Економіка підприємства

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

к.е.н,доц.Хільська Ірина Іванівна

студент Палак Олег Сергійович

ПЛАТОСПРОМОЖНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА ТА ЇЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УМОВАХ КРИЗИ

В умовах фінансової і економічної кризи, політичної нестабільності в нашій країні, а також із урахуванням загальних проблем на світових ринках особливо актуальним для підприємств стає питання своєчасної оплати як за відвантажену продукцію, так і за матеріальні цінності, фінансові ресурси, отримані від зовнішніх контрагентів. Не останнє значення в системі розрахунків займає своєчасна виплата заробітної плати персоналу й сплата податків, зборів та інших платежів.

У кризовий період основною задачею для будь-якого підприємства постає адаптація до нових, досить складних і жорстких умов господарювання.

Необхідною умовою подальшого функціонування підприємства в означеному середовищі є підтримка платоспроможності як здатності виконувати свої зобов’язання в повному обсязі у встановлений термін.

Таким чином, в умовах кризи дослідження платоспроможності є вкрай важливим і необхідним для існування підприємства як суб’єкта господарської діяльності.

Поняття «платоспроможності» є складним і багатофакторним, зумовлюється економічним середовищем, в межах якого здійснюється діяльність підприємства, а також результатами його функціонування. Оцінювання платоспроможності дозволяє визначити, наскільки ефективно здійснюється фінансовий менеджмент на підприємстві.

Проблемі платоспроможності підприємства присвячено праці як вітчизняних, так і закордонних науковців: Бертонеша М., Бланка І. О., Гавриленка В. А., Глазунова В. М., Єфимової О. В., Журавльової Ю. Ю., Іоніна Є. Є., Ковальова В. В., Найта Р., Нусінова Н. Я.

Мета статті полягає в обґрунтуванні платоспроможності підприємства та її забезпечення в період кризи.

Платоспроможність означає наявність у підприємства грошових коштів та їхніх еквівалентів, достатніх для розрахунків по кредиторській заборгованості, що потребує негайного погашення.

Тобто основними ознаками платоспроможності є: а) наявність в достатньому обсязі коштів на поточних рахунках; б) відсутність простроченої кредиторської заборгованості.[4]

Управління платоспроможністю полягає в аналізі та управлінні рухом грошових потоків, тобто передбачає цілеспрямований вплив на процеси акумуляції грошових коштів, їхнє витрачання та перерозподіл.

Для ефективного управління платоспроможністю необхідно визначити, які види діяльності і елементи активів чи пасивів сприяли зростанню чи зменшенню грошових коштів, і якою мірою. При цьому обов’язково потрібно врахувати особливості та тривалість операційного та фінансового циклів підприємства в розрізі окремих видів діяльності, а потім визначати, в якому напрямку необхідно змінити ці чи інші статті бухгалтерської звітності, щоб сума грошового потоку збільшилася. [3]

Підходи науковців до визначення сутності платоспроможності підприємства можна звести до таких трьох підходів:

1) платоспроможність визначається наявністю власних обігових коштів та здатністю покривати збитки;

2) платоспроможність визначається як здатність підприємства виконувати свої зобов’язання;

3) платоспроможність представлена як важливий показник фінансової стійкості.[4]

Зазначенні підходи щодо сутності поняття “платоспроможність підприємства” дають можливість констатувати наступне:

по-перше, при визначенні платоспроможності підприємства термін зобов’язань не має істотного значення;

по-друге, платоспроможність підприємства може погіршитися внаслідок того, що у структурі активів значну частину посідає безнадійна дебіторська заборгованість, основні засоби, неприбуткові довгострокові вкладення;

по-третє, платоспроможність підприємства – це не лише показник. Доказом цього може стати той факт, що значення показника вказує на стан платоспроможності підприємства на певну дату розрахунку, тобто для нього характерна одномоментність, і це значення залежить від об’єктивно зумовлених змін, пов’язаних із надходженням та сплатою коштів.

На нашу думку, платоспроможність підприємства – це його здатність у

повному обсязі й у визначений термін розрахуватися за своїми зобов’язаннями за допомогою грошових ресурсів та інших активів і спроможність здійснювати безперервну фінансово-господарську діяльність.

Задача оцінки платоспроможності підприємства виникає як за внутрішньою, так і за зовнішньою необхідністю.

