Д.ф.н. Яковлєва Л.В., Чорна Н.С., Леницька О.Б., к.ф.н. Половко Н.П.

Національний фармацевтичний університет, м. Харків

Вивчення гострої токсичності гелю кетоконазолу

Дослідження гострої токсичності безводного гелю кетоконазолу проводили на базі ЦНДЛ НФаУ. В доклінічних дослідженнях використовували експериментальних тварин, вирощених у віварії ЦНДЛ, який обладнано відповідно до санітарно-гігієнічних норм. Усіх дослідних тварин утримували у стандартних санітарних умовах [3]. Під час експерименту тварини знаходилися у віварії при температурі 19-24^оС, вологості не більше 50%, природному світловому режимі «день-ніч», у пластикових клітках, на збалансованому харчовому раціоні. Перед проведенням експерименту тварини пройшли акліматизацію в умовах кімнати для проведення випробувань протягом 7-ми діб. Дослідження проведені з дотриманням правил гуманного поводження з тваринами згідно з правилами Європейської конвенції по захисту тварин. Отримані дані обробляли методом варіаційної статистики на рівні значущості р<0,05 (враховували середнє арифметичне та його стандартну похибку). Статистичні висновки при порівнянні рядів експериментальних даних отримували на основі однофакторного дисперсійного аналізу або дисперсійного аналізу для даних з повторними вимірюваннями, критеріїв Ньюмена-Кейлса [2,4].

При дослідженні гострої токсичності препарату інтегральним показником є виживаність/летальність тварин, який дозволяє розраховувати середньо-летальну дозу (LD₅₀) – основну токсикологічну характеристику лікарського засобу. У разі неможливості введення препарату у дозах, які спричиняють загибель тварин, для дослідження гострої токсичності Державний фармакологічний центр (ДФЦ) МОЗ України рекомендує використовувати максимальну дозу ІV класу токсичності відповідно до шляху введення [1]. Отже, у разі встановлення нетоксичності дослідного зразка у дозі 2810 мг/кг при нашкірному нанесенні, подальші дослідження можна вважати недоцільними. Протягом 14-ти днів після нашкірних аплікацій тест зразків щоденно реєстрували вплив препарату на виживання, на зовнішній вигляд і прояви порушень фізіологічного стану тварин. Масу тварин визначали на 3, 7 та 14 добу від початку експерименту. Через 14 діб після нанесення тест-зразків тварин знеживлювали шляхом декапітації, проводили розтин та макроскопічне обстеження внутрішніх органів, розраховували їх масові коефіцієнти (МК). Експеримент проводили на 18 статевозрілих білих щурах самцях. Відповідно до рекомендацій ДФЦ МОЗ України у кожній експериментальній групі кількість тварин дорівнювала 6-ти [1].

Гостру токсичність дослідних зразків вивчали при нанесенні на попередньо вистрижену ділянку шкіри спини, яка становила не менше 10% від загальної площі поверхні тварини. Тест-зразки наносили тонким шаром в дозі 2810 мг/кг. Шлях контакту тест зразків з організмом обрано відповідно до передбачуваного шляху використання лікарського засобу у клінічній практиці.

Тваринам групи негативного контролю відповідним шляхом наносили гелеву основу в еквівалентному об’ємі. Перед нанесенням зразків тварини голодували протягом ночі. Доступ тварин до води був вільний, до їжі їх допускали лише через чотири години після нанесення об’єктів. При визначення гострої токсичності розробленого гелю з кетоконазолом як референтний препарат використовували крем «Нізорал» виробництва (Janssen Pharm., Бельгія). Експеримент проведено на 18 статевозрілих білих щурах самцях з масою тіла 170-190 г.

Результати досліджень, представлені в таблиці 1, свідчать про відсутність загибелі тварин при нанесенні дослідних зразків.

Таблиця 1.

