студентка 4 курсу 7 групи фінансового факультету Лисак Б.Р.

Харківський національний економічний університет, Україна

Формування власного капіталу банків в Україні

Ключові слова: банківська система, власний капітал банку.

У статті розглядається теоретичні підходи щодо визначення сутності власного капіталу банку. Розкриті тенденції сучасного розвитку формування та використання власного капіталу банків України. Обґрунтовано актуальність та важливість формування власного капіталу банків у банківській системі держави, що в цілому зумовлює стабільний розвиток соціально-економічної сфери країни.

В статье рассматривается теоретические подходы к определению сущности собственного капитала банка. Раскрыты тенденции современного развития формирования и использования собственного капитала банков Украины. Обоснована актуальность и важность формирования собственного капитала банков в банковской системе государства, в целом предопределяет стабильное развитие социально-экономической сферы страны.

The article deals with theoretical approaches of defining the essence of equity capital. Disclosed trends of the development and use of banks' equity capital of Ukraine. The urgency and importance of banks' equity capital in the banking system of the state, that predetermines stable development socially of economic sphere of country on the whole.

Процес формування власного капіталу банків є особливо актуальною проблемою сьогодні. Це пов’язано з такими явищами: зростання конкуренції у банківському секторі економіки, відсутність достатньо адекватної бази інформації, подолання економічної кризи у світовій економіці та інш.

У зв’язку з цим посилюється увага до ефективного формування власного капіталу банків, процесів забезпечення його ефективного розподілу та функціонування у вітчизняній економічній літературі. Це особливо актуально у розрізі того, що на даному етапі вітчизняна економіка наражається на небезпеку недотримання нормативного розміру власного капіталу банками через неефективну політику управління ним, що може стати причиною поглиблення недовіри клієнтів до них.

Тільки за останні роки дослідженнями різнобічних аспектів у цій сфері займались наступні вітчизняні та зарубіжні вчені-економісти: Осадча Т. І., Савлук М. І., Мороз А. М., Криклій А. С., Прокопенко І. Ф., Теплова Т. В., Шаповалов А. В., Бланк І. А., Дж. Сінкі та інш.

Але, незважаючи на це, дана тема ще має низку питань та невирішених завдань саме щодо збільшення власного капіталу банківських установ. Тому метою дослідження є виявлення сутності та особливостей ефективного формування власного капіталу та забезпечення стійкості банку.

Для розкриття проблеми та досягнення мети дослідження доречним є дослідження відповідної економічної літератури, матеріалів щорічних звітів Національного банку України.

Призначення власного капіталу робить його неоднорідним за своїм складом. Зважаючи на джерела і порядок формування капітал банку надається зі статутного капіталу, резервного капіталу, спеціальних фондів, нерозподіленого прибутку, субординованого боргу [3, c. 10].

1. Статутний капітал банку формується з акціонерного або приватного капіталу банку під час організації нового банку шляхом акумулювання внесків чи випуску і реалізації акцій. Емісія акцій як форма створення і поповнення статутного капіталу банку регулюється Законами України «Про господарські товаристві», «Про цінні папери і фондову біржу».

2. Резервний фонд комерційного банку. Це грошові ресурси, що резервуються банком для забезпечення непередбачених витрат, покриття збитків від банківської діяльності, а також виплату дивідендів по привілейованих акціях, якщо недостатньо прибутку. Наявність коштів у ньому забезпечує надійність стабільність комерційного банку, зменшує вірогідність його банкрутства. Розмір резервного фонду та щорічних внесків до нього встановлюється зборами акціонерів і фіксується в установчих документах, але він не може бути меншим за 25 % регулятивного-капіталу, а розмір відрахувань — меншим 5 % чистого прибутку.

3. Спеціальні фонди (фонд основних коштів, фонд переоцінки основних засобів та ін.) призначені для виробничого та соціального розвитку банку. Порядок формування і використання цих коштів визначається статутними документами банку. Формуються ці фонди за рахунок прибутку. Елементом резервного капіталу І є загальні резерви, призначені для покриття можливих збитків по операціях банку. їх відмінність від резервного фонду полягає в тому, що вони мають конкретніше призначення (наприклад, резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків створюється для покриття безнадійної заборгованості по позичкових операціях).

