ДЕБІТОРСЬКА І КРЕДИТОРСЬКА ЗАБОРГОВАНІСТЬ: ШЛЯХИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОПТИМАЛЬНОГО СПІВВІДНОШЕННЯ

Панчук Ю.В., Ткачук О.М.

Науковий керівник: Гнідан В.І.

Буковинська державна фінансова академія, Чернівці

ДЕБІТОРСЬКА І КРЕДИТОРСЬКА ЗАБОРГОВАНІСТЬ: ШЛЯХИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОПТИМАЛЬНОГО СПІВВІДНОШЕННЯ

Постановка проблеми. Дебіторська і кредиторська заборгованість є природними складовими бухгалтерського балансу підприємства. Вони виникають у результаті неспівпадання дати появи зобов’язань з датою платежів за ними. На фінансовий стан підприємства впливають як розміри балансових залишків дебіторської і кредиторської заборгованості, так і період оборотності кожної з них. Однак балансові залишки дебіторської і кредиторської заборгованості можуть бути лише відправною точкою для дослідження питання про вплив розрахунків з дебіторами та кредиторами на фінансовий стан. Якщо дебіторська заборгованість більше кредиторської, це є можливим чинником забезпечення високого рівня коефіцієнта загальної ліквідності. Одночасно це може свідчити про більш швидку оборотність кредиторської заборгованості у порівнянні із оборотністю дебіторської заборгованості. У такому випадку протягом певного періоду борги дебіторів перетворюються на грошові кошти через більш тривалі часові інтервали, ніж інтервали, коли на підприємстві необхідні грошові кошти для своєчасної сплати боргів кредиторам. Відповідно виникає брак грошових коштів в обороті, що супроводжується необхідністю залучення додаткових джерел фінансування. Останні можуть приймати форму простроченої кредиторської заборгованості або банківських кредитів.

Отримання платежів від дебіторів є одним з основних джерел надходження коштів на підприємство, тому виручка від продажу є єдиним засобом для погашення всіх видів кредиторської заборгованості. Надходження грошових коштів від продажу визначає можливості підприємства щодо погашення боргів кредиторам. Як правило, більша частина дебіторської заборгованості формується як борги покупців. Встановлення з покупцями таких договірних відносин, що забезпечують своєчасне і достатнє надходження коштів для здійснення платежів кредиторам – головне завдання управління рухом дебіторської заборгованості. Управління рухом кредиторської заборгованості це встановлення таких договірних відносин з постачальниками, які ставлять строки і розміри платежів підприємству у залежності від надходження коштів від покупців. Отже, йдеться про одночасне управління рухом як дебіторської, так і кредиторської заборгованості.

Метою статті є: дослідження оптимальності співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості, визначення основних прийомів управління ними.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження теоретико-методологічного та практичного характеру з проблем управління дебіторською та кредиторською заборгованістю проводили такі вчені, як: Ф. Бутинець, О. Гудзь, Н. Ізмайлова, П. Саблук, Є. Стоянова, Р. Сайфулін, А. Шеремет, Н. Тарасенко, Л. Городянська, А. Ходус та ін.

Виклад основного матеріалу. В умовах існуючої кризи неплатежів в Україні безконтрольне зростання дебіторської і кредиторської заборгованості стає поширеним явищем. Розрахунки з дебіторами та кредиторами на вітчизняних підприємствах мають не зовсім позитивну характеристику, оскільки мають місце значні суми заборгованості та тривалі терміни її погашення. Одним з найбільш складних та суперечливих питань, які зумовлені проблемою неплатежів є постановка правильно організованого контролю дебіторської і кредиторської заборгованості, перш за все, повинна сприяти недопущенню прострочення термінів платежу і доведення заборгованості до стану безнадійної.

Динаміка й структура дебіторської й кредиторської заборгованості багато в чому залежить від проведення фінансового аналізу, поточного моніторингу якості розрахункових операцій і контролю виконання платіжної дисципліни.

Ситуація, що склалася на підприємствах України у 2009-2010 роках щодо розмірів дебіторської та кредиторської заборгованості зображена на рисунку 1.

Рис.1. Динаміка дебіторської та кредиторської заборгованості підприємств України за 2009-2010 роки

З рисунку 1 ми бачимо, що кредиторська заборгованість перевищує дебіторську, а також спостерігається динаміка до збільшення протягом аналізованого періоду.

Для детальнішого аналізу розглянемо динаміку дебіторської та кредиторської заборгованості підприємств України за видами економічної діяльності за період 2009-2010 років (таблиці 1, 2).

