Лілія Литвин

Науковий керівник Олександр Недбалюк

Вінницький торговельно – економічний інститут КНТЕУ

ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ НА ПІДПРИЄМСТВІ ОЛІЙНОЖИРОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Система формування інвестиційної привабливості на українських підприємствах є важливою передумовою залучення інвестицій, що для багатьох підприємств України було і залишається першочерговим завданням, вирішення якого у найкоротші строки є основним фактором сталого розвитку, чинником конкурентоспроможності як на внутрішньому, так і на світовому ринках. Низький рівень інвестиційної привабливості багатьох вітчизняних підприємств обмежує можливості отримання інвестиційних коштів. Цим визначається актуальність теми дослідження.

У зв'язку з необхідністю залучення фінансових ресурсів і їх обмеженістю, актуальною постає на сьогоднішній день проблема оцінки і підвищення інвестиційної привабливості підприємства як ознаки, що дозволяє сформувати інвестору уявлення про стан об’єкту вкладання коштів, оцінити надійність майбутньої інвестиції, очікувані результати від їх використання.

Протягом років реформування української економіки науково – теоретичні аспекти системи формування інвестиційної привабливості підприємств були досліджені у роботах І.О. Бланка, М.В. Стирського, В.М. Хобти, М.В. Лєснікової, А.В. Мєшкова, М.В. Ідрісова та інших науковців.

Однак, й досі залишаються недостатньо дослідженими аспекти прийняття якісних управлінських рішень, з одного боку, щодо інвестування коштів, а з другого – щодо покращення фінансового становища підприємства та підвищення рівня його інвестиційної привабливості. До них слід віднести зокрема ув'язування питань всебічного стійкого розвитку підприємства і його інвестиційної привабливості, формування комплексної, адекватної та загальноприйнятної системи показників для оцінки інвестиційної привабливості й інші.

Тому метою даної публікації є подальший розвиток теоретичних положень та удосконалення методичних й практичних рекомендацій щодо формування системи оцінки рівня інвестиційної привабливості підприємств.

Ступінь інвестиційної привабливості промислового підприємства є індикатором, показання якого дозволяють зробити висновки потенційним інвесторам про необхідність і доцільність вкладення фінансових засобів саме в даний об'єкт.

В економічний літературі до сьогодні не вироблений єдиний підхід до визначення сутності поняття "інвестиційна привабливість" і її взаємозв'язків з конкурентоспроможністю підприємства та його сталим розвитком. Аналіз джерел [2, 3, 4] та проведене теоретичне дослідження дозволили провести уточнення поняття «інвестиційної привабливості» як комплексної категорії.

Інвестиційна привабливість підприємства як об’єкта інвестування є важливим показником, під яким слід розуміти його інтегральну характеристику з точки зору наявного фінансового стану, можливостей розвитку техніко-економічного та організаційного рівня виробництва, соціальної безпеки та інформаційної забезпеченості тощо.

Інвестиційну привабливість слід визначати як комплекс різноманітних факторів, перелік і вага яких може змінюватись в залежності від:

1) цілей інвесторів;

2) виробничо-технічних особливостей підприємства, у яке інвестуються кошти;

3) економічного розвитку підприємства у минулому, на теперішній час, а також очікуваного у майбутньому економічного розвитку.

Приймаючи рішення про вкладання капіталу у той чи інший інвестиційний об’єкт, інвестор розглядає інвестиційну привабливість комплексно. Інвестору необхідно враховувати забезпечення високої привабливості на всіх етапах інвестиційних рішень, від вибору країни-реципієнта - до визначення конкретного інвестиційного проекту. Звідси очевидно, що інвестиційна привабливість має агрегований характер: нижчий рівень привабливості є складовою вищого рівня. А відтак усі рівні інвестиційної привабливості взаємопов’язані (рис.1).

Рис. 1. Агрегована модель інвестиційної привабливості національної економіки

Методичні дослідження інвестиційної привабливості мають ґрунтуватись на логіці інвестиційних рішень, яка передбачає вкладення коштів там, де сприятливіші умови інвестування. Оскільки ідеальних умов у реальній практиці не буває, такі рішення приймаються, як правило, шляхом вибору більш прийнятних варіантів серед сукупності можливих. З урахуванням цього розроблено логічну схему процедури пошуку, вибору та прийняття інвестиційних рішень на основі порівняння, що має вид алгоритм вибору - спочатку інвестор вибирає країну інвестування на основі міждержавної оцінки інвестиційної привабливості, потім галузь на основі міжгалузевої оцінки, далі регіон - й так до рівня окремого проекту. Таку модель пошуку рішень для групи інвесторів з визначеними наперед цілями можна вважати найбільш оптимальною, оскільки вона дозволяє інвестору з різноплановими інтересами та можливостями оцінити інвестиційну привабливість на кожному рівні: країни, галузі, регіону, підприємства, проекту тощо.

Оцінювання інвестиційної привабливості підприємства, що є сполучною ланкою між етапом аналізу та етапом прийняття рішень про вкладення коштів, являє собою інтегральну характеристику окремих підприємств як об’єктів перспективного інвестування з позиції сталості розвитку, ефективності використання активів, їх ліквідності та цілої низки інших показників.

