К.т.н. доцент
Василенко В.С., Василенко М.Ю., Чунарьов А.В.
Національний авіаційний університет
(НАУ), Україна
Визначення потрібної надлишковості в коді “зважених
груп”.
Оптимальна надлишковість
Вступ. Однією з характеристик будь-якого
коду є надлишковість, яка потрібна для рішення його функцій. Контрольна частина
не повинна бути достатньо великою, оскільки її величина впливає на:
·
швидкість
передачі інформації,
·
час передачі
інформації,
·
загальний
обсяг інформації тощо.
Але вона має бути достатньою для
виявлення і виправлення заданого класу пам'яті. При цьому будемо розрізняти
теоретичну мінімальну необхідну надлишковість та надлишковість, яка досягається
при застосування конкретного коду. Як такий код в межах цієї роботи
розглядається код зважених груп [1, 2, 3].
Постановка
задачі. При визначенні
теоретичної мінімально необхідної надлишковості врахуємо, що існує певна
множина варіантів викривлень, наприклад викривлення можуть бути як в одному
символі, так і в двох, трьох... чи в усіх символах одразу або може не бути
взагалі. Для прикладу, розглянемо можливі варіанти викривлень в базовому
кодовому слові (БКС). Нехай таке БКС має загальну розрядність в n двійкових символів, які розподіляються між m суто інформаційними та k надлишковими.
·
Викривлення
відсутні. Зрозуміло, що кількість таких подій дорівнює одиниці, або із
використанням апарату комбінаторики:
·
Викривлення
присутнє тільки в одному символі. Тоді загальну кількість таких варіантів можна
записати у вигляді:
;
·
Викривлення
присутнє в будь-яких двох символах контрольної частини. Отже загальна кількість
варіантів:
.
Для загального випадку і викривлень, маємо:
,
де .
Визначення оптимальної надлишковості. Як таку знайдемо мінімально необхідне значення
розрядності контрольної частини коду kн = mink, де k, як уже визначалося надлишкові
символи коду, призначеного для виявлення та виправлення викривлень
певної кратності.
Із викладеного витікає, що найменше
необхідне значення розрядності контрольної частини при виявленні та виправленні
викривлень будь-якої кратності можна знайти із виразу:
.
Відомо, що сума під логарифмом є
сумою коефіцієнтів в розкладанні бінома Ньютона і дорівнює [4]. Отже, двійковий
логарифм від цієї суми дорівнює n. Тоді останній вираз
набуває вигляду , де n є сумою кількостей
символів інформаційної частини m і контрольної ознаки k. Оскільки, таке
нерівняння є неможливим, то слід зробити висновок:
Створити код для виявлення і виправлення
викривлень в n символах кратністю від 0 до n неможливо!
Для вирішення задачі виявлення і
виправлення викривлень доцільно зробити припущення, що в каналі існують
викривлення, але в обмеженій кількості символів, наприклад в tв символах. Таке
припущення є справедливим для більшості реальних каналів. Надалі будемо
розглядати випадок наявності викривлень не більше ніж в одному із символів,
тобто коли tв = 1.
Для цього випадку мінімально необхідне значення розрядності контрольної
частини можна розрахувати із виразу:
. (1)
Таким чином, в статті визначено мінімально необхідну надлишковість
(1), необхідну для побудови завадостійких кодів із виявленням та виправленням
поодиноких викривлень. Але побудувати код із такою надлишковістю є досить
непростою задачею, оскільки для більшості кодів реально потрібна надлишковість
може суттєво перевищувати значення .
ЛІТЕРАТУРА:
1. Василенко М.Ю.
Цілісність інформаційних об’єктів та завадостійкий код “зважених груп”. Тези
доповіді 5-ої міжнародної науково–практичної конференції «Научният потенциал на
света – 2009», 17-25 септември, 2009, –Т.8. –С. 49-54.
2.
Василенко М. Ю., Чунарьов А.В. Вибір вагових коефіцієнтів в коді “Зважених груп”.
Тези доповіді 5-ої міжнародної науково–практичної конференції «ZPRÁVY
VĚDECKÉ IDEJE - 2009», 27.10 -
05.11.2009, 2009,– Т. 12.–С. 33-36.
3. Василенко М.Ю., Чунарьов А.В.
Вимоги щодо вагових коефіцієнтів в коді “зважених груп”. Strategiczne pytania swiatowej
nauki – 2010. Тези доповіді 5-ої міжнародної
науково-практичної конференції – Przemysl: Nauka i studia, 2010. – Т. 14.– С. 84-86.
4.
Свойства
биномиальных коэффициентов. На сайті:
http://www.bymath.net/studyguide/alg/sec/alg31.html,
– 2010.