Філософія / 3. Історія філософії

Старший викладач Даценко В.С.

Черкаський державний технологічний університет, Україна

Дослідження спадщини Б.О.Кістяківського в Росії в кінці ХХ – на початку ХХІ століть.

Богдан Олександрович Кістяківський (1868-1920) – видатний філософ, соціолог, правознавець кінця ХІХ – початку ХХ ст.

Діяльність Б.О.Кістяківського була різнобічною, він публікував науково-філософські праці, викладав правознавство у навчальних закладах Росії та України, виступав у якості журналіста і редактора. Свої роботи в галузі соціальної філософії, методології соціального пізнання, філософських і методологічних питань правознавства він писав і видавав з кінця ХІХ ст. до кінця другого десятиріччя ХХ ст.

В Росії інтерес до Б.О.Кістяківського, який значно посилився з 90-х років ХХ ст., пов’язаний з ідеями правової держави та історією російського лібералізму, внесок до яких Б.О.Кістяківського не можна ігнорувати. Російських дослідників цікавлять, насамперед, правові ідеї Б.О.Кістяківського. Не залишається поза увагою і методологія соціального пізнання.

Вже у 1990 р. у Віснику Московського університету було опубліковано статтю Л.Р.Авдєєвої [1] з коротким викладом основних ідей Б.О.Кістяківського з методології соціальних наук та філософії права. Б.О.Кістяківського охарактеризовано як представника лібералізму, якого цікавили проблеми методології наукового дослідження, розвитку соціології як науки, питання взаємозв’язку і взаємовпливу особистості та суспільства, функціонування держави, створення правової держави [1, 38]. Авторка статті підкреслює орієнтацію Б.О.Кістяківського на роботи теоретиків Баденської школи неокантіанства, стверджуючи, що приваблювала в них Б.О.Кістяківського думка про існування загальнолюдських цінностей. Разом з тим Л.Р.Авдєєва вважає, що вчення Г.Ріккерта і В.Віндельбанда не визначали власних кінцевих висновків Б.О.Кістяківського. Ідеї неокантіанства трансформувались і набували іншого звучання у творах Б.О.Кістяківського – більш гуманістично і політично орієнтованого, що зумовлювалось дійсністю царської Росії [1, 39].

У тому ж 1990 р. проблема співвідношення людини і держави у творчості Б.О.Кістяківського стала темою статті В.І.Шамшуріна, яка супроводжує публікацію роботи Б.О.Кістяківського «Держава правова і соціалістична» в журналі «Вопросы философии» [7]. Філософські погляди українського мислителя автор статті показує на тлі класичної російської ліберальної філософії природного права, представленої іменами Б.Н.Чичеріна, В.С.Соловйова, Л.Й.Петражицького, П.І.Новгородцева [7, 132-133]. Самобутність позиції Б.О.Кістяківського з питань методології соціального пізнання автор вбачає в його боротьбі з релятивізмом і одночасному визнанні відносної цінності окремих методів соціальних наук самих по собі. Філософ не намагався відкрити один, застосовний у всіх випадках життя, універсальний метод [7, 137]. Специфікою поглядів Б.О.Кістяківського В.І.Шамшурин вважає і його концепцію «правового соціалізму», поєднання ідеї соціалізму з ідеєю прав людини, які є природними, до-політичними, невід’ємно притаманними всім людям як людським істотам, а не як членам певної соціально-політичної системи [7, 138].

Різні аспекти теорії права, розроблені в творах Б.О.Кістяківського, аналізуються в статтях А.І.Демідова (1995), А.В.Полякова (1997), С.А.Єгорова (2003), Б.Д.Семашкіна (2003), В.В.Боброва (2004), С.Б.Глушаченко, А.Ю.Піджакова, Є.Г.Малькової (2006). А.І.Демідов, зокрема, відносить Б.О.Кістяківського до філософів права, які розробляли теорію природного права [3]. Зазначивши, що сучасне російське правознавство, звільнившись від тиску марксистської догматики, шукає альтернативну концепцію права, А.В.Поляков звертається до статті Б.О.Кістяківського «Реальність об’єктивного права». Підкреслюючи помітний внесок Б.О.Кістяківського в методологію соціальних наук, автор виявляє загальний підхід філософа до права. Спираючись на твори неокантіанців баденської школи, стверджує автор статті, Б.О.Кістяківський прагне обґрунтувати реальність об’єктивного права як реальність культурного блага, яке саме тісно пов’язане з реальністю цінного. При цьому, А.В.Поляков помічає важливу рису методології Б.О.Кістяківського. На думку останнього, нормативність права не можна відокремити методологічно від його буття в суспільстві. Головна ознака права – його здійснення. Втім, це не означає ціннісного релятивізму, цінності (моральні, а також правові) стверджував філософ, не еволюціонують, а лише відкриваються [5]. Теорія держави Б.О.Кістяківського, а також його концепція громадянського суспільства в аспекті принципу захисту прав особистості розглядаються в статті Б.Д.Семашкіна [6].

