Мостова Анастасія Дмитрівна

Дніпропетровський державний аграрний університет

Тактичне й оперативне управління фінансовими потоками сільськогосподарських підприємств зернового підкомплексу

Сучасний стан зерновиробництва в Україні характеризується зниженням показників валового збору врожаю провідних зернових культур, прибутковості підприємств галузі, коливанням цін реалізації готової продукції та стрімким зростанням вартості матеріально-технічних і фінансових ресурсів. Протягом 2010 р. виробництво зерна зменшилось на 14,8%, зокрема, пшениці – на 19,4%, ячменю – на 28,3% у порівнянні з 2009 р. За попередні роки у галузі виробництва зерна спостерігалося зниження рентабельності, яка, за інформацією Держкомстату України, становила у 2009 р. 7,3% порівняно з 16,4% у 2008 та 28,7% у 2007 рр.

Виробництво зерна характеризується значною тривалістю виробничого циклу і як наслідок великим часовим розривом між вкладенням оборотного капіталу та отриманням прибутку. Нерівномірність розподілу грошових надходжень, пов’язаних з обсягами та термінами реалізації готової продукції, у поєднанні з нестабільними умовами господарювання, які проявляються у впливі природних ризиків на процес вирощування і збирання врожаю та випадкових ринкових факторів, обумовлює необхідність у обґрунтуванні шляхів стабілізації показників роботи підприємств та підвищення ефективності виробництва засобами управління фінансовими потоками.

Для вирішення поставленого завдання необхідно застосування тактичного планування на етапі ефективного управління строками та обсягами продажу врожаю зерна, що надасть змогу передбачити можливі варіанти прийняття управлінських рішень на запланований термін, та оперативного планування, що дозволить внести корективи у побудовані плани при зміні факторів навколишнього середовища. Обґрунтування механізмів тактичного й оперативного планування фінансових потоків потребує залучення імітаційного моделювання, що окремо враховує виробництво та реалізацію врожаю однієї культури. Аналіз результатів моделювання в сукупності по всім культурам може бути використано для оптимізації фінансових потоків підприємства, що розглядається, в цілому.

Підприємство здійснює реалізацію зерна, отриманого у попередньому році, та фінансує виробництво майбутнього врожаю. Заплановані обов’язкові витрати, спрямовані на вирощування зерна у майбутньому, заздалегідь розподіляються протягом модельного періоду згідно вимог до виконання технологічних операцій, умов укладених раніше договорів оренди та постачання, а також загальновідомих термінів закупівлі матеріально-технічних ресурсів.

Очікуваний розмір виручки від реалізації залежить від обсягу проданого врожаю та рівня цін на зерно, які змінюються протягом періоду моделювання. Для прогнозування цін можна використати множинну регресію, яка у якості факторів враховує попит і пропозицію на зерновому ринку (тонн зерна) та стабільність економіки в країні (процент інфляції). Альтернативним способом прогнозування цінової ситуації може бути часова регресія із факторами, заданими у вигляді цін у відповідних частинах модельного періоду в минулому, пов’язаних із повторами динаміки зміни цін у зв’язку зі специфікою виробничого циклу ярих і озимих культур та ринковими особливостями, що впливають на цінову політику у галузі зерновиробництва. При наявності значної кількості інформації по цінам на зернові культури можна запропонувати також застосування апарату нейронних мереж.

Імітаційна модель передбачає тактичне планування та оперативне коригування значень вхідних параметрів. Метою тактичного планування є обґрунтування схеми обсягів реалізації врожаю з урахуванням витрат на зберігання на елеваторі та очікуваних ринкових цін, встановлення загальновиробничих витрат, визначення кінцевого прибутку від виробництва зерна, оцінка достатності початкової резервної суми грошових коштів під виробництво окремої зернової культури та фінансових ресурсів на кожен дискретний момент часу протягом періоду моделювання.

В ході моделювання розроблені тактичні плани підлягають оперативному коригуванню залежно від факторів зовнішнього середовища та фінансового стану підприємства відповідно до джерел фінансування виробництва у конкретному моменті модельного періоду. Оперативне планування передбачає термінову реалізацію всіх залишків урожаю за умови настання найвищої ринкової ціни або фактичної, яка перевищує максимальну за побудованим тактичним планом з урахуванням витрат на зберігання зерна.

На момент настання найвигіднішого моменту продажу, у якому здійснено продаж усіх залишків зерна, як при тактичному, так і оперативному плануванні доцільно оцінити достатність отриманої виручки для покриття обов’язкових витрат до кінця періоду моделювання.

З урахуванням можливих варіантів фінансового стану підприємства залежно від джерел фінансування (за рахунок власних коштів підприємства чи з використанням кредитних ресурсів) та ринкової ситуації можна обґрунтувати схеми управління фінансовими потоками в умовах ризику (у нестабільному зовнішньому середовищі) та обрати кращу за величиною максимального прибутку, за виключенням тих культур, виробництво яких спрямовано не на максимізацію прибутку, а інші господарські цілі чи дотримання умов сівозмін.

Переваги застосування розробленої імітаційної моделі фінансових потоків полягають як у підвищенні прибутку при сприятливій ринковій ситуації, так і зниженні ризику недоотримання грошових коштів у поточному виробничому циклі через негативний вплив факторів зовнішнього середовища. Підвищення ефективності роботи підприємств за допомогою запропонованої моделі доцільно за рахунок обґрунтування оптимального співвідношення між наявним обсягом зерна для реалізації протягом періоду моделювання та початковою сумою грошових коштів для фінансування виробництва майбутнього урожаю.

В умовах стабільної цінової ситуації на зерновому ринку, при якій зростання цін не перекриває витрат на довготривале зберігання врожаю, можлива робота за схемою раціонального продажу зерна на початку модельного періоду. При нестабільному економічному становищі, за якого очікуване підвищення ринкових цін компенсує витрати на зберігання зерна на елеваторі, більш ефективним є покриття витрат на забезпечення поточного виробничого циклу за рахунок початкової суми грошових коштів та реалізація врожаю у найбільш сприятливий для цього момент.