Красуля Є. С.

Кременчуцький національний університет

ім. М. В. Остроградського, Україна

 Фінансове вирівнювання в системі місцевих бюджетів

     У межах кожної, навіть незначної за розмірами країни, завжди спостерігаються об’єктивні розбіжності у фінансовому потенціалі окремих територій, особливості складу та обсягів дохідної бази бюджетів, а отже, й можливостей задоволення різноманітних загальнодержавних і місцевих потреб [1].

     Перерозподіл фінансових ресурсів за умов бюджетного федералізму проводиться з метою вирівнювання соціально-економічного розвитку регіонів країни, який безпосередньо впливає на формування фінансового потенціалу територій. У зв'язку з цим доходи і видатки місцевих бюджетів окремих регіонів України мають досить значні відмінності. Внаслідок цього, в Україні виникає потреба щодо проведення фінансового вирівнювання, спрямованого на нівелювання (у певних межах) таких відхилень, оскільки їх існування створює неоднакові умови для надання державними органами економічних, соціальних, адміністративних та інших послуг [2].

     Питання фінансового вирівнювання знаходяться в центрі уваги багатьох українських вчених: Юрія С. І. [2], Кириленко О. П. [1], Оспіщева В. І. [3], Бечко П. К., Ролінського О. В. [4], Романенко О. Р [5] та інших. Дослідженням цього питання займаються також і вчені зарубіжних країн, такі як: Д. Стігліц, Р. Берда, К. Едель та багато інших.

     У працях як українських, так і зарубіжних дослідників значна увага приділяється встановленню сутності міжбюджетних відносин, ефективної організації відносин всередині бюджетної системи, а саме: між бюджетом центрального уряду і бюджетами органів місцевого самоврядування, визначення змісту фінансового вирівнювання, основних його принципів і функцій, впливу на соціально – економічний потенціал країни.

     Вперше термін ‘‘вирівнювання’’ в українському законодавстві з’явилося у 1995 році у Законі України ‘‘Про бюджетну систему України’’.  Пізніше він трансформувався в ‘‘бюджетне вирівнювання’’ в Законі України ‘‘Про місцеве самоврядування в Україні’’. На практиці часто застосовується поняття ‘‘фінансове вирівнювання’’. Плутанина у використанні цих термінів спричинена відсутністю чіткого тлумачення поняття, яке свого часу не було здійснене у відповідних законодавчих актах. У Бюджетному кодексі України також немає визначення цього поняття, а застосовуються терміни ‘‘дотація вирівнювання’’ та ‘‘коефіцієнт вирівнювання’’.

     Під фінансовим вирівнюванням слід розуміти приведення витрат бюджетів (за економічною та функціональною класифікацією) у відповідність до гарантованого державою мінімального рівня соціальних послуг на душу населення, усунення значних диспропорцій у здійсненні видатків окремих територій [3].

     Таким чином, необхідність запровадження в Україні фінансового вирівнювання була зумовлена рядом об’єктивних причин:

     1)це нерівномірність територіального розміщення продуктивних сил, а це в свою чергу, зумовлює диференціацію податкової бази регіонів і територій України;

     2)це значна диференціація обсягів витрат у сфері надання державних і громадських послуг та цін на ці послуги;

     3)гарантовані Конституцією України соціально-економічні права громадян України зумовлюють проведення центральною владою ефективних заходів з метою забезпечення єдиних стандартів державних та громадських послуг на всій території країни [5].

     Розглянемо стан фінансового вирівнювання в Україні на прикладі кількох областей. Як свідчать дані, наведені в табл. 1.1 у 2009 році найнижчий рівень доходів був у місцевих бюджетах Тернопільської області – 761,1 грн. на одну особу, а у 2010 році цей показник збільшився до 900,1 грн. на одну особу, а максимальний – у бюджеті м. Києва – 5 026,8 грн. на одну особу (5 305,4 грн. на одну особу у 2010 році). Що стосується видатків, то вони мають таку тенденцію: мінімальне значення у 2009 році має Сумська область – 2 465,6 грн. на одну особу, а максимальне – 4 216,9 грн. на одну особу з бюджету столиці. У 2010 році найнижчий рівень має Луганська область – 2 890,5 грн. на одну особу, а найбільше значення – бюджет  м. Києва, 4 095,7 грн. на одну особу (проте це менше за аналогічний показник 2009 року на 121,2 грн.) [6,7].