4. Нерозподілений прибуток — це джерело внутрішнього походження. Створюється як залишок прибутку після виплати дивідендів, відрахувань до резервного та інших фондів. Залишок нерозподіленого прибутку за минулий рік залежить головним чином від розміру дивідендів, які повинні сплачуватися акціонерам.

5. Субординований борг — це звичайні незабезпечені боргові капітальні інструменти, які за умовою контракту не можуть бути вилучені з банку раніше 5 років, а у разі банкрутства чи ліквідації повертаються інвестору після погашення претензій усіх інших кредиторів. При цьому сума таких коштів, включених у капітал, не може перевищувати 50 % розміру основного капіталу зі щорічним зменшенням на 20 % від його первинної вартості протягом 5 останніх років угоди [7, c. 35].

Розмір власного капіталу визначається банком самостійно, але з урахуванням таких факторів:

1) вимоги НБУ щодо мінімального розміру статутного капіталу;

2) характер активних операцій. Наявність значного обсягу ризикованих операцій потребує відносно більшого розміру власно-і" капіталу;

3) специфіка клієнтури. За значної кількості невеликих вкладників власних коштів потрібно менше, ніж за наявності великих вкладників.

Для розуміння процесів, що відбувалися в сфері функціонування банківського капіталу за останні роки, доречним було б проаналізувати динаміку зрушень у розвитку банківської системи України . Слід зауважити, що щорічний приріст основних показників розвитку банківського сектору становить 60-80% [1, c. 48].

За період, що розглядається, рівень функціонального розвитку українських банків істотно підвищився. Однак все одно можна бачити істотну різницю за обсягами власного капіталу вітчизняних та іноземних банків. Так, сукупний капітал всіх діючих банків в Україні на 01.01.2009р. становив 119,2 млрд. грн.., що значно менше, ніж аналогічні показники іноземних банків.

Для України характерним є те, що значна частка власного капіталу в структурі власного капіталу банків належить статутному капіталу – понад 60%. Однак іноземний досвід свідчить, що більшу ефективність мають банки, в яких співвідношення статутного капіталу до власного становить не більше 50%.

Розглядаючи динаміку розвитку нормативу адекватності регулятивного капіталу, можна зробити висновок, що він мав позитивні тенденції розвитку: знижувався з 20,69% на початок 2002 року до 13,92% на 1 січня 2008 року, однак цей показник перевищував його нормативне значення – 10%. На даний момент показник адекватності капіталу вийшов на той рівень, за якого має спостерігатися приріст капіталу, спів ставний з приростом банківських активів. Однак слід зауважити, що зниження адекватності регулятивного капіталу відбувалося меншими темпами ніж рівень ризиків, які брали на себе банки [5, c. 49].

Зменшення показників достатності капіталу спричинене також відставанням темпів зростання капіталу від темпів збільшення активів банківського сектору.

Таким чином, проведене дослідження дозволяє стверджувати про неоднорідність та складність структури власного капіталу банків та процесу його формування. Це є передумовою для продовження досліджень на дану тему з огляду на те, що від чіткого розуміння структури власного капіталу та особливості його формування залежить правильність оцінки ефективності діяльності банку, розробка підходів для її підвищення та темпи розвитку банківської системи в цілому.

Список літератури

1. Кириченко О. А. Банківський менеджмент: Навчальний посібник / Кириченко О.А., Гіленко І.В., Роголь С., Сиротян С.В., Нємой О. - К.: Знання-Прес, 2002. - 438 c.

2. Криклій А. С. Банківський капітал: соціально-економічна сутність та структура / А. С. Криклій // Фондовий ринок, 2009. – №23. – 134с.

3. Мороз А. М. Банківські операції: підручник / А. М. Мороз, М. І. Савлук та ін.. – К: КНЕУ, 2008. – 608с.

4. Осадча Т. І. Ефективне функціонування власного капіталу та забезпечення стійкості банку / Т. І. Осадча // Вісник Східноєвропейського університету економіки і менеджменту, 2009. – №2. – 251с.

5. Основні показники діяльності банків України // Вісник Національного банку України, 2009. – №3. – 32с.

6. Офіційний сайт Національного банку України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // http:www.bank.gov.

7. Примостка Л.О. Фінансовий менеджмент у банку / Л. О. Примостка. — К.: КНЕУ, 2004. — 468 с.