Динаміка дебіторської заборгованості підприємств України за видами економічної діяльності за 2009-2010 роки

Таблиця 1

Показники	станом на 30 вересня 2009 року	станом на 30 вересня 2010 року	Відхилення (+;-)
Показники	станом на 30 вересня 2009 року	станом на 30 вересня 2010 року	в сумі млн.грн.	у %
Усього, млн.грн.:	739571,7	894431,1	+154859,4	+20,9
у тому числі: сільське господарство, мисливство, лісове господарство	1055,9	1029,1	-26,8	-2,5
промисловість	313673,5	383189,5	+69516,0	+22,2

Продовження таблиці 1

будівництво	31573,8	32498,1	+924,3	+2,9
торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку	254952,5	301963,9	+47011,4	+18,4
діяльність готелів та ресторанів	1486,9	2134,4	+647,5	+43,5
діяльність транспорту та зв’язку	28783,2	35236,7	+6453,5	+22,4
фінансова діяльність	29721,1	44545,2	+14824,1	+49,9
операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям	73893,7	88612,9	+14719,2	+19,9
освіта	237,2	211,8	-25,4	-10,7
охорона здоров’я та надання соціальної допомоги	674,3	1060,7	+386,4	+57,3
надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту	3120,6	3600,5	+479,9	+15,4

Протягом аналізованого періоду спостерігаємо тенденцію до збільшення загальної суми дебіторської заборгованості підприємств України майже за всіма видами економічної діяльності, крім підприємств сільського господарства, мисливства, лісового господарства та галузі освіти на 2,5% та 10,7% відповідно. У кількісному виражені найбільше зросла дебіторська заборгованість підприємств промисловості на 69516,0 млн.грн., а у відсотковому співвідношенні за таким видом економічної діяльності як охорона здоров’я та надання соціальної допомоги – на 57,3%. Також, значно зросла дебіторська заборгованість підприємств, які займаються торгівлею, ремонтом автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку – на 47011,4 млн.грн. та фінансовою діяльністю – на 14824,1 млн.грн.

Отже, як бачимо з таблиці 1, загальна дебіторська заборгованість підприємств України зросла на 154859,4 млн.грн. або на 20,9%. Для того, щоб визначити як вплине в майбутньому дане збільшення на діяльність підприємств, нам потрібно проаналізувати динаміку кредиторської заборгованості підприємств України за аналогічний період (таблиця 2).

Динаміка кредиторської заборгованості підприємств України за видами економічної діяльності за 2009-2010 роки

Таблиця 2

Показники	станом на 30 вересня 2009 року	станом на 30 вересня 2010 року	Відхилення (+;-)
Показники	станом на 30 вересня 2009 року	станом на 30 вересня 2010 року	в сумі млн.грн.	у %
Усього, млн.грн.:	856909,6	1042825,3	+185915,7	+21,7
у тому числі: сільське господарство, мисливство, лісове господарство	1576,4	1219,9	-356,5	-22,6
промисловість	339671,8	446057,3	+106385,5	+31,3
будівництво	42875,6	46453,9	+3578,3	+8,3
торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку	308972,3	361782,9	+52810,6	+17,1
діяльність готелів та ресторанів	2511,4	4350,8	+1839,4	+73,2
діяльність транспорту та зв’язку	41419,7	44853,2	+3433,5	+8,3
фінансова діяльність	26451,6	35872,4	+9420,8	+35,6
операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям	85830,5	93371,4	+7540,9	+8,8
освіта	359,1	367,1	+8,0	+2,2
охорона здоров’я та надання соціальної допомоги	1101,6	1408,9	+307,3	+27,9

Продовження таблиці 2

надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту

5408,0

6594,9

+1186,9

+21,9

Як бачимо з таблиці 2, загальна сума кредиторської заборгованості зросла на 185915,7 млн.грн. або на 21,7%. Дане збільшення спостерігаємо за всіма видами економічної діяльності, крім підприємств сільського господарства, мисливства, лісового господарства. В даній галузі ми бачимо зменшення кредиторської заборгованості на 356,5 млн.грн. або на 26,2%. В кількісному вираженні найбільше зросла кредиторська заборгованість підприємств промисловості на 106385,5 млн.грн., а у відсотковому співвідношенні зросла заборгованість в діяльності готелів і ресторанів на 73,2%. На 52810,6 млн.грн. зросла кредиторська заборгованість підприємств торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку. Найменших змін кредиторської заборгованості зазнали такі види економічної діяльності як: освіта (2,2%), діяльність транспорту та зв’язку (8,3%) та будівництво (8,3%).