Внутрішня необхідність постає у випадку розширення діяльності й пошуку власних реальних можливостей фінансування проектів; у зв’язку з підтримкою іміджу у діловому середовищі та своєчасним виконанням зобов’язань; з метою вивчення ефективності використання ресурсів за запитом засновників підприємства; для виключення можливості банкрутства.[2]

Зовнішня необхідність з’являється в кредитних організацій при ухваленні рішення про можливе надання кредитних ресурсів; у підприємства-партнера – при ухваленні довгострокових договорів; у державних органів контролю – при здійсненні перевірки правильності нарахування і сплати податків, відображення господарських операцій з метою дотримання виконання плану надходження коштів до бюджету; у зовнішніх інвесторів – при ухваленні угод про фінансування діяльності. [3]

Платоспроможність може бути забезпечена за рахунок прибутку, дивідендів, випуску акцій, амортизаційних відрахувань, а також додаткових надходжень від продажу продукції, наданих послуг, кредитів банків та інших напрямів діяльності підприємства.

До погіршення платоспроможності підприємства призводять наднормативні запаси товарно-матеріальних цінностей, несвоєчасно акцептованої суми дебіторської заборгованості, позапланові витрати тощо.

Фінансовим менеджерам для забезпечення платоспроможного стану підприємства у кризових умовах необхідно, в першу чергу, вирішити дві основні задачі:

1) відновлення прибутковості основного виду діяльності;

2) збалансування руху коштів.

Слід зазначити, що ці задачі є тактичними і їх реалізація дозволить уникнути кризової тенденції у короткостроковому періоді.

Для підтримки (забезпечення) платоспроможності підприємства у довгостроковій перспективі необхідно ставити і вирішувати задачі стратегічної спрямованості.

До таких задач слід віднести:

— досягнення конкурентоспроможності підприємства;

— ефективне вкладення власних і позикових засобів;

— збільшення обсягів діяльності і освоєння нових ринків збуту продукції;

— зниження ризиків утрати платоспроможності в довгостроковому періоді.

Отже, для забезпечення платоспроможності підприємства необхідно вирішувати короткострокові (тактичні) і довгострокові (стратегічні) управлінські задачі (рис.1)[1]

Для досягнення або відновлення прибутковості в період кризи необхідно:

по-перше, зберегти досягнуті обсяги виробництва і реалізації продукції;

по-друге, прискорити оборотність активів;

по-третє, знизити заборгованість.

Отже, при дослідженні даної проблеми слід зробити наступні висновки. Під платоспроможністю підприємства розуміють його здатність у встановлений термін і в повному обсязі задовольнити платіжні вимоги постачальників матеріалів, устаткування, продукції відповідно до контрактних зобов’язань; погашати кредити; вносити платежі до бюджету; здійснювати оплату праці персоналу. Якщо підприємство платоспроможне, то не виникає проблем із забезпеченням виробничого процесу необхідними ресурсами, тобто з виконанням виробничих планів. Підприємство вважається платоспроможним при відсутності простроченої заборгованості перед постачальниками, банківськими установами й іншими організаціями.

Основними завданнями у процесі реалізації тактичних напрямів забезпечення платоспроможності виділено відновлення прибутковості основного виду діяльності і збалансування руху коштів. Довгострокові напрями, які безпосередньо впливають на стан розрахункових операцій, повинні бути направлені на збереження конкурентних позицій підприємства, підвищення ефективності маркетингової діяльності, раціоналізацію структури капіталу, урахування впливу ризику на впровадження перспективних проектів. Відновлення прибутковості є комплексним завданням при забезпеченні платоспроможності підприємства у кризовий період. Його вирішення потребує дотримання принципу оптимальності і урахування взаємопов’язаності показників рентабельності, обіговості та заборгованості.

Список використаних джерел:

1.Гавриленко В. А.Платоспроможність підприємства в умовах кризи/ В. А. Гавриленко, В. В. Гавриленко // Матеріали науково-практичної конференції «Донбас — 2020: наука і техніка — виробництву». — Донецьк, 2010. — С. 149-155.

2.Глазунов В. Н. Обеспечение текущей платежеспособности предприятия / В. Н. Глазунов // Финансы. —2009. — №3. — С. 67–69.

3. Ефимова О. В. Анализ платежеспособности предприятий / О. В. Ефимова // Бухгалтерский учёт. —№ 7. — 2007. — с. 70–77.

4. Журавльова Ю. Ю. Сутність платоспроможності підприємства / Ю. Ю. Журавльова // Фінанси України. — 2010. — №1. — С. 116–120.