Н.А.Ковчин

к. п. н., науковий співробітник

Інституту педагогіки АПН України

Актуальні проблеми комплексного дослідження ефективності дидактичного процесу в профільній школі в галузі природничо-наукової освіти.

Сьогодні все більш актуальною стає проблема дослідження ефективності сучасного дидактичного процесу, зокрема в процесі вивчення предметів природничо-наукового циклу в профільній школі.

Як свідчить практика, в профільній школі, під час контролю ефективності дидактичного процесу навчання з предметів природничо-наукового циклу, зокрема географії основна увага зосереджена на такому показнику як знання, зокрема успішності їх засвоєння учнями. Здебільшого, поза увагою залишаються показники інтелектуальних досягнень, інтелектуальні уміння, мотивація навчальної діяльності, розвиток психічних процесів, показники формування особистості.

Важливим є питання визначення критеріїв, оцінки ефективності дидактичного процесу.

В процесі визначення і відбору критеріїв та формуванні моделі діагностики інтелектуальних досягнень ми спирались на модель інтелекту Гілфорда, зокрема, на положення моделі, що операції відображають характер і способи інтелектуальної діяльності при переробці інформації, і вони є найбільш важливими. Але кількість операцій нами була розширена.

Враховуючи те, що існують різні визначення інтелекту, ми спирались на таке визначення, яке характеризує інтелект як відносно стійку структуру розумових здібностей індивіда, а також як систему розумових операцій, стиль, стратегію вирішення проблем.

Ми вважаємо, що при вивченні трансформацій особистості учня як індикатора, показника ефективності дидактичного процесу, зокрема, природничо-наукової освіти, об’єктивний результат може забезпечити лише комплексний підхід, який передбачає поєднання педагогічного та психологічного аспектів дослідження, його різнобічність, глибинність та цілісність, опору на такі принципи:

1. Принцип комплексності – передбачає, що тільки поєднання методів вивчення та діагностики здібностей, інтелектуальних та інших досліджень, глибоке вивчення особистості учня, вивчення думки педагогів, батьків, самих учнів, вивчення та аналіз продуктів діяльності, саме таке комплексне дослідження результатів дидактичного процесу може дати достовірні дані про ступінь його ефективності.

2. Принцип системності - тобто використання всіх вивчаючих і діагностичних методик повинно здійснюватись за продуманою, науково обгрунтованою системою, послідовно. Всі зібрані дані в процесі дослідження мають взаємодоповнювати одна одну.

3. Принцип послідовності і поетапності – передбачає, щоб методи і методики використовувались у певній послідовності, після того, як попередні дані проаналізовані.

4. Принцип постійності і безперервності вимагає вивчати всі показники ефективності дидактичного процесу постійно в динаміці їх розвитку.

Розроблена нами комплексна методика дослідження дидактичного процесу в ході диференційованого навчання складається із двох компонентів: педагогічного та психологічного, взаємопов’язаних між собою. В основі педагогічного компоненту нашої моделі комплексної методики була покладена модель, основою якої є системно – структурний підхід, згідно якої мислення розглядається як складна система, що має свої основні компоненти: змістовий (знання), операційний (способи діяльності) та мотиваційний (стимул діяльності), які пов’язані між собою.

Основну увагу ми зосередили на вивченні операційного компоненту, тобто діагностиці рівня розвитку мислительних операцій учнів. Нами була розроблена спеціальна методика діагностики рівня розвитку інтелектуальних умінь для учнів старших класів.

Методика охоплює вивчення таких інтелектуальних умінь: аналіз і виділення головного, порівняння, узагальнення і систематизація, вивчення понять, оцінка, конкретизація, доведення і спростування, творчі уміння. Рівень оволодіння такими методами береться за критерій інтелектуального розвитку, а отже всебічно діагностується за допомогою даної методики. Розробка змісту завдань методики спиралась безпосередньо на зміст програмних інтелектуальних умінь, якими повинні оволодіти учні профільної школи.

З метою вивчення мотивації навчальної діяльності нами розроблена серія анкет для вивчення даного показника в динаміці.

Як зазначалось, розроблена методика має комплексний характер: вона включає, крім педагогічного, психологічний компонент. Для більш глибокого вивчення динаміки розвитку особистості учня в процесі диференційованого навчання були включені кілька окремих методик по дослідженню особливостей сприйняття, пам’яті, уваги, уяви, вербального та невербального інтелекту.

Досліджувалась також динаміка показників рівня інтелектуальних умінь, аналізувалась загальна успішність навчання, динаміка інтересу до навчання та загальна мотивація навчання, аналізувалась кількість випадків переходу учнів до іншого (паралельного) класу.

3а результатами комплексних досліджень були розроблені психолого – педагогічні рекомендації для педагогів та шкільних психологів, для впровадження в практику природничо-наукової освіти в профільній школі:

- Для вивчення ефективності навчання не доцільно тривалий час використовувати результати анкетувань, тестувань, опитувань та ін., як постійний критерій, а необхідно простежувати динаміку розвитку якостей особистості кожного учня, що вивчається.

- Не можна обмежуватись для об’єктивної оцінки динаміки показників розвитку особистості, інтелектуальних здібностей тільки використанням окремих завдань, тестів. Необхідно застосовувати певний комплекс методів для вивчення ефективності навчання старшокласників.

- При вивченні характеру прогресивних змін особистості учня в процесі навчання важливо не обмежуватись тільки «зовнішніми» критеріями (анкетування, опитування), а необхідно гармонійно поєднувати «внутрішні» критерії: всебічне і глибоке вивчення широкого діапазону здібностей учня, психічних процесів, сприйняття, уваги, уяви, мислення, пам’яті, мотиваційного процесу.

На основі аналізу результатів досліджень ми робимо такі висновки:

1) Забезпечити ефективність навчання з природничих дисциплін в профільній школі може наявність об’єктивної оцінки розвитку здібностей учнів під час відбору та в процесі навчання.

2) Об’єктивність оцінки рівня розвитку та прояву інтелектуальних здібностей учнів можна забезпечити тільки шляхом застосування комплексного підходу в оцінці можливостей кожного учня профільної школи.

3) Високий рівень ефективності навчання забезпечує застосування комплексної методики діагностики рівня інтелектуального та психічного розвитку учнів та відстеження їх динаміки в процесі навчання.

Вважаємо, що ця проблема потребує подальшого глибокого дослідження.

Відомості про автора:

Ковчин Наталія Андріївна, кандидат пед. наук, науковий співробітник Інституту педагогіки АПН України.

Тел. 80969278129, (044)468-14-45.