Психология и социология /12.Социальная психология

Гузєй Юлія Вікторівна

Харківський національний університет внутрішніх справ, Україна

Особливості копінг-стратегій старшокласників з високим та низьким рівнем емоційного інтелекту

Розвиток психології опановуючої поведінки стає особливо актуальним у зв'язку із загостренням в сучасному суспільстві несприятливих тенденцій і посиленням соціальної і політичної нестабільності на всіх рівнях суспільної системи. Психологія опановуючої поведінки, або як його ще називають копінг – поведінка, є напрямом, що розвивається і знаходиться на стику соціальної психології, психології особистості, медичної, вікової психології. Вивченням копінг - поведінки займалися такі вітчизняні психологи як, І. Анциферова, В.А. Бодров, Л.Г. Дика, Л.А. Китаєв-Смик, Т.Л. Крюкова, А.Б. Леонова, В.Л. Марішук, В.І. Медведєва, С.К. Нартова - Бочавер, К.В. Судакова і ряд інших дослідників. Вони розуміють "копінг- поведінку", як індивідуальний спосіб взаємодії особистості з важкою, кризовою, стресовою ситуацією [1].

Вибір стратегій психологічного подолання актуальних критичних ситуацій є інтегрованим відображенням внутрішніх детермінант емоційного інтелекту у свідомості людини. Тому досить актуальним є вивчення проблеми емоційного інтелекту, що виникла на стику психології мислення і психології емоцій. Яка свідчить про зростаючу необхідність дослідження взаємодії психічних процесів між собою і впливу цієї взаємодії на функціонування особистості, зокрема в складних життєвих ситуаціях [2].

Емоційний інтелект є дуже значущою характеристикою особистості, яка реалізується в її здібностях розуміти емоції, узагальнювати іх зміст, відокремлювати емоційний підтекст у міжособистісних стосунках, регулювати емоції у такий спосіб, щоб сприяти за допомогою позитивної аури успішній пізнавальній діяльності та долати негативні емоції, які заважають спілкуванню чи досягненню індивідуального успіху [3].

Предметом дослідження виступили копінг-стратегії осіб з високим та низьким рівнем емоційного інтелекту.

Мета - вивчити психологічні особливості копінг-стратегій старшокласників з високим та низьким рівнем емоційного інтелекту

В даному дослідженні ми використовувалися наступні методики: «Діагностика емоційного інтелекту» Н. Холла та «Копінг–стратегії» Р. Лазаруса. У дослідженні взяли участь 62 школяра сільської загальноосвітньої школи пгт. Новопокровка, які вчаться у 10-11 класі у віці від 16-18 років. Першу групу увійшло 30 школярів з високим рівнем розвитку емоційного інтелекту, а в другу 32 з низьким. Для статистичної обробки були використаний t- критерій Стьюдента

Аналізуючи дані отримані в ході дослідження, необхідно зазначити, що

за такими показниками, як конфронтація, самоконтроль, ухвалення відповідальності, втеча- уникнення та планування вирішення проблем нами не були зареєстровані вірогідні відмінності , але всі вони вище в групі з високим рівнем розвитку емоційного інтелекту.

Треба також зазначити, що в групі з високим і низьким рівнем емоційного інтелекту найбільш вираженою є копінг-стратегія: «позитивна переоцінка», а найменш – «конфронтація», а в групі з низьким рівнем «дистанціювання».

Важливим моментом є те, що нами були зафіксовані статистично значимі відмінності по шкалі «Дистанціювання», де показник вище в першій групі (р≤0,05). Таким чином, старшокласники з високим рівнем розвитку емоційного інтелекту в важких для них ситуаціях, більш намагаються відокремити себе від проблем, забути про них. Це може знайти відображення у когнітивних зусиллях на відокремлення від ситуації і зменшення ії значущості. Таким чином, можливо, школярі намагаються зберегти своє психологічне благополуччя, яке може включати в себе вміння людини побудувати теплі, позитивні і довірчі відносини з іншими людьми і незалежно регулювати свою поведінку зсередини.

