Економіка / Банки та банківська система
к.е.н. Клочковський О.В., Гребінь Е.К.
Вінницький
торговельно-економічний інститут КНТЕУ
У статті досліджено проблеми і подальший розвиток
іпотечного кредитування в Україні. Безумовно, центральною проблемою розвитку
іпотечного кредиту в Україні є нестача (обмеженість) вільних фінансових
ресурсів і пошук інвесторів. Назріло питання про створення загальнонаціональної
системи іпотечного кредитування, яка б включала первинний і вторинний ринки
іпотечних кредитів.[2]
Бурхливе зростання іпотеки в Україні до осені 2008 р. ще
не означало, що вона зайняла належне їй місце в українській економіці.
Іпотечний портфель українських банків становив лише 8,3 % від ВВП (у розвинених
країнах він становить 60-80 % і більше). [3]
Більше 88% іпотечних кредитів – валютні, 92% іпотеки
мають термін погашення більше п`яти років, а саме довгострокові позики
виплачуються особливо погано. На відміну від короткострокових їх складно
реструктуризувати, преференції з перерахунку ставок і збільшення терміну в
даному випадку істотно не поліпшать структуру платежів. У результаті –
банківська система "обросла" іпотечними валютними кредитами населення
майже на 10 млрд. дол.. Питання не стояло б так гостро, якби девальвація гривні
не носила такий хаотичний характер і національна валюта залишалася на рівні
5,3-5,5 грн./дол., як планувалося спочатку. Тепер же валютні кредити з курсом
близько 8 грн./дол. є реальною соціальною проблемою України. Девальвація гривні
призвела до того, що реальна вартість валютних кредитів виросла більш, ніж на
60%. Цілком логічно на законодавчому рівні реструктуризувати валютні іпотечні
кредити в гривневі за докризовим курсом, при цьому різницю у вартості кредитів
- близько 6-7 млрд. грн. - оформити цінними паперами з терміном погашення 7-10
років. При цьому надати банкам правом використовувати ці цінні папери, як і
держоблігації, при отриманні рефінансування від НБУ, а також враховувати їх на
своєму балансі. Позичальники отримають можливість на даний момент погашати
іпотечні кредити за старим курсом. При цьому вони компенсують курсову різницю,
але з розстрочкою на десять років. Банки дістануть можливість скоротити свої
резерви під проблемні іпотечні кредити і вивільнять грошові кошти для нових
позик. А держава позбудеться ще однієї соціальної проблеми, хоча на первинному
етапі доведеться знайти кошти в держбюджеті, щоб викуповувати цінні папери у
фінустанов через НБУ.[ 6]
Також, можна збільшити обсяги іпотечних кредитів на
будівництво житла шляхом зменшення процентних ставок, подовження терміну
кредитування; збільшення розміру кредиту відносно вартості предмета застави;
зменшення суми витрат на оформлення кредиту; страхування ризиків; вдосконалення
процедури іпотечного кредитування.[ 4]
Склад лідерів іпотечного ринку: 1 місце - Укрсиббанк
16,43%, 2 місце - Укрсоцбанк 12,22%, 3 місце - ОТП банк 11,43%, 4 місце -
Райффайзен Банк Аваль 11,01%, 5 місце - Приватбанк 5,82%. Лідером по обсягам і
темпам приросту іпотечного портфеля у IІІ кварталі 2009 року став ОТП банк,
який спромігся видати за три місяці близько 3,4 млн. грн. іпотечних кредитів,
перевищуючи середні ринкові темпи зростання в 4 рази (61,7% у ОТП банка проти
15,3% в загальному по ринку).[ 5]
У сучасних умовах розвиток іпотечного кредитування стає в
Україні надзвичайно важливим і гострим завданням подальшого здійснення
кредитно-банківської реформи. Іпотечний кредит є важливим самостійним
інститутом ринкової економіки; одночасно він сприяє виникненню і розвитку інших
складових ринкової інфраструктури. Загалом, слід зазначити, що вирішення
найболючіших проблем іпотечного кредитування в Україні тісно пов'язане з
вдосконаленням законодавчої бази. Побудова надійного законодавчого
підґрунтя для розвитку іпотеки в Україні має стати основою формування
сучасних підходів до вирішення як перелічених нами, так і інших проблем іпотечного
кредитування. Разом з тим, винятково актуальним стає питання практичної
реалізації можливостей, що з'явилися в рамках уже прийнятого законодавчого
поля. Крім того, в Україні варто також використовувати той зарубіжний досвід
іпотечного кредитування, який значною мірою підходить для умов нашої держави
виходячи з рівня її соціально-економічного розвитку та відповідає особливостям
національної економіки взагалі.
Література:
1.
Бассова Н. Стан та перспективи розвитку іпотечного кредитування в Україні /
Н. Бассова // Економіст. - 2006. - № 9. - С. 36-39.
2.
Даймонд Дуглас Б. Механізми рефінансування вторинного ринку / Дуглас Б.
Даймонд // Матеріали семінару ["Іпотечне фінансування"], (Київ, 11-13
листопада 2004 р.)
3.
Кручок С. І. Іпотечне кредитування : європейська практика та перспективи
розвитку в Україні / С. І. Кручок. - К. : Урожай, 2008.
4.
Харитонова Н. Іпотека нині в моді / Н. Харитонова // Все
про бухгалтерський облік. - 2007. - № 28. - С. 11-15.
5.
Офіційний сайт Української національної іпотечної асоціації [Електронний
ресурс]. - Режим доступу : www.unia.com.ua.
6.
http://news.finance.ua/ua/~/2/0/all/2010/04/01/192097