Цікавий порівняльний аналіз соціологічних поглядів Б.О.Кістяківського та М.Вебера даний в статті Ю.Н.Давидова (1998). Автор зазначає, що своє розуміння проблем російського суспільства німецький соціолог виробив під впливом Б.О.Кістяківського. Водночас в методології соціальних наук позиції М.Вебера та Б.О.Кістяківського розходились. Основним пунктом розходження була оцінка категорії можливості в соціальному пізнанні. Б.О.Кістяківський, критикуючи російську соціологічну школу а також погляди німецького фізиолога Кріза, показував безплідність і наукову неспроможність застосування категорії об’єктивної можливості (на відміну від можливості як неповного знання) у соціології. Зокрема він піддавав критиці теорію складної причини Кріза, з якої впливало існування причинно можливого, тоді як, на думку Б.О.Кістяківського, причинні відношення не є складними, вони є однозначними, безпосередніми і виключно необхідними зв’язками окремих явищ. Відповідно, вони не можуть поділятись на частково необхідні, а частково лише можливі. На противагу цим поглядам М.Вебер допускав застосування категорії об’єктивної можливості в соціальних науках для прогнозування можливих наслідків історичних подій, висловлюючи при цьому зауваження щодо позиції Б.О.Кістяківського. Як показує Ю.Н.Давидов, ці зауваження М.Вебера не виглядають переконливими, а його власна точка зору, хоча і відрізняється від суб’єктивізму російських соціологів-народників, залишає в силі аргументи Б.О.Кістяківського [2].

Ім’я Б.О.Кістяківського пов’язує з філософією російського лібералізму І.Д.Осипов [4]. Він називає Б.О.Кістяківського одним із творців нового напряму суспільствознавства – політичної соціології, філософії політики. Метою його досліджень було захистити ідею правової держави в умовах революційної кризи, що насувалась, показати можливість правового суспільства [4, 108-109]. Б.О.Кістяківський також характеризується як послідовник П.І.Новгородцева у відродженні ідеї природного права (висловленої останнім у 1898 р.) [4, 112].

З огляду дослідницької літератури, присвяченої творчості Б.О.Кістяківського, можна зробити висновок про значний інтерес, який викликали твори філософа у наукових колах Росії. Систематичне і ґрунтовне дослідження соціальної і правової філософії Б.О.Кістяківського починається лише в кінці ХХ ст. Більшість дослідників виявляють у нього неокантіанське нормативно-ціннісне бачення соціальної реальності, розрізнення за методами наук про природу і наук про культуру, принцип методологічного плюралізму, ідеї прав людини, правової держави, етичного соціалізму, поєднання прихильності до лібералізму з симпатіями до соціалістичного ідеалу.

Література:

1. Авдеева Л.Р. Право и его философы в России: Б.А.Кистяковский / Л.Р.Авдеева // Вестник Московского университета. Серия Философия. – 1990. – №3. – С. 38-47.

2. Давыдов Ю. Н. Вебер и Кистяковский. Опыт микроанализа // Б. А. Кистяковский. Философия и социология права / Юрий Николаевич Давыдов. – СПб. : Русский Христианский гуманитарный ин-т, 1998. – С. 713-736.

3. Демидов, А. И. Судьба идеи правового государства в Российском обществе / А.И.Демидов // Правоведение. - 1995. - № 3. - С. 3 – 12.

4. Осипов И.Д. Философия русского либерализма (ХІХ-начало ХХ в.) / Игорь Дмитриевич Осипов. – СПб. : Издательство С.- Петербургского ун-та, 1996. – 192 с.

5. Поляков, А. В. Может ли право быть неправым? : Некоторые аспекты дореволюционного российского правопонимания / А.В.Поляков // Правоведение. –1997. – № 4. – С. 83 – 101.

6. Семашкин Б. Д. Личность и общество в политической концепции Б. А. Кистяковского / Б.Д.Семашкин // Проблемы гражданского общества и правового государства. Выпуск 3. – Чита : Поиск, 2003. – С. 46 -51.

7.Шамшурин В.И. Человек и государство в русской философии права / В.И.Шамшурин // Вопросы философии. – 1990, №3. – С. 132-140.