Економіка / Облік і аудит
Бурлуцька Ю.М.
Науковий керівник Даценко
Г.В.
Вінницький торговельно-економічний
інститут КНТЕУ
Аудиторські послуги в Україні: реалії
сьогодення та перспективи розвитку
Постановка проблеми. У 2008 році виповнилося 15 років
як в Україні був легалізований аудит. Тобто це був момент його юридичного
визнання – прийняття 22 квітня 1993 р. Закону України «Про аудиторську
діяльність». Попри всі негаразди та
спроби його скасувати, зробити додатком до ревізії, зобов’язати всіх проходити
аудит, відмінити або зменшити поле обов’язкового аудиту та остання спроба –
зробити з аудиторів комерційних агентів – все це свідчить про те, що аудит
склався як професійна діяльність і в нього є перспектива. Але слід зазначити,
що подальший розвиток системи
аудиторських послуг практично неможливий без їх комплексного
реформування відповідно до вимог Міжнародних стандартів аудиту, надання
впевненості та етики і створення комплексного науково-методичного забезпечення.
Анотація. Актуальність
дослідження зумовлена суттєвими змінами в економіці держави, її ринковим
спрямуванням і, відповідно, необхідністю незалежного об’єктивного контролю
господарської діяльності підприємств незалежних форм власності та професійного
підтвердження достовірності звітності, яка надається користувачам і
зацікавленим сторонам.
Мета. Розглянути
підсумки, проблеми і виявити перспективи розвитку аудиторських послуг в
Україні.
Аналіз дослідження і публікації. Аудиторські послуги в Україні від початку їх легалізації і до сьогодення
проходять інтенсивний шлях розвитку, нормативно-правового реформування. За весь
п’ятнадцятирічний період про український аудит чути багато нарікань: то не
застосовує стандарт, то втратив незалежність, то він не має над собою
громадського нагляду тощо. Все це переважно ґрунтується на сумній аудиторській
практиці зарубіжних аудиторів та спирається на директиви ЄС. Тому аудит на
сьогодні слід розглядати в контексті суспільно-господарських і
соціально-політичних трансформацій, які відбуваються в Україні.
Дослідженням даної проблеми займалися
такі вчені, як М. Т. Білуха, Л.О. Сухарева, Б. І. Валуєв, В. В. Головач, Н. І..
Дорош, О. Ю. Редько, В. Я. Савченко. Аудит в Україні є порівняно новим видом
діяльності і тому, процес його розвитку супроводжується виникненням проблемних
питань, які обумовлені впливом цілого ряду факторів і обставин [2].
Результати дослідження. Аудиторські послуги можуть надаватися у формі аудиторських перевірок
(аудиту) та пов'язаних з ними експертиз, консультацій з питань бухгалтерського
обліку, звітності, оподаткування, аналізу фінансово-господарської діяльності та
інших видів економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності
фізичних та юридичних осіб.
За останні 5-7 років український ринок
аудиторських послуг зазнав суттєвих змін. Спостерігається певне розшарування
суб’єктів аудиту на успішні фірми і фірми так звані «аутсайдери», з’являється
знову таки умовно реальний сектор професійних послуг. Це, зокрема, пов’язано з
тим, що ринок українського аудиту має певні регіональні особливості. Хоча самі
суб’єкти аудиту не «прив’язані» до регіону їхньої реєстрації та надають послуги
по всій Україні, більшість із них надають послуги в регіоні місця знаходження.
Так,ще у 2000 р. АПУ , аналізуючи діяльність аудиторів, розподілила всі регіони
країни на три умовні зони: регіони лідери, регіони реального аудиту та
регіони-аутсайдери. При цьому критеріями в цьому розподілі було обрано
кількість замовлень та їх середню вартість. Результати проведеної роботи дали
змогу стверджувати, що спостерігається більша кількість аудиторських послуг і
вони дорожчі в регіонах, де концентрація капіталу та наявність потужних
суб’єктів господарювання більша, ніж в інших частинах країни [3].
Слід зазначити, що завдяки наполегливій
роботі АПУ, яка від аудиту та операційного аудиту як видів аудиторської
діяльності у 2005 р. спромоглася встановити чотири її різновиди ( аудит з
надання впевненості, супутні послуги, інші послуги та організаційне і методичне
забезпечення аудиту ) у 2007 р. Також у 2008 р. аудитори отримали можливість
легально здійснювати оцінку, вести бухгалтерський облік для третіх осіб, представляти
інтереси третіх осіб у суді, консультувати замовника з багатьох питань та
оцінювати різноманітні аспекти його діяльності, проводити професійні тренінги
тощо.
Що ж до перспектив розвитку аудиту в Україні, то на мій погляд його
розвиток значною мірою залежатиме від розвитку
економіки, від політичної ситуації. Але якщо не брати до уваги ці аспекти,
важливим є: чи будуть внесені зміни до Закону "Про бухгалтерський облік і
фінансову звітність" щодо прямого застосування міжнародних стандартів
фінансової звітності. Якщо такі зміни будуть внесені, то це відразу додасть
додаткового темпу розвитку аудиту. Тому
що звітність за міжнародними стандартами має бути підтверджена відповідно до
процедур міжнародних стандартів. Це буде вимагати від українських аудиторів
досить серйозний підхід до міжнародних стандартів фінансової звітності.
Сьогодні є ті, хто цим займається, але це невеличка питома вага, - це ті
компанії, які добровільно виходять на ринки капіталу. І, як правило, аудитом
цих компаній займаються представники "великої четвірки" [1].
З іншого боку дії самої Аудиторської палати будуть
визначати розвиток аудиту. Якщо
Аудиторська палата забезпечить моніторинг якості аудиту відповідно до
європейських вимог, то це буде дуже суттєво впливати на аудит. На сьогодні у
нас не має серйозного контролю якості, є Положення, але механізму, який би
відслідковував чи дійсно аудитор проводить аудит, а не лише ставить печатку, я
вважаю, поки що немає. На мій погляд, для цього потрібні дуже і дуже серйозні
зміни в самому аудиторському середовищі.
На завершення потрібно сказати, що пожвавлення
економічного життя зразу викликає попит на незалежний консалтинг, на незалежний
аудит.
Висновки. Аудит як незалежна форма перевірок та пов'язаних з ними
експертиз, консультацій з питань бухгалтерського обліку, звітності,
оподаткування тощо, повинна орієнтуватися як на особливості
фінансово-господарського розвитку держави, так і на міжнародні стандарти у
сфері аудиторських послуг [4].
Подальший розвиток аудиторських послуг в Україні напряму залежить від
діяльності самої Аудиторської палати, від того наскільки вона забезпечить
моніторинг якості аудиту відповідно до європейських вимог, що, звичайно,
суттєво прискорить темпи розвитку аудиту.
Список літератури
1.
Закон України “Про аудиторську діяльність” від 22.04.93 // ВВР України. –
1993. - № 50.
2.
Петрик О.П. Законодавчо-нормативне регулювання аудиторської діяльності в
Україні: реалії сьогодення // Бухгалтерський облік і аудит. -2009. - № 8-9. –
С. 71-77
3.
Редько О.С. Аудиторські послуги в Україні: перші кроки на ринку //
Бухгалтерський облік і аудит. – 2008.- № 11.- С. 49-55
4.
Білуха М.Т. Теорія фінансово-господарського контролю і аудиту: Підручник
для вузів. – К.: «Вища школа», 1994. – 143 с.