Економічні
науки/ Зовнішньоекономічна діяльність
Свіргун
О.М., Соколовська В. В.
Вінницький
торговельно – економічний інститут КНТЕУ
РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПІДПРИЄМСТВА:
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ
В мовах
ринку, що характеризується нестабільністю макро- і мікро- економічних факторів,
одним з першочергових завдань керівництва стає формування та оцінка поточних
перспективних можливостей підприємства, тобто його потенціалу; збалансування
можливостей підприємства з потенціалом зовнішнього середовища для досягнення
запланованих задач та з метою виживання в умовах конкуренції сьогодні та в
перспективі.
На сучасному
етапі конкурентоспроможність фірми забезпечується переважно нарощуванням
наявних ресурсів, впровадження нових технологій, інноваційних трансформацій.
Ринкове середовище висуває жорсткі вимоги до підвищення ефективності наявних
ресурсів та напрямів розбудови і зміцнення ресурсного потенціалу, зниження
затрат на виробництво, підвищення якості товарів.
Конкурентне
господарювання – це найбільш дієвий механізм відтворення ринкової рівноваги, що
є неможливої нині без оптимального та всебічного використання ресурсного
потенціалу підприємства.
Вивчення
різноманітних аспектів економічного, виробничого і ресурсного потенціалу
знайшло своє відображення в роботах багатьох вітчизняних та зарубіжних
вчених-економістів: В. Г. Андрійчука, О. А. Богуцького, М. В. Гладія, В. К.
Гаркавого, І. В. Мегедіна, Г. М. Підліснецького, П. Т. Каблука,О. С. Федодіна.
Основу
поняття категорії ресурсний потенціал,
становить загальна категорія ресурси.
Термін “ресурс” - означає запас, джерело. До ресурсів
зараховуються запаси та джерела сировини, матеріалів, майно та грошові кошти,
праця.
Ресурси - це
сукупність матеріальних і нематеріальних елементів, які прямо чи
опосередковано беруть участь у виробничому процесі.
Особливістю
категорії ресурси є їхня
відтворюваність, яка здійснюється як у формі споживчої вартості, так і у формі
вартості. Процес функціонування підприємств постійно вимагає залучення нових
ресурсів. Термін ”потенціал” (лат. - сила) - можливість, здатність, сила,
що існує в прихованій формі і може виявлятися за певних умов.
Отже,
потенціал - це сукупність ресурсів і можливостей, які можуть бути використані
підприємством для досягнення певних цілей.
Ресурсний
потенціал підприємства - не
сукупність ресурсів, що є в розпорядженні підприємства, а також спроможність
працівників і менеджерів використовувати ресурси з метою виробництва товарів
(послуг) та отримання максимального прибутку. Він характеризує не весь запас
конкретного ресурсу, а ту його частину, яка залучена у виробництво з
урахуванням економічної доцільності та досягнень науково-технічного прогресу і
включає в себе не тільки сформовану систему ресурсів, а й нові альтернативні
ресурси та їхні джерела.
Ресурсний
потенціал з точки зору підприємства як господарюючого суб'єкта є важливим
чинником, який впливає на ефективність фінансово-господарської діяльності,
підвищення конкурентоспроможності підприємства.
Ресурсний
потенціал підприємства характеризують такі показники:
- реальні можливості підприємств у тій
чи іншій сфері економічної діяльності;
обсяги ресурсів і резервів як
залучених, так і не залучених у виробництво;
- спроможність менеджерів до
використання ресурсів для створення продукції, товарів і послуг з метою
отримання максимального прибутку;
- форма підприємництва і відповідна
організаційно-правова структура.
Елементами
ресурсного потенціалу підприємства є такі види ресурсів:
•
трудові;
•
фінансові;
•
матеріальні, що складаються з основних фондів (засобів) і оборотних
активів;
•
нематеріальні;
•
інформаційні.
Трудові ресурси чи персонал підприємства - це сукупність фізичних осіб,
які перебувають з підприємством як з юридичною особою у відносинах, що регулюються
актами законодавства про трудову діяльність, і утворюють трудовий колектив
працівників з визначеною структурою відповідно до структури виробництва, форми
власності її організаційного устрою конкретного підприємства.
Трудовий
потенціал підприємства характеризують такі поняття, як кадри, робоча сила, трудові ресурси, людські ресурси, персонал. Вони
взаємозалежні, використовуються як синоніми і необхідні для виділення
специфічних особливостей трудового потенціалу колективу. Наприклад, робоча
сила - це сукупність фізичних і розумових здібностей людини, які використовуються
нею для виробництва матеріальних блат і послуг. Трудові ресурси, як правило,
характеризують потенційну робочу силу підприємства як частину трудових
ресурсів країни. Кадри - це основний (штатний, постійний), як правило,
кваліфікований склад працівників підприємства. Поняття людські ресурси ширше ніж поняття трудові ресурси і робоча
сича, оскільки вони є головним ресурсом будь-якого підприємства, від
кваліфікації і продуктивності праці яких за результати його господарської
діяльності.
З метою
ефективного використання трудового потенціалу на підприємствах здійснюється
його управління, яке включає в себе аналіз кадрового потенціалу і рівня його
використання, визначення потреби в працівниках різних спеціальностей, прогнозування
і планування чисельності працівників усього підприємства й окремих його
підрозділів по різних структурних групах; розміщення працівників і координацію
їхньої діяльності; мотивацію праці; облік результатів праці; контроль за
виконанням завдань.
