Экономические науки/ 14. Экономическая теория

К.е.н. Городецька Т.Е.

Харківський інститут фінансів Українського державного

університету фінансів і міжнародної торгівлі

Структура доходів населення України в умовах відкритої економіки

Перехід від системи державного встановлення індивідуального доходу через фіксовану заробітну плату до багатоканального формування доходів в умовах відкритої економіки призвів до нового положення індивіда у відносинах власності, що спричинило зміни у розподілі та структурі доходів. Розмір доходів населення, їх розподіл безпосередньо впливають на формування, розвиток і використання трудового потенціалу суспільства. Високорозвинуті країни з високими доходами населення та помірною їх диференціацією, як правило, мають потужний трудовий потенціал (Канада, Швейцарія, Фінляндія, Швеція, Японія, Німеччина та ін.). Проблеми доходів і рівня життя населення посідають провідне місце у системі управління трудовим потенціалом суспільства. Саме тому необхідно розглянути їх джерела, структуру, види тощо.

Доходи населення – це сукупність грошових коштів та натуральних надходжень, спрямованих на підтримку фізичного, морального, економічного та інтелектуального стану людини і на задоволення їх потреб [1].

Доходи населення включають обсяг нарахованих в грошовій та натуральній формі: заробітної плати, прибутку та змішаного доходу, одержаних доходів від власності, соціальних допоміг та інших поточних трансфертів. Аналіз доходів населення України представлено в табл. 1, що ілюструє загальну структуру доходів населення України за період 2002-2010 рр. Як засвідчують дані таблиці, простежуються загальні тенденції показників соціальних виплат до збільшення. Однак, співвідношення у структурі доходів практично не змінюються. Зазначимо, що питома вага соціальних допомог та інші одержаних поточних трансфертів відрізняється від заробітної плати лише на незначний відсоток, що свідчить про досить високий рівень соціальних трансфертів у доходах населення. Серед соціальних виплат найбільша питома вага характерна для соціальних допомог і соціальних трансфертів в натурі.

Таблиця 1

Структура доходів населення України (%)

	2002р.	2003р.	2004р.	2005р.	2006р.	2007р.	2008р.	2009р.	2010р.
Доходи - всього	100	100	100	100	100	100	100	100	100
в тому числі:
заробітна плата	42,7	43,9	42,7	42,1	43,4	44,7	43,3	40,9	41,7
прибуток та змішаний доход	18,1	16,8	16,1	15,3	14,7	15,4	15,5	14,5	14,6
доходи від власності (одержані)	2,9	3,1	3,0	2,9	2,9	3,2	3,4	3,8	5,2
соціальні допомоги та інші одержані поточні трансферти	36,3	36,2	38,2	39,7	39,0	36,7	37,8	40,8	38,5
в тому числі:
- соціальні допомоги	17,1	16,4	19,0	22,2	21,8	20,0	21,3	22,8	21,6
- інші одержані поточні трансферти	3,6	3,8	4,2	3,3	3,1	2,9	3,1	3,7	3,0
- соціальні трансферти в натурі	15,6	16,0	15,0	14,2	14,1	13,8	13,4	14,3	13,9

За даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств у 2009 р., проведеного Державним комітетом статистики України [2], середньомісячні сукупні ресурси пересічного домогосподарства склали 3015 грн., міського – 3149 грн., сільського – 2714 грн. і зросли порівняно з 2008р. у цілому по Україні на 4%, у міських поселеннях – на 3%, у сільській місцевості – на 8%. У середньому на одного члена домогосподарства ці показники становили відповідно 1160 грн., 1240 грн. та 990 грн. Частка грошових доходів у структурі сукупних ресурсів домогосподарств збільшилася з 88% у 2008р. до 89% у 2009р. У міських домогосподарствах збільшилася на 0,9 % і становила 91%, у сільських – на 0,5 в.п. і склала 82%. Доходи від зайнятості становили 53% сукупних ресурсів домогосподарств, що на 1,7 % нижче, ніж у 2008р., при цьому частка оплати праці (48%) скоротилася на 1,5 %, а частка доходів від підприємницької діяльності та самозайнятості (5%) – відповідно на 0,2 %.

