К.е.н. Лютак О.М., Александров І.О., Систалюк І.А.

Луцький національний технічний університет

Особливості правового забезпечення регулювання зовнішньої торгівлі України

Після проголошення незалежності Україна стала на новий шлях розвитку – побудови демократичної правової держави. Лібералізація зовнішньоекономічної діяльності, скасування монополії СРСР на зовнішню торгівлю зумовили необхідність формування нової державної політики в цій сфері. Пріоритети сучасної зовнішньоторговельної політики зумовили необхідність реформування засад здійснення зовнішньоторговельної діяльності. Запорукою якісного проведення реформи в сфері зовнішньої торгівлі є належне її державне регулювання.

Державне регулювання зовнішньої торгівлі є одним з тих проблемних питань, вирішення яких вимагає першочергової уваги. В контексті інтеграційних процесів, в яких бере участь Україна, актуальним стало нормативно-правове забезпечення здійснення цього напряму діяльності держави.

Адже недосконалість правової бази негативно впливає на розвиток зовнішньоекономічних відносин нашої держави, призводить до безконтрольного вивезення з неї вкрай дефіцитних ресурсів і продажу їх на світовому ринку за демпінговими цінами.

Незважаючи на те, що багато науковців приділяють увагу у своїх роботах різним галузям економіки, проте, на жаль, коло проблем торгівлі, торгівельних правовідносин часто звужується сферою лише внутрішньої торгівлі. Для нашої держави є актуальною також проблема державного регулювання зовнішньої торгівлі, оскільки саме вона є каменем спотикань на шляху інтеграції України в європейський простір. В той же час комплексне дослідження (з юридичної точки зору) в цій сфері не проводилося.

Тому, на нашу думку, варто охарактеризувати нормативно-правове забезпечення державного регулювання зовнішньої торгівлі України та визначити шляхи його удосконалення, оскільки саме на основі законодавчих актів і через їх прийняття та реалізацію здійснюється визначений напрям діяльності держави.

За роки незалежності в Україні створено систему законодавства, спрямовану на забезпечення правового регулювання зовнішньоекономічних відносин. Надаючи великого значення зовнішньоекономічній діяльності, Конституція України встановлює, що її засади визначаються виключно законами України. Так, Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 р. у розділі ІV розвиває ці конституційні положення. Зокрема, у його статті 26 зазначено, що економічні відносини України з іншими державами регулюються відповідними міжнародними договорами та нормами міжнародного права.

Розглядаючи систему законодавства, що регулює зовнішньоторговельну діяльність і становить її правову основу, слід зауважити, що вона об’єднує закони та інші нормативно-правові акти, які безпосередньо розглядають питання щодо регулювання у цій сфері, а також ті юридичні акти, які регулюють відносини в інших сферах, але містять і правові норми, що стосуються зовнішньоекономічної діяльності. Наприклад, спеціальним законом, який заклав основи зовнішньоекономічної діяльності в Україні, є Закон «Про зовнішньоекономічну діяльність». Питанням зовнішньої торгівлі присвячені також закони «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» від 15 вересня 1995 р., «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності» від 23 грудня 1998 р. та ряд інших. До законів, які стосуються, крім зовнішньоекономічної діяльності, інших сфер, можна віднести Митний кодекс України від 11 липня 2002 р., Закони України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 р., «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 р., «Про місцеві державні адміністрації» від 9 квітня 1999 р., «Про Міжнародний комерційний арбітраж» від 24 лютого 1994 р. та ін.

Відносини, які виникають у сфері зовнішньоторговельної діяльності регулюються не лише законодавчими актами України, а й іншими підзаконними нормативно-правовими актами. Насамперед, це постанови Кабінету Міністрів України, зокрема «Про сприяння зовнішньоекономічній діяльності» від 14 квітня 1999 р. У ряді випадків Кабінет Міністрів України приймає окремі постанови спільно з іншими державними органами. Як приклад наведемо такі постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України: від 26 грудня 1995 р. «Про заходи щодо забезпечення контролю за зовнішньоекономічною діяльністю та валютного контролю» та від 12 грудня 1998 р. «Про посилення контролю за проведенням розрахунків резидентів і нерезидентів за зовнішньоекономічними операціями».

В цілому аналіз сучасного стану правового забезпечення зовнішньоекономічної діяльності свідчить, що законодавству України з державного регулювання зовнішньої торгівлі притаманні ті ж самі недоліки, що характерні для всього чинного законодавства, зокрема: нестабільність та внутрішня суперечливість законодавчих актів у сфері, що досліджується; диспропорція у співвідношенні законів та підзаконних актів; відсутність механізмів реалізації нормативних актів та ін.

За нашим переконанням, необхідність вдосконалення нормативно — правового забезпечення державного регулювання зовнішньої торгівлі, звільнення від застарілих норм, усунення прогалин, упорядкування з метою ефективного використання актів законодавства зумовлює доцільність систематизації зовнішньоторговельного законодавства.