Фінансові ресурси - це кошти, які формуються в разі утворення
підприємства і поповнюються в результаті господарської діяльності за рахунок
продажу продукції, виконання робіт і надання послуг, а також шляхом залучення
зовнішніх джерел фінансування.
Усі джерела
коштів, які використовуються для формування фінансових ресурсів, можна
поділити на дві групи: власні й позикові.
Власні кошти
формуються в момент створення підприємства, а також у процесі його діяльності
і включають у себе:
·
статутний капітал, утворений за рахунок установчих чи
пайових внесків, випуску і розміщення акцій, бюджетного фінансування;
·
додатковий капітал, утворений як перевищення надходження
внесків чи сум коштів, отриманих від продажу акцій, а також у разі здійснення
переоцінки матеріального майна підприємства за справедливою вартістю;
·
нерозподілений прибуток підприємства, який може бути
використаний для фінансування господарської діяльності;
·
інші виробничі фонди, які утворюються за рахунок
прибутку;
·
амортизаційні відрахування на відтворення основних
засобів і нематеріальних активів.
Позикові
кошти формуються в процесі діяльності підприємства і включають у себе:
• банківські довгострокові і короткострокові
кредити:
• облігаційні і необлігаційні позики:
• товарні чи комерційні кредити та ін.
Позикові кошти залучаються у зв'язку з тим, що в
підприємства періодично виникає потреба в додаткових коштах, які неможливо
задовольнити за рахунок власних коштів. Залучення позикових коштів
здійснюється на принципах платності, терміновості, зворотності. цільового
використання і матеріального забезпечення.
Матеріальні
ресурси складаються з основних фондів і оборотних активів підприємства.
Основні фонди
- це засоби праці, які мають вартість і функціонують у виробництві тривалий час
у своїй незмінній
споживчій формі, а їхня вартість переноситься через конкретну працю на
вартість виготовлюваної продукції частинами в міру спрацьовування. Основні
фонди підприємства поділяються на активні і пасивні. Активна частина основних виробничих засобів впливає на
предмет праці, переміщення його у виробничому процесі і здійснення контролю
над ходом виробництва; пасивна частина - на створення умов для безперебійного
функціонування активної частини засобів.
Оборотні активи - це частина майна підприємства, яка включає в
себе матеріальні і грошові засоби, що одноразово беруть участь у виробничому
процесі і повністю переносять свою вартість на готову продукцію (роботи,
послуги). Вони забезпечують безперервність і всіх процесів, які відбуваються
на підприємствах: постачання, виробництво, збут, фінансування.
Нематеріальні ресурси - це частина потенціалу підприємства, яка дає
економічну вигоду протягом тривалого періоду та має нематеріальну основу отримання
доходів, до яких належать об'єкти промислової та інтелектуальної власності а
також інші ресурси нематеріального походження.
До інших
видів нематеріальних ресурсів зараховуються:
• ноу-хау - технологія виробництва,
науково-технічні, комерційні, організаційні та управлінські знання, необхідні
для функціонування виробництва. На відміну від секретів виробництва ноу-хау не
патентуються, оскільки в значній своїй частині складаються з певних прийомів,
навичок і ін. Розповсюдження ноу-хау здійснюється шляхом укладання ліцензійних
договорів:
• раціоналізаторські пропозиції-технічне
рішення, що є новим та корисним для підприємства, та передбачає зміни
конструкції виробів, технології виробництва та техніки або зміни складу
матеріалу. Його автору видається спеціальне посвідчення заснування права на
авторство та винагорода;
• найменування місця походження товару. Відображає
назву країни (або місцевості) для визначення специфічних якостей товару, які
пояснюються природними умовами, людським фактором, національними
особливостями, характерними для даного регіону;
• гудвіл - визначає імідж підприємства. Нематеріальні
активи - це права на користування нематеріальними ресурсами. Власники об'єкт
ія промислової власності отримують виключне право на їхнє використання за
допомогою патентів.
З огляду на сучасний стан економіки наявність ресурсного потенціалу на
підприємстві ще не свідчить про ефективність діяльності підприємства.
Ефективна діяльність підприємства забезпечується в першу чергу за рахунок
якості використання ресурсного потенціалу. Інвестиції в ресурси є формою
оптимального капіталу, відомо що їхня якість дає змогу зменшити втрати,
підвищити ефективність виробництва.
ЛІТЕРАТУРА:
1.
Довгаль, Н. С. Методичні основи
оцінки ефективності використання ресурсного потенціалу підприємства / Н. С.
Довгаль // Науково-технічна інформація. - 2008. - № 4. - С. 55-57
2. Довгаль, Н. С. Ресурсний потенціал підприємства: теоретичні основи /
Н. С. Довгаль // Науково-технічна інформація. - 2009. - № 1. - С. 42-45
3. Кантор, О. Г. Оценка и оптимизация ресурсного потенциала предприятия
/ О. Г. Кантор, Л. А. Ганиева // Экономические науки. - 2008. - № 4. - С. 168-172
4.
Качуровський, В. Є. Ресурсний
потенціал підприємства: структура та ефективність використання / В. Є. Качуровський, В. П. Чайковська // Регіональна бізнес-економіка
та управління. - 2007. - № 4.
- С. 123-129