Филология. Актуальные проблемы перевода. Польша, 07-15 июля 2010

Войткевич Н.І.

Буковинський державний медичний університет

Кафедра іноземних мов

ДО ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ ВУЗЬКОПРОФІЛЬНОЇ ЛЕКСИКИ У СУБМОВІ МЕДИЦИНИ „СТОМАТОЛОГІЯ” ТА ЗА ЇЇ МЕЖАМИ

Сучасні наука та техніка ставлять надзвичайно високий щабель перед фахівцем ХХІ століття. Він має бути досконало обізнаним не лише у своїй та суміжних галузях, а також володіти комп’ютерними технологіями, вмінням своєчасно реагувати на зміни та новітні впровадження, застосовувати їх у своїй щоденній практиці для того, щоб бути конкурентноздатним у швидкоплинному шаленому середовищі висококваліфікованих професіоналів і в один прекрасний день не випасти із цього коловороту. На сьогоднішній день для цього існують невичерпні можливості: сучасна наукова оригінальна фахова література, включаючи спеціалізовані журнали, матеріали різноманітних симпозіумів, конференцій та семінарів, засоби Інтернету тощо.

Підготовка сучасного спеціаліста – велика відповідальність, покладена як на плечі працівників вищої школи, так і самих здобувачів вищої освіти. Саме викладачі іноземних мов і, безперечно, в першу чергу, англійської мови, покликані забезпечити вільне перебування професіоналів у міжнародному комунікаційному просторі. Для попередження так званого „інформаційного голоду” важливо навчити студентів користуватись іншомовними засобами як усного так і письмового спілкування, прищеплювати їм активний пошуковий характер сприйняття фахової літератури, формувати увагу до мовних особливостей текстового матеріалу науково-популярних та фахових джерел.

У сучасній англійській мові субмова медицини представляє собою величезний пласт, що охоплює не лише медичну термінологію, а й загальновживану лексику, яка у контексті медицини набуває нового, інколи несподіваного значення. Крім того, у структурі самої мови медицини існують вузькогалузеві ланки: кардіології, акушерства та гінекології, психології, психіатрії, хірургії, стоматології тощо, де одні й ті самі слова/вирази різняться своїм значенням, а, отже, перекладатимуться по-різному.

У своєму невеликому дослідженні ми б хотіли звернути увагу та проаналізувати деякі випадки використання фахової лексики у субмові „Стоматологія” та, перш за все, зосередитись на використанні і перекладі власне слів „стоматологія”, „стоматологічний”, „стоматолог”. Слід зазначити, що в сучасній англійській мові (International English) значення прикметника „стоматологічний” переважно передається англійським „oral”, зважаючи на характер, природу та специфіку медичної допомоги, хоча значення цього слова у словника подається як „усний, оральний, ротовий”. На противагу „oral” слово „dental” має вужче значення, стосуючись лише зубів. Перевага надається термінам “oral care”, “oral health”, “oral service”, а не “dental care”, “dental health”, “dental service”. „Стоматологія” зустрічається в перекладі як “oral medicine”, або частіше “dentistry”. „Стоматолог” знаходимо як “dentist”, “dental surgeon”, “stomatologist” (подано відповідно зниження частоти вживання), „зубний технік” - “dental technician”. Приведемо переклади кількох найуживаніших виразів із прикметником „oral”:

- oral surgery – щелепно-лицева хірургія

- oral cavity – ротова порожнина

- oral disease – захворювання ротової порожнини

- oral health service – стоматологічна служба

- oral health personnel – стоматологічний персонал (штат)

- oral health workers – працівники стоматологічної служби

- oral health – стан здоров’я ротової порожнини

- oral care – стоматологічна допомога (послуги)

- oral mucosa – слизова оболонка ротової порожнини

- oral cancer – рак ротової порожнини

- oral treatment – лікування органів ротової порожнини.

У приведеній вищій моделі „прикметник + іменник/іменники” стержневим або базовим є саме прикметник, навколо якого об’єднуються іменники і, таким чином, створюють, так би мовити, гніздо генетично споріднених слів.

У наступній конструкції зі словом “eruption” (виверження, вибух, прорізування, висип) об’єднуючою домінантою є саме іменник:

- active eruption – активне прорізування (зубів)

- continuous eruption – постійне прорізування

- delayed eruption – пізнє прорізування

- passive eruption – пасивне прорізування

- surgical eruption – хірургічне прорізування

- tooth eruption – прорізування зуба

- drug eruption – медикаментозний висип

- fixed eruption – стійкий висип

Як бачимо, діагностуючим показником перекладу вище приведених виразів є не словотвірна модель, за якою вони утворені, її повторюваність та регулярність, де в першому випадку прикметник “oral” стоїть на першому місці, в другому іменник “eruption” займає другу позицію, а сфера використання/вживання виразу, відбиття типології людського мислення. Тобто, ареал будь-якого лінгвістичного явища ніколи не буває випадковим. Він зумовлений багатьма чинниками, серед яких можна виокремити не лише граматичну конструкцію, семантико-словотвірні відношення між її складовими, але й комунікативний простір, мовленнєву ситуацію, етимологію слова поза системно організованими мовними елементами, в результаті чого та чи інша лексична одиниця набуває нового значення.

Література:

1. Dornald’s Illustrated Medical Dictionary. Nautilus Publishing House, 2003.

2. O. Isayeva, N. Kuchumova, M. Shumylo. English for Dentists, Lviv, 2008.

3. O.I.Mikhailovskaya. English Reader for Students of Stomatology, Minsk, 1996.