Таким чином, проаналізувавши динаміку дебіторської та кредиторської заборгованості підприємств України, ми можемо зробити такі висновки, що загальна сума кредиторської заборгованості переважає суму дебіторської заборгованості, крім того протягом 2009-2010 років кредиторська заборгованість зросла на 21,7%, а дебіторська – на 20,9%.

В такому випадку, підприємствам слід вжити заходів щодо управління дебіторською та кредиторською заборгованістю, яке передбачає:

- обґрунтування можливості виникнення дебіторської та кредиторської заборгованості;

- визначення політики надання кредиту та інкасації для різних груп покупців (постачальниками) і видів продукції;

- аналіз і ранжування покупців (постачальників) у залежності від обсягів закупівель, історії кредитних відносин і запропонованих умов оплати;

- контроль розрахунків з дебіторами (кредиторами) за відстрочену або прострочену заборгованість та вивчення причин недотримання договірної дисципліни;

- своєчасне визначення прийомів прискорення боргів і зменшення безнадійних боргів;

- забезпечення умов продажу, що гарантують надходження грошових коштів;

- прогноз надходжень грошових коштів від дебіторів на основі коефіцієнтів інкасації [1].

Основними прийомами управління дебіторської та кредиторської заборгованості є:

- аналіз замовлень, оформлення розрахунків і встановлення характеру дебіторської та кредиторської заборгованості;

- АВС-аналіз у відношенні до дебіторів;

- аналіз заборгованості за видами продукції для визначення невигідних з точки зору інкасації товарів;

- оцінка реальної вартості існуючої дебіторської та кредиторської заборгованості;

- зменшення дебіторської заборгованості на суму безнадійних боргів;

- контроль за співвідношенням дебіторської та кредиторської заборгованості;

- визначенні конкретних розмірів знижок при достроковій оплаті;

- оцінка можливості факторингу – продажу дебіторської заборгованості [1].

В результаті управління дебіторською та кредиторською заборгованістю, мають забезпечуватися сприятливі умови , які визначаються двома обставинами:

1. Середній одноденний розмір виручки від продажів перевищує середню одноденну суму витрат на продану продукцію і приросту балансових запасів.

2. Дебіторська заборгованість обертається швидше кредиторської заборгованості.

Якщо нестача коштів носить постійний характер, то формується прострочена кредиторська заборгованість з усіма наслідками. Ліквідувати її навіть за допомогою платежів дебіторів, що надходять регулярно, в таких умовах неможливо, тому доводиться залучати короткострокові банківські кредити. Отже, більш швидка оборотність дебіторської заборгованості у порівнянні з кредиторською не забезпечує наявність вільних коштів у обігу. Єдиною причиною нестачі коштів для своєчасних розрахунків з кредиторами є більш низькі суми платежів дебіторів у порівнянні з розмірами належних оплат кредиторам.

Висновок: Комплексне впровадження запропонованих заходів економічного та організаційного характеру дасть змогу вирішити існуючі на підприємстві складнощі на шляху підвищення ефективності використання дебіторської та кредиторської заборгованості.

При дотриманні дебіторами договірних термінів платежів у підприємства завжди будуть кошти для своєчасних розрахунків з кредиторами і постійно підприємство буде мати в своєму розпорядженні вільні кошти в обороті.

Дослідження тенденцій, своєчасне виявлення причин протиріч і диспропорцій у формуванні дебіторської та кредиторської заборгованості дозволить з’ясувати підприємству власні можливості для запобігання погіршення фінансового стану.

Література:

1. Барановська А. С Оцінка ефективності дебіторської та кредиторської заборгованості / А. С. Барановська // Фінанси і кредит. – 2010. - №1.

2. Ізмайлова Н. В. Стан та тенденції дебіторської та кредиторської заборгованості: макроекономічний аспект / Н. В. Ізмайлова // Вісник економіки, транспорту і промисловості. – 2010. - №29. – С. 124-126.

3. Лищенко, О. Г. Аналіз дебіторської заборгованості в системі управління підприємством / О. Г. Лищенко, Г. М. Бескоста // Держава та регіони. Серія: Економіка і підприємництво. - 2009. - №1. - С. 114-117.

4. Лищенко О. Г. Управління дебіторською заборгованістю як фактором фінансової стійкості підприємства / О. Г. Лищенко, І. С. Середа // Держава та регіони. Серія: Економіка і підприємництво. - 2010. - №3. - С. 84-89.

5. Державний комітет статистики - www.ukr.stat.gov.ua.