Копінг- стратегія «пошук соціальної підтримки», також значно вище в групі з високим рівнем емоційного інтелекту (p≤0,05). Це може свідчати про те, що такі школярі докладають більше зусиль в пошуках інформаційної і емоційної підтримки. У цьому випадку під соціальною підтримкою розуміється задоволення специфічних соціальних потреб: в близькості, захисту, інформації, практичної допомоги, розрядки, заспокоєнні і т.д. Для старшокласників, які знаходяться на рубежі, коли необхідно приймати важливі й відповідальні рішення пов'язані з їх майбутнім, такий рід підтримки життєво необхідний, причому не тільки сам факт його отримання, але і впевненість в її доступності у майбутньому. Це дозволяє заповнювати ресурси, допомагає поділитися з близьким оточенням деяким рівнем відповідальності.

Соціальна підтримка може надавати наступне позитивний вплив: сприяти редукції стресових подій і примножувати позитивні події, які можуть стабілізувати і навіть підвищувати компетентність у подолання. Також, одне вже знання, що в тебе є близькі люди, а тим більше їх конкретний присутність, може зменшити емоційні реакції, особливо страху і невпевненості, викликані майбутньої або як раз відбувається стресовою ситуацією. Але необхідно мати на увазі, що соціальні відносини можуть надавати і негативний вплив на особистість і його копінг-поведінка. По-перше, самі соціальні відносини можуть бути джерелом стресу. По-друге, одержувана соціальна підтримка може негативно впливати на подолання в тих випадках, коли вона неадекватна (небажаних підтримка, відсутність позитивного ставлення), або її занадто багато (сверхпротекція), або коли потреба у підтримці критикується і дискредитується.

Виходячи з отриманих результатів можна сказати, що в групі з високим рівнем емоційного інтелекту копінг- стратегія «позитивна переоцінка» значуще вище (p≤0,05). Тобто старшокласники, які мають високий рівень сформованості емоційного інтелекту в стресогених ситуаціях в першу чергу намагаються надати позитивного значення тому, що відбувається з ними, а також хочуть справитися з життєвими трудностями шляхом інтерпретації іх в позитивних термінах. Не викликає сумнівів те, що надання позитивного значення скрутним обставинам зменшує дистрес і служить емоційному пристосуванню до стресу. У той же час, подібне, багато в чому штучне, перенесення уваги відволікає від вирішення конкретних практичних проблем.

Таким чином, необхідно зазначити, що нами були зафіксовані вірогідні відмінності у старшокласників з високим рівнем емоційного інтелекту у бік підвищення по наступним показникам: дистанціювання, пошук соціальної підтримки і позитивна переоцінка. Тобто в важких ситуаціях особи, що мають досить високий рівень сформованості здатності до усвідомлення власних емоцій, їх регулювання, розпізнавання та розуміння емоційного стану інших людей, значно вище намагаються знайти підтримку від оточуючих чи використовують когнітивні зусилля на відділення від ситуації і зменшення її значущості. Або витрачають зусилля по створенню позитивного значення з фокусуванням на зростанні власної особистості.

Література:

1. Водопьянова Н. Е.Психодиагностика стресса / Водопьянова Н. Е.- СПб.: Питер.- 2009.- 251 с.

2. Люсин Д.В. Современные представления об эмоциональном интеллекте /Люсин Д.В, Ушакова Д.В. // Социальный интеллект: Теория, измерение, исследования/ М.: Ин-т психологии РАН.- 2004. - С. 29-36.

3. Носенко Е.Л. Емоційний інтелект як соціально значуща інтегральна властивість особистості /Е. Л. Носенко, Н. В. Коврига // Психологія і суспільство.- 2004.- №4.- С.95-109