Виживання щурів в експерименті по вивченню гострої токсичності гелю кетоконазолу при нашкірних аплікаціях

Група тварин	Стать	Доза, мг/кг	Тварини, які загинули/ загальна кількість тварин
Гелева основа	Самці	2810	0/6
Гель кетоконазолу, 2%	Самці	2810	0/6
Крем «Нізорал», 2%	Самці	2810	0/6

Як показують результати дослідження динаміки маси тіла тварин, яким наносили гель кетоконазолу та референтний зразок, за даними показниками не відрізнялися від групи щурів, які отримували гелеву основу та поміж собою (табл.2).

Таблиця 2

Динаміка маси тіла білих безпорідних щурів (г) після нашкірного нанесення дослідних зразків( ^–Х±_∆Х^–),(n=6)

Група тварин	Вихідні дані	3 доба	7 доба	14 доба
Гелева основа	183,0±7,0	194,3±9,0	201,7±10,5	213,3±10,1
Гель кетоконазолу, 2%	176,7±8,0	200,0±8,6	203,3±10,2	226,7±8,0
Крем «Нізорал», 2%	180,0±8,6	190,0±12,6	186,7±10,5	208,3±14,5

Результати макроскопічного дослідження піддослідних тварин свідчать, що досліджувані зразки не виявляють ушкоджуючої дії на внутрішні органи тварин. Внутрішні органи на 14-й день після введення зразків за розміром, кольором, консистенцією, а також розташуванням у тварин, які отримали тест-зразок та референтний препарат не виходили за межі фізіологічної норми. Масові коефіцієнти внутрішніх органів тварин, яким наносили гель кетоконазолу чи препарату порівняння крему «Нізорал», не відрізнялися від групи тварин, яким наносили гелеву основу та поміж собою (табл. 3).

Таблиця 3

Масові коефіцієнти внутрішніх органів щурів на 14-й день після одноразового нашкірного нанесення гелю кетоконазолу ( ^–Х±_∆Х^–),(n=6)

Досліджувані органи	Грипи тварин
	Гелева основа	Гель кетоконазолу, 1%	Крем «Нізорал», 1%
Печінка	3,56±0,10	3,77±0,10	3,39±0,14
Права нирка	0,32±0,02	0,32±0,00	0,31±0,01
Ліва нирка	0,32±0,01	0,31±0,01	0,31±0,01
Серце	0,32±0,01	0,32±0,01	0,34±0,01
Легені	0,71±0,04	0,67±0,05	0,74±0,04
Селезінка	0,42±0,04	0,42±0,04	0,48±0,04
Наднирники	0,020±0,001	0,020±0,001	0,024±0,002
Тимус	0,127±0,007	0,155±0,007	0,145±0,016
Правий сім’яник	0,67±0,02	0,61±0,03	0,63±0,05
Лівий сім’яник	0,67±0,02	0,62±0,02	0,63±0,04

Таким чином, LD₅₀ гелю кетоконазолу лежить поза межами ІV класу токсичності, що дозволяє віднести його до класу практично нетоксичних речовин (V клас токсичності). Жодних відмінностей поміж гелем кетоконазолу та препаратом порівняння кремом «Нізорал» в даному експерименті не виявлено, що дозволяє вважати розроблений безводний гель кетоконазолу та препарат порівняння - крем «Нізорал» еквівалентними за показниками токсичності при нанесенні щурам одноразово.

Литература:

1. Коваленко В.М., Стефанов О.В., Максимов О.В., Трахтенберг І.М. Експериментальне вивчення токсичної дії потенційних лікарських засобів. У кн..: Доклінічні дослідження лікарських засобів( методичні рекомендації)/ За ред. член.-кор. АМН України О.В.Стефанова. – К.:Авіцена, 2001. – С.74–97.

2. Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистические методы в медикобиологических исследованиях с использованием Excel. – 2001. – 320 С.

3. Надлежащая производственная практика лекарственных средств // Под ред. Н.А.Ляпунова,В.А.Загория,В.П.Георгиевского,Е.П.Безуглой. – К.: МОРИОН, 1999. – С.508 – 545.

4. Основные методы статистической обработки результатов фармаколо-гических экспериментов /В кн.: Руководство по экспериментальному (доклиническому) изучению новых фармакологических веществ. – М.:Ремедиум, 2000. – С. 349–354.