Науково обгрунтована оцінка інвестиційної привабливості підприємства повинна включати у собі всі складові цього поняття, а саме, абсолютні й порівняльні методи визначення привабливості підприємства як об’єкта інвестування [5].

В Україні в основі методики визначення інвестиційної привабливості підприємства використовується Положення «Про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації», а також «Методика інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій», затверджена наказом Агентством з питань запобігання банкрутству від 23.02.97 р. [2].

Проте існуючі методики визначення рівня інвестиційної привабливості не у всіх випадках задовольняють потреби інвестора у об’єктивній, неупередженій, доцільній та достатній для прийняття рішення інформації. Спроби виправлення недоліків наявних методик призвеиа до створення науковцями різноманітних методів відносної оцінки інвестиційної привабливості підприємства.

Об'єктивна, доцільна і конкурентна система оціночних показників інвестиційної привабливості, на наш погляд, повинна враховувати такі умови:

1) обмежена кількість індикативних показників, що безпосередньо впливають на прийняття інвестиційних рішень;

2) використання при розрахунку показників даних публічної бухгалтерської і статистичної звітності, мінімізація використання внутрішньої інформації;

3) можливість здійснення рейтингової оцінки діяльності підприємства як стосовно інших господарюючих суб'єктів, так і в часі.

Враховуючи на велику кількість підходів і методів визначення інвестиційної привабливості підприємств, необхідно застосувати їх порівняльну оцінку, яка на практиці дозволить зробити правильний вибір методичного підходу і сформувати об'єктивну характеристику підприємства.

Проведені розрахунки з визначення інвестиційної привабливості акціонерних підприємств олійножирової промисловості України станом на 2010 рік різними методами (зокрема, методом суми коефіцієнтів, методом суми місць та методом комплексних групових коефіцієнтів) дозволили нам сформувати порівняльну таблицю результатів та провести ранжування підприємств згідно з отриманими даними (табл. 1).

Таблиця 1

Визначення інтегрального показника та ранжування підприємств олійножирової промисловості за рівнем інвестиційної привабливості станом на 2010 рік

Найменування методики оцінювання	ПАТ «Вінницький олійножировий комбінат»		Приколотнянський ОЕЗ
	Значення показника, Rj	Ранг	Значення показника, Rj	Ранг
Метод суми коефіцієнтів	2,3	2	2,8	1
Метод суми місць	95	2	89	1
Метод комплексних групових коефіцієнтів	0,47	1	0,34	2
Критерії методів:
Метод суми коефіцієнтів: Rjmax Метод суми місць Rjmin Метод комплексних групових коефіцієнтів Rj1

Визначення рівня власної інвестиційної привабливості не є кінцевою метою для підприємства, що прагне залучити інвестиційні кошти. Заходи з підвищення інвестиційної привабливості, що здійснюються на основі аналізу теперішнього стану підприємства, спрямовані на залучення нових інвесторів і на покращення умов інвестування.

Підвищення інвестиційної привабливості як чітко спланований елемент стратегічного розвитку підприємства повинно відбуватися у рамках наступної системи (рис.2).

Таким чином, з’ясування факторів та визначення резервів підвищення інвестиційної привабливості лежить у основі теоретичного обґрунтування проблеми формування достатньої конкурентоспроможності підприємства на інвестиційному ринку пов’язано з загальними факторами інвестиційної привабливості, які укрупнено можна розподілити на:

- фінансово-економічні;

- соціальні;

- інформаційні.

Серед діючих факторів і резервів підвищення інвестиційної привабливості основне значення доцільно приділити першій групі чинників, які, безперечно, мають найсуттєвіший вплив на формування рівня інвестиційної привабливості підприємства.

Рис.2 Система формування інвестиційної привабливості на підприємстві

До фінансово-економічних факторів і резервів підвищення інвестиційної привабливості підприємств олійножирової промисловості нами пропонується віднести:

1) підвищення ефективності використання основних фондів на підприємстві;

2) зростання якості управління кредиторською й дебіторською заборгованістю;

3) ріст ефективності використання оборотних коштів;

4) удосконалення управління прибутком підприємства;

5) запровадження маркетингових заходів та управління якістю;

6) підвищення ефективності управління ціноутворенням на продукцію підприємства;

7) зростання ефективності діяльності підприємства за рахунок впровадження екологічно безпечного обладнання;

8) налагодження та якість діяльності внутрішнього аудиту.

Підсумовуючи визначимо, що інвестиційна привабливість підприємства є багаторівневою інтегральною характеристикою. Це економічна категорія, що характеризується комплексом фінансово-економічних, соціальних, інформаційних, техніко-організаційних та інших показників, на основі яких можна прийняти об’єктивне рішення про доцільність вкладання коштів у певне підприємство (інвестиційний об’єкт).

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Вітлінський В.В, Макаренко В.О. Модель вибору інвестиційного проекту // Фінанси України. – 2002. - №4. - С. 63-72

2. Дука А.П. Теорія та практика інвестиційної діяльності. Інвестування. Навчальний посібник / А.П. Дука – К.: Каравела. 2007. – 424 с.

3. Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність: навч. пос. - Київ: ЦНЛ, 2004.- 376 с.

4. Методика інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій: затв. наказом Агентством з питань запобігання банкрутству від 23.02.97 №22 // Держ. інформаційний бюлетень про приватизацію. – 1998. - № 7.