Педагогічні науки /2. Проблеми підготовки спеціалістів

Писклинець У.М.

Івано-Франківський національний медичний університет

РАЦІОНАЛІЗАТОРСЬКИЙ ТА ВИНАХІДНИЦЬКИЙ ПОШУК НА ЗАНЯТТЯХ ФІЗИЧНОГО СТУДЕНТСЬКОГО НАУКОВОГО ГУРТКА

Фізико-технічні студентські наукові гуртки є основною формою організації технічної творчості студентів-медиків, дають можливості для ознайомлення гуртківців із методами творчого конструювання, винахідництва, методами і методиками вирішення творчих конструкторських завдань. Такі гуртки об’єднують студентів, які виявляють підвищену цікавість до прикладної фізики і техніки, характеризуються регулярністю проведення занять і певною спрямованістю роботи. На заняттях таких гуртків найбільш повно виявляється діалектичний взаємозв’язок теоретичних знань і практичної діяльності, розкриваються міжпредметні зв’язки основ наук, що вивчаються у системі вищої медичної освіти.

Мета статті – проаналізувати раціоналізаторський та винахідницький пошук на заняттях фізичного студентського наукового гуртка.

Виконавська діяльність студентів-медиків, особливо під час створення моделей-копій, оформлення зовнішнього вигляду приладів, пристроїв, потребує значних витрат часу. Тому в методичній літературі є рекомендації стосовно того, що в технічній творчості слід обмежитися створенням приладів-моделей, які відображають лише загальний принцип їх роботи. Проте не слід забувати, що поряд із загальнотеоретичним, принциповим підходом до розв’язування завдань, у процесі створення технічних приладів формуються практичні вміння і навички, розвивається їхня майстерність. Таким чином, потреба у збільшенні питомої ваги творчої діяльності та значний обсяг виконавських робіт є відображенням об’єктивно існуючого протиріччя [1]. Розв’язати це протиріччя можна, якщо до виконавської діяльності залучити творчі цикли, що передбачають удосконалення самого процесу створення того чи іншого пристрою.

Студенти-медики не відразу помічають можливості раціоналізації своєї праці. Прищепити їм якості, що дають можливість творчо підходити не тільки до проектування приладів, а й до процесу їх виготовлення – важливе педагогічне завдання. Серед засобів формування таких якостей може стати організація творчого пошуку, спрямованого на вдосконалення технології, раціоналізацію засобів праці.

Проблема раціоналізації технологічного процесу спонукає і до самостійної творчої розробки, створення досить складних приладів, що потребують нових знань, вивчення спеціальної літератури. При цьому на різних етапах формування, розв’язку і матеріалізації конструкторського завдання можуть переважати колективні або індивідуальні форми творчості.

Відчути потребу у раціоналізації своєї праці студент-медик може тільки в умовах проблемної ситуації. Проте залежно від потенційних можливостей щодо творчої діяльності, складності завдань, що їм потрібно розв’язати, одні студенти можуть не помітити проблемності у щойно виконуваній роботі й не замислюються щодо можливості її вдосконалення, інші помічають недоліки технологічного процесу, але не можуть самі визначити суть проблеми, поставити перед собою і розв’язати задачу, що випливає з неї. У таких випадках керівник гуртка звертає увагу студентів на проблемну ситуацію, що склалася, організовує її обговорення, допомагає визначити задачі, які потрібно вирішити. Безпосередня конструкторська розробка пристрою може бути доручена тим, хто має достатній досвід і знання.

Не завжди можна вирішити конструкторське або технологічне завдання. Часто керівнику гуртка доводиться вести пошук разом із студентами. У таких випадках корисною формою залучення студентів-медиків до раціоналізаторської діяльності є складання “винахідницьких” зошитів, альбомів, до яких записують актуальні для гуртка проблеми, сформульовані у вигляді конструкторських завдань. У них доцільно також заносити цікаві задачі, опубліковані в технічній літературі. Якщо періодично заглядати у такі зошити, то з часом багато із записаних до них задач знаходять своє розв’язання.

Раціоналізаторська та експериментаторська діяльність може бути спрямована і на підвищення ефективності використання наявних приладів і обладнання. Останнім часом спостерігається тенденція до універсалізації різних приладів. Цьому приділяють увагу у промисловому виробництві. Для гуртківців це також широке поле для діяльності.

Без експериментальних досліджень важко впровадити в практику роботи гуртка різні елементи технології сучасного виробництва. Велике значення має те, що на заняттях гуртка фізичний за своїм змістом експеримент набуває конкретної практичної спрямованості. Це дає змогу розкрити роль і значення наукових знань, фізичних методів досліджень у створенні та удосконаленні нової техніки.

Часто експеримент є доступнішим для студентів, ніж виконання теоретичних розрахунків. Проведення експериментів доцільне в таких випадках [1]: 1) теоретичні розрахунки потребують застосування спеціальних формул, зміст яких пояснити студентам складно, навіть якщо вони мають простий вигляд; 2) виконання розрахунків потребує застосування формул спеціального характеру, що не вивчають у курсі вивчення медичної і біологічної фізики; 3) експеримент дає змогу ознайомити студентів із засобами і методами досліджень, що широко застосовуються у науковій і виробничій практиці.

Отже, фізичний експеримент, який студенти-медики проводять не тільки у процесі пошуку розв’язків конструкторських задач, а й під час їх матеріалізації, дає змогу активізувати творчу діяльність студентів.

1. Фізико-технічна творчість учнів: Навч. посіб. / М.П. Бойко, Є.Ф. Венгер, О.В. Мельничук. – К.: Вища шк., 2007. – 262 с.