Экономические науки / Финансовые отношения
Дехтяр М.В., Муза І.М, Карлін О.Л.

Донецький національный університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського, Україна

Подвійний характер державних рішень щодо оптимізації фінансової бази Пенсійного фонду України

Удосконалення системи пенсійного забезпечення є дуже важливим моментом у створенні сприятливих умов для захисту найменш забезпечених і потребуючих допомоги верствах населення – пенсіонерів. Прийняття законів України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та “Про недержавне пенсійне страхування” у 2004 р. стало визначальним моментом у проведенні пенсійної реформи в Україні.

Дана тема є актуальною, тому що на сьогодні стримується реформування пенсійної системи України, бо існує ряд невирішених проблем, які суттєво заважають результативному функціонуванню системи пенсійного забезпечення.

Метою даної роботи є визначення ряду проблем щодо оптимізації фінансової бази ПФУ.

Задача даної роботи є розробити методи щодо оптимізації фінансової бази ПФУ, а також проаналізувати проблеми які існуюють на даному етапі розвитку економіки України.

Саме глибока і затяжна економічна криза породила тінізацію економіки та безробіття, суттєво підірвала і деформувала фінансову базу ПФУ. За оцінками експертів, від незареєстрованої підприємницької діяльності та незадекларованих доходів населення Фонд щорічно недоодержує 2 млрд. грн.
Проблема виплати пенсій і соціальної допомоги ускладнюється під впливом соціальних, економічних та демографічних процесів, які зумовлюють подальший розвиток України.

Як вже відомо, сплата внесків до Пенсійного фонду – одна з найважливіших складових соціального захисту громадян похилого віку. Однією із актуальних проблем можна вважати зарплату «у конвертах». Єдиним шляхом вирішення цієї проблеми є стимулювання підприємців і працівників показувати реально виплачену заробітну плату.

Низка заходів держави має подвійне значення. З одного боку, для певних категорій фізичних і юридичних осіб створюються стимули та заохочення для реалізації підприємницької діяльності, а з іншого боку, реалізації їх призводить до зменшення доходної частини бюджету ПФУ.

Поряд з цим послаблення фінансування Пенсійного фонду спричиняє також поширення пільг у сплаті пенсійних внесків. Особливо це стосується сільськогосподарських товаровиробників, яким створені сприятливі умови для розвитку діяльності, зокрема в плані встановлення фіксованого сільськогосподарського податку, надходження від якого дозволяють профінансувати виплату пенсій сільським пенсіонерам лише на 10,4%. Проте ці втрати Пенсійного фонду не компенсуються з Державного бюджету. [2]
Існування низького рівня оплати праці і заборгованості з її виплати звужують базу нарахування страхових внесків.

Також слід відмітити, що заборона списання заборгованості по обов’язковим страховим внескам до Пенсійного фонду і відновлення його прав як органу стягнення цієї заборгованості забезпечить фінансову стабільність.

Отже, існування ефективної системи фінансування пенсійного забезпечення, яка б вирішувала більшість вищеназваних проблем, можливе за умови створення поряд із солідарною пенсійною системою в особі Пенсійного фонду України обов’язкової накопичувальної і добровільної накопичувальної систем, основу яких становитимуть Накопичувальний пенсійний фонд та недержавні пенсійні фонди.
Перший етап пенсійної реформи присвячений створенню організаційно-правових та економічних засад реформування системи пенсійного забезпечення і солідарної пенсійної системи. До заходів з удосконалення управління коштами Пенсійного фонду в плані еволюційного переходу від однієї моделі пенсійної системи до іншої належать: заборона списання заборгованості обов’язкових платежів до пенсійного фонду; скасування пільг у сплаті обов’язкових платежів із соціального страхування та створення рівних умов їх справляння незалежно від способів оподаткування; припинення фінансування пільгових пенсій за рахунок страхових внесків. Тут йдеться не про скасування пільгових пенсій узагалі, а лише про джерела фінансування цих пенсій. 
Розробка і впровадження у практику нових підходів до управління Пенсійним фондом та його ресурсами є однією з голових умов підвищення життєвого рівня значної частини населення країни та розв’язання багатьох соціально-економічних проблем. Утворення поліцентричної пенсійної системи, на нашу думку, дозволить усунути недоліки існуючого механізму виплати пенсій і поліпшити порядок фінансування Пенсійного фонду. Утворення трирівневої пенсійної системи дасть можливість знизити розмір ставки обов’язкового пенсійного збору і відповідно зменшити ціни на товари, зосередити діяльність Фонду на забезпеченні мінімальних соціальних стандартів непрацездатної частини населення, створенні повної інформаційної бази про страхувальників для призначення їм відповідних видів пенсій і розв’язанні багато аспектної проблеми підвищення рівня життя громадян. [3]

Виходячи з наведених даних можна визначити основні напрямки реформування системи пенсійного забезпечення. А саме: збільшення мінімального та максимального розміру пенсій; диференціацію пенсій в залежності від стажу роботи і заробітної плати; перегляд надбавок до пенсій і пільг; пошук нових джерел і форм пенсійного забезпечення; впровадження системи особистих пенсійних рахунків; створення приватних пенсійних фондів і ін.

Література

1. Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»

2. Вісник ПФУ [Електронний ресурс] - http:// www. vpf. com. ua

3. Концепція подальшого проведення пенсійної реформи в Україні [Електронний ресурс]-http://kprda.gov.ua