Экономические науки / 12. Економіка сільського господарства

К.е.н. Сакун А.Ж.

Херсонський державний аграрний університет,Україна

СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ У СФЕРІ ЗБУТУ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ

У ринковій економіці успішна збутова політика, динамізм і гнучкість виробництва, що орієнтується на задоволення потреб покупців, є одним з головних умов ефективної виробничо-комерційної діяльності аграрних підприємств на сучасному етапі розвитку України. В силу загострення конкуренції за ринки збуту, росту витрат, а також підвищення вимог споживачів стосовно якості виробленої продукції, одним із факторів, який визначає виживання сільськогосподарських підприємств та їх цілеспрямований розвиток - ефективність збутової діяльності. Як критерії прийняття рішень при здійсненні заходів збутової політики можуть застосовуватися: величина товарообігу; частка ринку; витрати на збут; ступінь розгалуженості мережі розподілу, що характеризується рівнем схоронності продукту в процесі його збуту від виробника до кінцевого споживача; імідж каналів збуту, тобто організацій, що забезпечують розподіл і збут товарів; рівень кооперації суб'єктів у системі розподілу, що забезпечує зниження конфліктності й комерційного ризику; гнучкість і живучість збутової мережі.

Більшість українських агропідприємств в останні роки опинилися перед серйозними проблемами у сфері збуту. Падіння обсягів реалізації, зниження рентабельності виробництва, скорочення частки ринку аж до повної її втрати, надмірне використання товарообмінних операцій - це далеко не повний перелік взаємопов'язаних негараздів, що супроводжують сферу збуту навіть тих підприємств, які ще вчора здавалися благополучними.

Труднощі аграрних товаровиробників викликані причинами двоякого характеру: одні породжені серйозними структурними зсувами в економіці, інші - стали наслідком неготовності управлінського персоналу до "самостійного плавання" у бурхливому вирі ринкової економіки. Адже протягом існуючою донедавна системою планової економіки функції постачання та збуту брала на себе держава, то в ринкових умовах перед підприємствами враз постала необхідність самостійно управляти збутом. Сьогодні вже загальновизнано, що початковою точкою цього процесу має бути діагностування збуту, тобто виявлення проблем (існуючих і можливих) під час самого здійснення збуту, визначення основних напрямів адаптації застосовуваної стратегії до змін у ринковому середовищі. У цьому зв'язку доцільно розглянути процес організації цієї діяльності на підприємстві як такий, що складається із двох напрямків: по-перше, необхідно забезпечити оптимальне сполучення та ефективне використання усіх видів економічних ресурсів для отримання фінансових результатів від виробничо-збутової діяльності; по-друге, процес організації через реалізацію функцій управління повинен координувати та контролювати збутову діяльність.

В наш час глобалізація та інтернаціоналізація світових економічних процесів підштовхує підприємства України до виходу на міжнародні ринки. Виходячи з цього особливий інтерес становлять основні проблеми збуту, з якими підприємства стикаються у зовнішньоекономічній діяльності. Одним з першочергових завдань при виході на зарубіжні ринки є формування збутової політики підприємства, що є необхідною умовою для досягнення успіху в умовах жорсткої міжнародної конкуренції.

Першим кроком при побудові міжнародної системи збуту є визначення стратегічних параметрів підприємства. В цьому випадку можна розглянути три основних параметра. По-перше необхідно проаналізувати зовнішнє середовище підприємства. В рамках цього аналізу розглядуються макроекономічні показники (економічні, соціокультурні, політичні і технологічні фактори) та мікроекономічні фактори такі як стан ринку та конкурентне середовище. По-друге важливо виділити сильні та слабкі сторони підприємства, для виявлення можливостей та загроз у зовнішньоекономічній діяльності підприємства. По-третє, необхідно враховувати інтереси та очікування всіх зацікавлених осіб (акціонери, менеджери, робітники, покупці) при розробці цілей підприємства.

До того як розпочати докладний аналіз зовнішнього ринку, агровиробники повинні встановити свої міжнародні маркетингові цілі та задачі. Цей процес можна розділити на три етапи. По-перше, визначити бажану частку експорту по відношенню до всього обсягу реалізації. По-друге, підприємство повинно вирішити: виходити на декілька зарубіжних ринків або на глобальний світовий ринок. По-третє, підприємство приймає рішення з приводу того, країни якого типу вибрати для експорту своєї продукції. Таке розмежування між країнами зводиться до врахування показників, як політична стабільність, рівень розвитку інфраструктури, рівень доходу населення, географічні фактори.

Підсумовуючи результати проведеного дослідження, в практичному значенні дозволяють встановити необхідність розгляду збутової діяльності як системного процесу організаційно-економічних операцій, який містить не лише маркетинговий аспект (дослідження ринку, але й аналіз кон’юнктури, визначення обсягів збуту, вибір та управління каналами розподілу), логістичний аспект (транспортування, складування, управління запасами, обслуговування попиту на вироблену продукцію).

Література

1. Ланкастер Дж. Организация сбыта / Дж. Ланкастер, Д. Джоббер ; перевод с англ. Л. В. Измайловой, В. В. Козлова. – Минск : Амалфея, 2003. – 379 с.

2. Хрупович С. Є. Економічне оцінювання та управління збутовою діяльністю підприємств: дис. ... канд. екон. наук : 08.06.01 / С. Є. Хрупович. – Л., 2005. – 202 с.