к. е. н. Пономаренко С. Ю, Нікітіна а.А., Савченко О.Ю.

Донецького Державного Університету Управління

ФІНАНСОВА СТІЙКІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА ЯК НЕОБХІДНА УМОВА ЙоГО РОЗВИТКУ ТА ШЛЯХИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

В даний час, в умовах ринкових відносин, підвищується самостійність підприємств, їх економічна і юридична відповідальність. Різко зростає значення фінансової стійкості суб'єктів господарювання. Все це значно збільшує роль аналізу їхнього фінансового стану: наявності, розміщення і використання грошових коштів.

Актуальність обраної теми дослідження зумовлена тим, що на сьогоднішній день своєчасно і правильно проведений аналіз фінансової стійкості підприємства дозволить організації не тільки уникнути фінансової кризи, але і прийняти необхідні заходи для коригування своєї діяльності, що згодом допоможе досягти добрих комерційних результатів.

Для визначення фінансового становища підприємства використовується ряд характеристик, які найбільш повно і точно показують стан підприємства, як у внутрішньому, так і у зовнішньому середовищі. Фінансова стійкість підприємства є однією з таких характеристик. Існує ряд інтерпретацій поняття фінансової стійкості. Згідно з однією з них стійкість підприємства являє собою такий фінансовий стан, при якому господарська діяльність забезпечує виконання всіх його зобов'язань. У свою чергу фінансова стійкість визначається як характеристика рівня ризику діяльності підприємства з точки зору можливості його банкрутства, збалансованості або перевищення доходів над витратами. Але даний підхід є обмеженим, оскільки при цьому не враховуються інші ключові фактори ефективного функціонування виробничої системи, найважливішими з яких є виробничо-технологічний потенціал підприємства та його здатність до безперебійного виробництва затребуваною споживачем продукції.

Щоб забезпечити «виживання» підприємства в умовах ринку, управлінському персоналу потрібно оцінювати можливі і доцільні темпи його розвитку з позиції фінансового забезпечення, виявляти доступні джерела коштів, сприяючи тим самим стійкому положенню та розвитку господарюючих суб'єктів. Вивчення фінансової стійкості дозволяє оцінити можливості організації забезпечувати безперебійний процес фінансово-господарської діяльності і ступінь покриття коштів, вкладених в активи власними джерелами.

Проблеми і труднощі, що виникають у фінансовому стані організації, в кінцевому підсумку мають три основних прояви:

1. Дефіцит коштів, низька платоспроможність. Економічна суть проблеми полягає в тому, що в організації найближчим часом може не вистачити або вже не вистачає коштів для своєчасного погашення зобов'язань.

2. Недостатня віддача на вкладений в підприємство капітал (недостатнє задоволення інтересів власника; низька рентабельність). На практиці це означає, що власник отримує доходи, неадекватно малі своїм вкладенням.

3. Низька фінансова стійкість. На практиці низька фінансова стійкість означає можливі проблеми в погашенні зобов'язань у майбутньому, іншими словами - залежністю підприємства від кредиторів, втратою самостійності [1].

Процес управління фінансовою стабільністю є суттєвою стороною функціонування фінансової служби компанії і складається з цілого ряду організаційних заходів, що включають планування, поточне управління, а також створення варіативної організаційної структури управління компанією та її підрозділами [2].

Таким чином, для забезпечення фінансової стабільності (стійкості) підприємства через нестабільність зовнішнього середовища варто дотримуватись відповідних організаційно-економічних умов і конкретизації заходів.

А саме, для забезпечення достатнього рівня фінансової стійкості та платоспроможності підприємства необхідно проводити наступні заходи:

1. Оптимізацію політики управління оборотними активами (використання систем внутрішніх нормативів, які визначали б максимально допустимі розміри низько ліквідних і неліквідних видів оборотних активів; депресація дебіторською заборгованістю як один із шляхів відшкодування втраченого капіталу; компромісна модель фінансування оборотних активів для зниження ризику втрати ліквідності оборотних активів за рахунок нарощування величини чистого оборотного капіталу);

2. Оптимізація політики управління операційними циклами (скорочення розмірів дебіторської заборгованості шляхом проведення консервативної кредитної політики; узгодження з часом позитивних і негативних грошових потоків; визначення нормативної довжини оперативного циклу в залежності від специфіки діяльності підприємства);

3. Скорочення необґрунтованих короткострокових фінансових зобов'язань для забезпечення платоспроможності підприємства [3].

Таким чином, фінансова стійкість є найважливішою характеристикою фінансово-економічної діяльності підприємства в умовах ринкової економіки. Якщо підприємство фінансово стійке, воно має перевагу перед іншими підприємствами того ж профілю і залучення інвестицій, в отриманні кредитів, у виборі постачальників і в підборі кваліфікованих кадрів.

Список літератури

1. Абрютина М.С., Грачов А.В. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства: Навчально-практичний посібник. - 2-е вид., испр. - К.: Видавництво «Справа і Сервіс», 2005 р. - 256 с.

2. Селезньова, Н. М. Фінансовий аналіз / Н. Н. Селезньова, А. Ф. Іонова //. - М.: ЮНИТИ - ДАНА, 2009 р. -159 с.

3. Бикадоров, В. Л. Фінансово-економічний стан підприємства / В. Л. Бикадоров, П. Д. Алексєєв //. - М.: ПРІОР, 2000