Сучасні інформаційні
технології/Інформаційна безпека
Шкраб’юк
Н. В.
Науковий
керівник – Николайко А.В.
Буковинська державна
фінансова академія,Україна
Інформаційна технологія – це сукупність методів, виробничих
процесів та програмно-технічних засобів, об’єднаних у технологічний ланцюжок,
що забезпечує виконання інформаційних процесів з метою підвищення їхньої
надійності та оперативності і зниження трудомісткості ходу використання
інформаційного ресурсу.
Інформаційні технології – одні з найважливіших досягнень
діяльності людства. Використання інформаційних технологій дає можливість
створити сприятливі умови для розвитку економіки, стимулювати зростання
продуктивності праці та підвищення заробітної платні, полегшити організацію
комунікацій на всіх рівнях управління, швидко знижувати матеріало- та енергоємність
окремого виробництва і національної економіки в цілому[1,289].
Розвиток сфери новітніх технологій зробив великий внесок у
створення інформаційних систем. Для України дуже важливо, що застосування
інформаційних технологій дає можливість підвищити якість підготовки і прийняття
важливих рішень виконавчої влади. З 2000 р. Україна активно включилася в
становлення інформаційного суспільства. У 2007 р. був прийнятий закон України
«Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015
роки»[3,82].
Основним завданням розвитку інформаційного суспільства в Україні є
сприяння кожній людині на засадах широкого використання сучасних ІКТ
можливостей створювати інформацію і знання, користуватися та обмінюватися
ними, виробляти товари та надавати послуги, повною мірою реалізовуючи
свій потенціал, підвищуючи якість свого життя. Розвиток інформаційного
суспільства в Україні та впровадження новітніх ІКТ в усі сфери суспільного
життя і в діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування
визначається одним з пріоритетних напрямів державної політики.
Національна політика розвитку інформаційного суспільства в Україні
ґрунтується на засадах: пріоритетності науково-технічного та інноваційного
розвитку держави; формування необхідних для цього законодавчих і сприятливих
економічних умов; всебічного розвитку загальнодоступної інформаційної
інфраструктури, інформаційних ресурсів та забезпечення повсюдного доступу
до телекомунікаційних послуг та ІКТ;
сприяння збільшенню різноманітності та кількості електронних послуг,
забезпеченню створення загальнодоступних електронних інформаційних ресурсів;
поліпшення кадрового потенціалу; посилення мотивації щодо використання ІКТ;
широкого впровадження ІКТ в науку, освіту, культуру, охорону здоров'я, охорону
навколишнього середовища; забезпечення інформаційної безпеки[2,107].
Але на шляху досягнення цих цілей виникають труднощі пов’язані з
недостатньою технологічною базою, складним фінансовим забезпеченням цього
процесу, відсутністю достатньої кількості наукових досліджень процесу
формування інформаційного суспільства і його складових.
Сучасна інформаційна система дозволяє забезпечити:
1) прямий
і своєчасний доступ до інформаційного продукту;
2) ефективну
координацію внутрішньої діяльності;
3) використання
якісно кращої технології системного аналізу та проектування оперативного
управління на різних ланках діяльності підприємства тощо[5,111].
Україна накопичила значний потенціал в інформаційних
технологіях. Її національною конкурентною перевагою є діяльність з їх розробки.
Але Україна як товаровиробник може бути витиснута з найбільш перспективних
світових ринків через відсутність обґрунтованої державної політики. Розробка
інформаційного суспільства в Україні має базуватися на узгодженості дій усіх
гілок влади. Розв’язання проблем відсталості інформаційних технологій в Україні
вимагає загальнодержавного підходу, а саме:
1) формування
національної стратегії, міжнародної і внутрішньої політики, сприятливої
законодавчої, суспільної, економічної атмосфери у сфері використання
інформаційних технологій;
2) забезпечення
потенціальної можливості технологічного доступу населення до інформаційних
комп’ютерних технологій за рахунок об’єднання зусиль державного та приватного
секторів економіки щодо розвитку інформаційної інфраструктури;
3) сприяння
збільшенню і розповсюдженню кількості послуг населенню і бізнесу, наданих за
допомогою інформаційних комп’ютерних технологій;
4) концентрація
зусиль держави і суспільства для створення загальнодоступних електронних ресурсів
на основі врахувань національних, політичних, економічних. Мовних, культурних
та релігійних аспектів розвитку України;
5) забезпечення
можливості отримання знань, умінь і навичок використання інформаційних
комп’ютерних технологій у процесі одержання освіти.
Нашій країні необхідна певна політика у сфері
інформатизації, бо в Україні є ще деякі перешкоди які варто усунути, а саме:
1) гостра нестача
кваліфікованих кадрів;
2) непридатність
існуючої моделі відношення до інформаційних технологій з боку влади для впевненого
збереження досягнутих позицій на світовому ринку;
3) недієвість
захисту прав інтелектуальної власності;
4) занадто дорога й
неякісна інфраструктура[4,221].
Інформаційне суспільство - комплексне поняття, що
складається з множини різноманітних аспектів. Щоб залишатися
конкурентоспроможними в умовах прогресивного еволюційного ринку, необхідно
використовувати всі переваги новітніх технологій.
Список використаної літератури:
1. Єдинак В.С.
Розвиток інформаційних технологій в Україні.//Наукові доробки молоді – вирішенню
проблем європейської інтеграції: збірник наукових статей.В 2 т. Т. 1- Харків:
Континент, 2008.- С. 289-290.
2. Какорін М.О. Інформаційні технології як
фактор інновацій у глобальній фінансовій системі.// Формування ринкових
відносин в Україні: Збірник наукових праць. - №5- 2008.- С. 106-109.
3. Пацай Б.Д. Роль інформаційних технологій в
управлінні фінансовими ресурсами підприємств.// Фінанси України. - № 8 – 2008.
– С.82-84.
4. Шандра В.М.
Застосування інформаційних технологій в забезпеченні технологічного оновлення
економіки на інноваційній основі.// Актуальні проблеми економіки. - №10 – 2007.
– С.220-223.
5. Чигасова Н.М. Місце інформаційних технологій
у розвитку інформаційного суспільства в Україні.// Формування ринкових відносин
в Україні: Збірник наукових праць. - № 9 – 2007. – С. 110-113.