і мікро- економічних факторів, одним з першочергових завдань керівництва стає формування та оцінка поточних перспективних можливостей підприємства, тобто його потенціалу; збалансування можливостей підприємства з потенціалом зовнішнього середовища для досягнення запланованих задач та з метою виживання в умовах конкуренції сьогодні та в перспективі.

На сучасному етапі конкурентоспроможність фірми забезпечується переважно нарощуванням наявних ресурсів, впровадження нових технологій, інноваційних трансформацій. Ринкове середовище висуває жорсткі вимоги до підвищення ефективності наявних ресурсів та напрямів розбудови і зміцнення ресурсного потенціалу, зниження затрат на виробництво, підвищення якості товарів.

Конкурентне господарювання – це найбільш дієвий механізм відтворення ринкової рівноваги, що є неможливої нині без оптимального та всебічного використання ресурсного потенціалу підприємства.

Вивчення різноманітних аспектів економічного, виробничого і ресурсного потенціалу знайшло своє відображення в роботах багатьох вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів: В. Г. Андрійчука, О. А. Богуцького, М. В. Гладія, В. К. Гаркавого, І. В. Мегедіна, Г. М. Підліснецького, П. Т. Каблука,О. С. Федодіна.

Основу поняття категорії ресурсний потенціал, ста­новить загальна категорія ресурси. Термін ресурс -  озна­чає запас, джерело. До ресурсів зараховуються запа­си та джерела сировини, матеріалів, майно та грошо­ві кошти, праця.

Ресурси - це сукупність матеріальних і нематері­альних елементів, які прямо чи опосередковано бе­руть участь у виробничому процесі.

Особливістю категорії ресурси є їхня відтворюваність, яка здійснюється як у формі споживчої вартос­ті, так і у формі вартості. Процес функціонування під­приємств постійно вимагає залучення нових ресурсів. Термінпотенціал (лат. - сила) - можли­вість, здатність, сила, що існує в прихованій формі і може виявлятися за певних умов.        

Отже, потенціал - це сукупність ресурсів і можли­востей, які можуть бути використані підприємством для досягнення певних цілей.

Ресурсний потенціал підприємства - не сукупність ресурсів, що є в розпорядженні підприємства, а також спроможність працівників і менеджерів використову­вати ресурси з метою виробництва товарів (послуг) та отримання максимального прибутку. Він характери­зує не весь запас конкретного ресурсу, а ту його час­тину, яка залучена у виробництво з урахуванням еко­номічної доцільності та досягнень науково-технічного прогресу і включає в себе не тільки сформовану сис­тему ресурсів, а й нові альтернативні ресурси та їхні джерела.

Ресурсний потенціал з точки зору підприємства як господарюючого суб'єкта є важливим чинником, який впливає на ефективність фінансово-господарської ді­яльності, підвищення конкурентоспроможності під­приємства.

Ресурсний потенціал підприємства характеризу­ють такі показники:

- реальні можливості підприємств у тій чи іншій сфері економічної діяльності;

обсяги ресурсів і резервів як залучених, так і не залучених у виробництво;

- спроможність менеджерів до використання ресур­сів для створення продукції, товарів і послуг з метою отримання максимального прибутку;

- форма підприємництва і відповідна організаційно-правова структура.

Елементами ресурсного потенціалу підприємства є такі види ресурсів:

  трудові;

   фінансові;

  матеріальні, що складаються з основних фондів (засобів) і оборотних активів;

   нематеріальні;

   інформаційні.

Трудові ресурси чи персонал підприємства - це су­купність фізичних осіб, які перебувають з підприєм­ством як з юридичною особою у відносинах, що ре­гулюються актами законодавства про трудову діяль­ність, і утворюють трудовий колектив працівників з визначеною структурою відповідно до структури ви­робництва, форми власності її організаційного устрою конкретного підприємства.

Трудовий потенціал підприємства характеризують такі поняття, як кадри, робоча сила, трудові ресурси, людські ресурси, персонал. Вони взаємозалежні, вико­ристовуються як синоніми і необхідні для виділення специфічних особливостей трудового потенціалу ко­лективу. Наприклад, робоча сила - це сукупність фі­зичних і розумових здібностей людини, які викорис­товуються нею для виробництва матеріальних блат і послуг. Трудові ресурси, як правило, характеризують потенційну робочу силу підприємства як частину тру­дових ресурсів країни. Кадри - це основний (штатний, постійний), як правило, кваліфікований склад праців­ників підприємства. Поняття людські ресурси ширше ніж поняття трудові ресурси і робоча сича, оскільки вони є головним ресурсом будь-якого підприємства, від кваліфікації і продуктивності праці яких за результати його господарської діяльності.

З метою ефективного використання трудового по­тенціалу на підприємствах здійснюється його управ­ління, яке включає в себе аналіз кадрового потенціа­лу і рівня його використання, визначення потреби в працівниках різних спеціальностей, прогнозування і планування чисельності працівників усього підпри­ємства й окремих його підрозділів по різних струк­турних групах; розміщення працівників і координа­цію їхньої діяльності; мотивацію праці; облік резуль­татів праці; контроль за виконанням завдань.

