Індекс людського розвитку та Україна

Максимчук М.О

Буковинська державна фінансова академія

Сьогодні в період трансформаційних змін соціальної та економічної системи України та багатьох країн світу однією з найважливіших проблем суспільства є не лише збереження, а й примноження людського потенціалу країни. Це завдання може бути реалізовано лише за умови забезпечення стійкого та динамічного людського розвитку, що має відбуватись на якісно новій основі і який потребує адекватного та соціально гарантованого економічного забезпечення.

Метою даного дослідження є той факт, що економічний розвиток будь-якої країни та світу в цілому залежить від всебічного розвитку людини. Саме тому політика держави повинна бути спрямована на створення умов для покращення добробуту людини, забезпечення її довгого та здорового життя, адже саме за рівнем розвитку людського потенціалу можна судити про рівень соціально-економічного розвитку країни в цілому.

Проблемами, що повязані із визначенням сутності „людського розвитку” як соціально-економічної категорії займалися такі вчені А. Льюіса, А. Сена, Р.Лукаса, М.Солоу, Е.Лібанова, О.Макарова та інші.

Концепція людського розвитку створювалася ПРООН саме для завдань сприяння людському розвитку у всесвітньому масштабі, на міжнародному рівні. У зв’язку з цим методологія розрахунку індексу людського розвитку ПРООН ґрунтується на мінімальному наборі показників, за якими можна зібрати достовірні порівняльні дані в усіх країнах світу. Кожен з показників покликаний кількісно виразити один з ключових напрямів (вимірів) людського розвитку. Ці показники періодично переглядаються, вдосконалюються.

Показник людського розвитку, який об'єднує три показники - ВВП (валовий внутрішній продукт), грамотність і тривалість життя.

Індекс був розроблений в 1990 р. пакистанським економістом Махбубом уль-Хаком і почав використовувався з 1993 р. ООН в щорічному звіті з розвитку людського потенціалу.

У звіті з людського розвитку за 2010 рік: “Справжнє багатство народів: шляхи до людського розвитку” було опубліковано новий рейтинг Індексу людського розвитку для 169-ти країн.

Покращуючи традицію вимірювання ІЛР (індекс людського розвитку) було впрваджено три нових показники: ІЛР, скоригований на нерівність; Індекс гендерної рівності; Багатовимірний індекс бідності.

Проаналізувавши звіт, можна сказати, що у світі спостерігається прогрес людського розвитку, проте дуже велика амплітуда між деякими країнами.

Першими 10-ма країнами в рейтингу є Норвегія, Австралія, Нова Зеландія, Сполучені Штати Америки, Ірландія, Ліхтенштейн, Нідерланди, Канада, Швеція та Німеччина. Цьогорічний рейтинг країн з ІЛР сформований з огляду на останні п’ять років, а не лише за поточний рік, як це було прийнято раніше, для кращого відображення довготермінових тенденцій розвитку. Індекс людського розвитку для України у 2010 році становить 0,71 - категорія високо розвинутих країн, і відносить країну на 69 місце з 169 держав і територій. Це дозволяє Україні перебувати в групі держав із високим рівнем розвитку.

За період з 1990 до 2010 рр. очікувана тривалість життя при народженні в Україні зменшилася приблизно на 1 рік, середня тривалість навчання зросла більш ніж на 2 роки, очікувана тривалість навчання збільшилася більш ніж на 2 роки. ВНД на душу населення в Україні за цей період зменшився на 27 відсотків. Проте, якщо показник ІЛР скоригувати на нерівність, то воно впаде до 0,652, тобто через нерівність у розподілі показників вимірів знизиться на 8%. У «сусідів» України за ІЛР, Казахстану та Російської Федерації, втрата через нерівність становить відповідно 14 і 12 відсотків. Індекс гендерної нерівності: в Україні жінки мають 8 відсотків місць у парламенті, 92 відсотки дорослих жінок мають середню або вищу освіту (порівняно з 96 відсотками чоловіків). БІБ (багатовимірний індекс бідності), що є часткою населення, становить 0,008. «Сусіди» України за ІЛР, Казахстан і Російська Федерація, мають БІБ відповідно 0,002 і 0,005.

Яке місце посяде Україна в 2011 році наразі невідомо, однак прийняття нового Податкового кодексу, можлива пенсійна реформа, - оптимізму й підтримки соціуму не викликають. До цього варто додати й у надцять разів підвищення вартості тарифів на житлово-комунальні послуги, зокрема воду та газ, а також перелік платних послуг для студентів, школярів та дітей, що відвідують дитсадки.

Слід зазначити, що проблема соціального розвитку та розширення можливостей людей пов'язана з проблемою розвитку соціально-економічних систем загалом. Важливою передумовою і показником рівноваги в економіці, злагодженості процесів відтворення, збереження цілісності системи є збалансованість відтворення, з одного боку, людини і її можливостей, та речових елементів багатства – з іншого. Що ж до України, то вона має певні досягнення у реалізації державної політики в соціальній сфері. Проте рівень та якість життя населення в державі ще далекі від європейських стандартів. Тому провідним завданням розвитку країни має стати закріплення досягнень та вироблення нових позитивних тенденцій щодо покращення добробуту людини та забезпечення його довгого та здорового життя.

Список використаної літератури

1. Грішнова О.А. Людський розвиток: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2006.

2. Бікла О. Індекс людського розвитку як показник ефективності моделей соціальної політики/ О.В. Бікла// [Електронний ресурс].

3. http://hdr.undp.org – Звіти з людського розвитку на сайті Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй.