Право / 2. Адміністративне і
фінансове право
Гулько С. І., Луценко С. П.
Київський міжнародний
університет,
Уманський державний педагогічний
університет імені Павла Тичини,
Україна
Правове
регулювання фондового ринку у межах Міжнародної організації комісій з цінних
паперів
Міжнародно-правове регулювання
ринків цінних паперів переважно здійснюють у межах окремих міжнародних угод і в
межах міжнародних організацій. Серед численних форм міжнародно-правового
регулювання ринків цінних паперів найбільшу увагу привертає регулювання,
здійснюване в межах Європейського Союзу та Міжнародної організації комісій з
цінних паперів (International Organization of Securities Commissions — Далі IOSCO).
Міжнародна організація
комісії з цінних паперів була створена в 1974 р. з метою стимулювання співпраці
між комісіями з цінних паперів країн Північної та Південної Америки. Втім, 1984
р. з регіональної міжнародної організації вона перетворилася на всесвітню
міжнародну організацію; на початку 1990-х років її учасниками були комісії з
цінних паперів близько 100 країн світу.
Це
міжнародна спеціалізована організація, що об'єднує більше 170 членів з понад 80
країн світу. Вона є провідним наднаціональним органом регулювання міжнародного
ринку цінних паперів [3].
IOSCO складається з постійних
комітетів (Президентський, Виконавчий, Технічний, Комітет нових ринків та
Консультативний); чотирьох регіональних комітетів та тимчасових робочих груп,
які створюються в межах кожного з комітетів для розв'язання конкретних проблем
та завдань і вироблення
рекомендацій у вузьких напрямах сфер діяльності організації [2].
Президентський комітет, який збирається один
раз на рік на щорічну конференцію, складається з керівників усіх країн – членів
IOSCO і має всі необхідні повноваження
для досягнення цілей організації.
Виконавчий
Комітет складається з 12 осіб — представників від кожного з регіональних
комітетів, а також голів Комітету нових ринків і Технічного комітету. Члени Виконавчого комітету збираються двічі на рік для обговорення
поточних проблем організації.
Регіональні
комітети працюють на постійній основі; головною метою їх є розв'язання
конкретних проблем, які виникають на ринку цінних паперів даного регіону.
Наступним
кроком у розвитку міжнародної співпраці було створення 1987 р. технічного комітету
ІОSСО. Він складається з 16 агентств, які регулюють
найрозвинутіші та найбільші ринки цінних паперів світу. Метою цього комітету є
перевірка основних регулятивних підходів щодо здійснення міжнародних операцій з
цінними паперами та координація практичних аспектів у цій галузі.
Головними завданнями
технічного комітету є: налагодження співпраці між комісіями з цінних паперів з
метою забезпечення ефективнішого державного регулювання національних ринків
цінних паперів; обмін досвідом державно-правового регулювання й на цьому ґрунті
основі перетворення менш досконалих регулятивних систем на досконаліші;
об’єднання зусиль у створенні єдиних стандартів поведінки на ринках цінних
паперів і здійснення державного нагляду за міжнародними угодами з цінними паперами;
надання взаємної допомоги з метою забезпечення єдності й неподільності ринків
цінних паперів і боротьби з правопорушеннями; вивчення проблем, що виникають у
сфері правового регулювання національних ринків цінних паперів і ф’ючерсів [2].
У 1989 р. в межах ІОSСО був
створений ще один постійний орган — комітет з розвитку, головними завданнями
якого є вивчення проблем, що виникають на новостворених ринках цінних паперів.
Розвиток міжнародно-правового
регулювання в межах ІОSСО мав кілька етапів. У 1986 р. виконавчий комітет
ухвалив резолюцію, яка зобов’язувала національні комісії з цінних паперів
надавати допомогу в межах організації у сфері захисту прав інвесторів і
контролю за діяльністю посередників, що торгують цінними паперами, та
посередників, що продають і купують ф’ючерсні контракти.
Міжнародною організацією
комісій з цінних паперів розроблено до 40 резолюцій, які визначають основні
напрямки спільних зусиль світової співдружності у регулюванні ринку цінних
паперів. Найважливішими з них, до яких приєдналась і Україна є:
-
Резолюція IOSCO про нагляд за фінансовими конгломератами 1992 року;
-
Резолюція IOSCO стосовно врегулювання міжнародних угод з цінними паперами та їхніми
похідними, які здійснюються з порушенням 1993;
-
Резолюція IOSCO про співробітництво у сфері регулювання ринків цінних паперів 1995 та інші
[4].
Також,
важливими базовими документами міжнародної організації комісій з цінних паперів
є міжнародні стандарти та принципи регулювання ринків цінних паперів, які були
прийняті на щорічних зборах IOSCO у 1998 р., зі змінами та доповненнями від 2001 р. [4].
Використовуючи запропоновану IOSCO систему оцінки, кожний з
членів організації на регулярній основі (не рідше одного разу на три роки)
повинен здійснювати власну оцінку відповідності міжнародним принципам
регулювання ринку цінних паперів, результати якої є загальнодоступними, зокрема
розміщується на зовнішньому сайті IOSCO [1].
Державна комісія із цінних паперів та
фондового ринку України (Далі - ДКЦПФР ) приєдналася до всіх основних резолюцій IOSCO. Крім того, відповідно до результатів програми оцінки
фінансового сектору України, яка здійснювалася спільно Світовим банком та
Міжнародним валютним фондом в Україні у 2002 р. з метою визначення ступеня
розвиненості ринку та його відповідності стандартам міжнародно-правового
регулювання у певній сфері, міжнародні фахівці визнали що система регулювання
ринків цінних паперів України повністю відповідає 19 стандартам регулювання
рику цінних паперів, затверджених IOSCO 1998 р. з поправками
2000 року.
ДКЦПФР бере активну участь у діяльності робочих груп, які створюються в межах
комітетів IOSCO з метою об'єднання зусиль
у виробленні кращої практики регулювання певної сфери діяльності ринку цінних
паперів на підставі передового досвіду членів IOSCO [1].
Така активна позиція ДКЦПФР у роботі організації дає
можливість брати безпосередню участь у виробленні міжнародних норм регулювання
діяльності на ринку цінних паперів і забезпечує доступ до найостанніших
напрацювань у сфері регламентування фондового ринку.
Отже, міжнародно-правове регулювання ринку цінних паперів
ґрунтується на принципах та нормах, що забезпечують успішну реалізацію ринкових
відносин. Вони являють собою встановлені певні правила поведінки, які можуть
дозволяти, обмежувати, вимагати, забороняти, передбачати або визначати
конкретний варіант поведінки на ринку цінних паперів. Зокрема, Міжнародна
організація комісій з цінних паперів об’єднує державні органи країн світу для
забезпечення кращого регулювання ринків цінних паперів, для обміну досвідом у
відповідних галузях економіки, що сприяє розвитку внутрішніх ринків. Також
допомагає в інтеграції ринків цінних паперів та введенні стандартів з
ефективного правозастосуванні проти зловживань на фондовому ринку.
Література:
1. Юлдашбаева Л.Р. Правовое регулирование оборота
эмиссионных ценных бумаг (акций и облигаций). — М.: Статут, 1999. — С. 136.
3. Дахно І. І. Міжнародне
економічне право: Курс лекцій. - 2-ге вид., стереотип. - К.: МАУП, 2003. - 160
с.