Способи перекладу термінів науково-технічної літератури

Типовою лексичною ознакою науково-технічної літератури у різних мовах є насиченість тексту спеціальними термінами та термінологічними словосполученнями.

Питанням термінології присвячена велика кількість наукових досліджень, багато проблем залишається на сьогоднішній день актуальними і остаточно не вирішеними. Зокрема, залишається невизначеним і саме поняття терміна.

Більшість лінгвістів, пояснюючи поняття терміна, чітко протиставляє термінологічну лексику лексиці загальновживаній, мовним знакам загалом. Як зазначив акад. В.В.Виноградов, «перш за все слово виконує номінативну чи дефінітивну функцію, тобто засобом чіткого позначення, і тоді воно – простий знак, або засобом логічного визначення, тоді воно – науковий термін». В.В.Виноградов особливо наголошував на такій ознаці терміна, як чіткість вираженого ним значення. Системність термінів, яка визначається усіма сучасними термінологами, полягає у тому, що термін тієї чи іншої сфери наукового пізнання знаходяться між собою у строго закономірних семантичних зв’язках і утворюють відому систему.

Отже, терміни – це шар загальновживаної мови, який підпорядковується загальним законам її розвитку. І тільки спроможність функціонування у спеціальних текстах вирізняє терміни від загальновживаних слів і не дає їм розчинитися у загальній системі мови.

Терміни чітко номінують поняття, процеси, назви речей, які стосуються будь якої сфери наукового пізнання, тому кожен термін розглядають не як зумовлену смислову одиницю, а як слово, за яким закріплене чітке технічне значення, і яке здатне змінити свій зміст залежно від тої галузі, де воно вживається у кожному конкретному випадку.

Для мови науково-технічної літератури характерні наступні ознаки:

1. Відсутність емоційного забарвлення. Ця особливість зумовлює абсолютний переклад науково-технічних текстів.

2. Чіткість, ясність, стислість викладу, що знаходить втілення у вживанні граматичних конструкцій, лексичних одиниць, термінології. Як правило, автор вживає загальноприйняті, усталені терміни, хоча він може вводити так звані терміноїди (тобто терміни, які функціонують у вузький сфері найменувань). Саме одиниці такого типу ускладнюють процес перекладу.

3. Переосмислення загально вживаної лексики, яке є одним із продуктивних методів утворення термінів. Тому існує велика група слів, яка входить у загальновживану лексику, але якій властива номінальна функція терміна (напр., «stroke» - як загальновживане слово означає «удар», а у спеціальному тексті – «поштовх, поршня»;

«bed» - «ліжко» і «bed» - «станина»). Така властивість слів викликає певні труднощі у перекладі.

4. Відміна від загальнолітературної мови частотність вживання слів основного словникового фонду. Лексичний склад науково-технічної літератури бідніший порівняно із художньою літературою, тому частотність окремих елементів загальновживаної лексики науково-технічних текстів вища за частотність окремих одиниць художніх творів.

5. Майже повна відсутність ідіоматичних конструкцій у спеціальних текстах. Ідіоми, як правило, володіють емоційним забарвленням і тому вони «не вписуються» у зміст наукового тексту.

Як відомо, за морфологічною будовою терміни поділяють на прості

(«circuit» - коло тощо), складні («flywheel» - маховик) та терміни-словосполучення («trip coil» - відключаючи катушка). Останній різновид термінів викликає найбільшу складність у перекладі.

Для перекладу термінів-словосполучень є кілька способів:

1. Дослівний переклад за допомогою українських слів і виразів (так зване калькування): single-row engine – однорядний двигун; high-voltage switch – високовольтний вимикач.

2. Переклад із використанням родового відмінника: direct current system – система постійної напруги.

3. Переклад за допомогою різних прийменників: pressure oil gun –шприц для подачі мастила під тиском.

4. Переклад одного із членів словосполучення групою пояснюючих слів: analogue computer – пристрій для постійного підрахування дій.

5. Переклад із заміною порядку компонентів атрибутивної групи: battery-charging motor – мотор генератор.