Пенсії, стипендії та соціальні допомоги (включаючи готівкові та безготівкові пільги та субсидії) становили 27% сукупних ресурсів пересічного домогосподарства, доходи від особистого підсобного господарства та від самозаготівель – 8%. Частка допомог від родичів та інших осіб (грошова допомога та грошова оцінка допомоги продовольчими товарами) склала 7%.

Значні розбіжності мали структури формування сукупних ресурсів міських та сільських домогосподарств. У структурі сукупних ресурсів міських домогосподарств 59% становили доходи від зайнятості (їх частка порівняно з 2008р. зменшилася на 3%), чверть – пенсії, стипендії та соціальні допомоги, надані готівкою (збільшилася на 3 %), 2% – доходи від особистого підсобного господарства (збільшилася на 0,6 %). У структурі сукупних ресурсів сільських домогосподарств частка доходів від зайнятості складала 38% і збільшилася порівняно з 2008р. на 1,9%. Незважаючи на незначне скорочення (на 0,5%), залишається традиційно вагомим таке джерело ресурсів для цієї групи домогосподарств, як доходи від особистого підсобного господарства, які формували 22% усіх надходжень. Суттєвим джерелом ресурсів продовжували залишатися пенсії, стипендії та соціальні допомоги, надані готівкою, частка яких становила 28% і зросла на 1,1 %.

У домогосподарствах з дітьми 63% ресурсів формували доходи від зайнятості, що на 0,6 % менше, ніж у 2008р., 16% – пенсії, стипендії, соціальні допомоги (готівкові та безготівкові), частка яких порівняно з 2008р. збільшилася на 3 %. Частка доходів від особистого підсобного господарства та від самозаготівель у цій групі домогосподарств збільшилася на 0,2 % і склала 8% сукупних ресурсів. У домогосподарствах без дітей 44% ресурсів склали доходи від зайнятості (у 2008р. – 47%), пенсії, стипендії та соціальні допомоги – відповідно 37% (34%), доходи від особистого підсобного господарства та від самозаготівель – 8% (7%).

У домогосподарствах, у складі яких були молоді сім’ї, 64% ресурсів формували доходи від зайнятості. Доходи від особистого підсобного господарства у цій групі склали 6%, пенсії, стипендії, соціальні допомоги – 16%. У структурі сукупних ресурсів найменш забезпечених домогосподарств першого дециля частки доходів від особистого підсобного господарства, пенсій, стипендій, соціальних допомог, наданих готівкою, допомоги від родичів та інших осіб (грошова допомога та грошова оцінка допомоги продовольчими товарами) були більшими, ніж у заможних домогосподарствах десятого дециля. У домогосподарствах із середньодушовими загальними доходами нижче прожиткового мінімуму чверть ресурсів формувалося за рахунок пенсій, стипендій та соціальних допомог, наданих готівкою. Доходи від особистого підсобного господарства та від самозаготівель становили 12% їх ресурсів.

Сьогодні в умовах відкритої економіки форма і величина доходу, спосіб його отримання виступають не лише економічним та соціальним показником відносин власності, а й показником перерозподільних процесів держави. При цьому основна увага держави при реформуванні механізму розподілу слід зосередити на формуванні нового механізму заробітної плати (як основного джерела існування більшості людей), встановлення оптимального розподілу в структурі доходів від реалізації різноманітних форм власності, підвищення ефективності перерозподільних відносин з метою ліквідації соціальної поляризації доходів, забезпеченні рівного доступу до об'єктів власності економічних суб'єктів, залучення їх до участі у правовідносинах власності.

Література:

1. Васильченко В. С., Гриненко А. М., Грішнова О. А., Керб Л. П. Управління трудовим потенціалом: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2005. – 403 с.

2. www.ukrstat.gov.ua