Фінансові ресурси - це кошти, які формуються в разі утворення підприємства і поповнюються в ре­зультаті господарської діяльності за рахунок продажу продукції, виконання робіт і надання послуг, а також шляхом залучення зовнішніх джерел фінансування.

Усі джерела коштів, які використовуються для фор­мування фінансових ресурсів, можна поділити на дві групи: власні й позикові.

Власні кошти формуються в момент створення під­приємства, а також у процесі його діяльності і вклю­чають у себе:

·        статутний капітал, утворений за рахунок уста­новчих чи пайових внесків, випуску і розміщення ак­цій, бюджетного фінансування;

·        додатковий капітал, утворений як перевищен­ня надходження внесків чи сум коштів, отриманих від продажу акцій, а також у разі здійснення перео­цінки матеріального майна підприємства за справед­ливою вартістю;

·        нерозподілений прибуток підприємства, який може бути використаний для фінансування господар­ської діяльності;

·        інші виробничі фонди, які утворюються за ра­хунок прибутку;

·        амортизаційні відрахування на відтворення осно­вних засобів і нематеріальних активів.

Позикові кошти формуються в процесі діяльності підприємства і включають у себе:

   банківські довгострокові і короткострокові кре­дити:

   облігаційні і необлігаційні позики:

  товарні чи комерційні кредити та ін. Позикові кошти залучаються у зв'язку з тим, що в підприємства періодично виникає потреба в додат­кових коштах, які неможливо задовольнити за ра­хунок власних коштів. Залучення позикових коштів здійснюється на принципах платності, терміновості, зворотності. цільового використання і матеріально­го забезпечення.

Матеріальні ресурси складаються з основних фон­дів і оборотних активів підприємства.

Основні фонди - це засоби праці, які мають вартість і функціонують у виробництві тривалий час у своїй незмінній споживчій формі, а їхня вартість пере­носиться через конкретну працю на вартість виготовлюваної продукції частинами в міру спрацьовування. Основні фонди підприємства поділяються на ак­тивні і пасивні. Активна частина основних виробничих засобів впливає на предмет праці, переміщення його у ви­робничому процесі і здійснення контролю над ходом виробництва; пасивна частина - на створення умов для безперебійного функціонування активної части­ни засобів.

Оборотні активи - це частина майна підприєм­ства, яка включає в себе матеріальні і грошові засоби, що одноразово беруть участь у виробничому процесі і повністю переносять свою вартість на готову продук­цію (роботи, послуги). Вони забезпечують безперерв­ність і всіх процесів, які відбуваються на підприєм­ствах: постачання, виробництво, збут, фінансування.

Нематеріальні ресурси - це частина потенціалу підприємства, яка дає економічну вигоду протягом тривалого періоду та має нематеріальну основу отри­мання доходів, до яких належать об'єкти промислової та інтелектуальної власності а також інші ресур­си нематеріального походження.

До інших видів нематеріальних ресурсів зарахо­вуються:

   ноу-хау - технологія виробництва, науково-технічні, комерційні, організаційні та управлінські знання, необхідні для функціонування виробництва. На відміну від секретів виробництва ноу-хау не па­тентуються, оскільки в значній своїй частині скла­даються з певних прийомів, навичок і ін. Розповсю­дження ноу-хау здійснюється шляхом укладання лі­цензійних договорів:

   раціоналізаторські пропозиції-технічне рішен­ня, що є новим та корисним для підприємства, та пе­редбачає зміни конструкції виробів, технології вироб­ництва та техніки або зміни складу матеріалу. Його автору видається спеціальне посвідчення заснування права на авторство та винагорода;

   найменування місця походження товару. Відо­бражає назву країни (або місцевості) для визначення специфічних якостей товару, які пояснюються при­родними умовами, людським фактором, національни­ми особливостями, характерними для даного регіону;

   гудвіл - визначає імідж підприємства. Нематеріальні активи - це права на ко­ристування нематеріальними ресурсами. Власники об'єкт ія промислової власності отримують виключне право на їхнє використання за допомогою патентів.

З огляду на сучасний стан економіки наявність ресурсного потенціалу на підприємстві ще не свід­чить про ефективність діяльності підприємства. Ефективна діяльність підприємства забезпечуєть­ся в першу чергу за рахунок якості використання ре­сурсного потенціалу. Інвестиції в ресурси є формою оптимального капіталу, відомо що їхня якість дає змогу зменшити втрати, підвищити ефективність виробництва.

ЛІТЕРАТУРА:

1.     Довгаль, Н. С. Методичні основи оцінки ефективності використання ресурсного потенціалу підприємства / Н. С. Довгаль // Науково-технічна інформація. - 2008. - № 4. -  С. 55-57

2.     Довгаль, Н. С. Ресурсний потенціал підприємства: теоретичні основи / Н. С. Довгаль // Науково-технічна інформація. - 2009. - № 1. -  С. 42-45

3.     Кантор, О. Г. Оценка и оптимизация ресурсного потенциала предприятия / О. Г. Кантор, Л. А. Ганиева // Экономические науки. - 2008. - № 4. -  С. 168-172

4.     Качуровський, В. Є. Ресурсний потенціал підприємства: структура та ефективність використання / В. Є. Качуровський, В. П. Чайковська // Регіональна бізнес-економіка та управління. - 2007. - № 4. -  С. 123-129