Таблиця 1.1

Середній рівень доходів та видатків місцевих бюджетів

у розрахунку на одну особу за 2009 – 2010 роки

 

Адміністративно – територіальні                     одиниці

Середній рівень

доходів,

грн. на одну особу

Середній рівень

видатків,

грн. на одну особу

2009 рік

2010 рік

2009 рік

2010 рік

м. Київ

5 026,8

5 305,4

4 216,9

4 095,7

м. Севастополь

1 979,5

2 197,3

3 012,1

3 348,5

Автономна Республіка Крим

1 825,8

2 121,6

3 000,1

3 821,6

Дніпропетровська область

1 846,0

2 103,4

2 673,5

3 228,2

Донецька область

1 650,6

1 875,2

2 567,2

3 038,3

Харківська область

1 329,8

1 571,3

2 570,1

3 039,1

Тернопільська область

761,1

900,1

2 532,2

3,224,2

Закарпатська область

836,4

915,5

2 733,2

3 338,9

Волинська область

879,3

1 019,8

2 756,7

3 223,4

Сумська область

1 119,3

1 346,2

2 465,6

3 116,3

Луганська область

1 322,6

1 473,4

2 500,8

2 890,5

Полтавська область

1 378,8

1 592,8

2 746,2

3 332,5

Чернівецька область

993,6

1 012,9

2 748,2

3 340,8

     На основі цієї таблиці можна стверджувати, що в Україні не проводиться ефективне фінансове вирівнювання бюджетної забезпеченості, не дивлячись на те, що питання про необхідність його здійснення неодноразово поставало на державному рівні. Тому, за періоди 2009 – 2010 років відмінності у розмірах доходів і видатків місцевих бюджетів не тільки не були ліквідовані, або  послаблені, а відбулося подальше їх поглиблення.

     Головним інструментом проведення фінансового вирівнювання адміністративно – територіальних одиниць країни нині є бюджетні трансферти. За допомогою бюджетних трансфертів можна показати, як досягається вирівнювання бюджетної забезпеченості регіонів за допомогою дотацій і субвенцій, які надаються з державного бюджету відповідним місцевим бюджетам [1].

     Виняткове значення фінансового вирівнювання для досягнення позитивної економічної динаміки в державі, забезпечення соціальної справедливості і політичної стабільності в суспільстві, реалізації завдань регіональної політики, зумовлює доцільність дотримання таких підходів при його здійсненні як:

     1)врахування об'єктивно існуючих розбіжностей в економічному та соціальному розвитку регіонів, окремих населених пунктів, особливості їх місцезнаходження, природно-кліматичні, екологічні, демографічні та інші умови, які спричинюють диференціацію бюджетних видатків;

     2)механізм фінансового вирівнювання має бути узгоджений із визначеними у чинному законодавстві цілями та пріоритетами регіональної політики;

     3)вирівнюванню видатків місцевих бюджетів має передувати вирівнювання їх доходної бази спрямованої  на збільшення доходних джерел.

     Таким чином, встановлення ефективного механізму фінансового вирівнювання, вдосконалення міжбюджетних відносин істотним чином залежить, насамперед, від підвищення ефективності розвитку всього суспільного виробництва, від зміцнення бази оподаткування, а також зростання податкових надходжень та частки власних доходів в бюджетах усіх рівнів [8, c.229].

 

Література:

1. Місцеві фінанси: Підручник / За ред. О. П. Кириленко. – К.: Знання, 2006. – 677 с.

2. Фінанси: підручник. / С. І. Юрій, В. М. Федосов, Л. М. Алексеєнко та ін., за ред. С. І. Юрія, В. М. Федосова. — К.: Знання, 2008. — 611 с.

3. Фінанси: курс для фінансистів: Навчальний посібник /  За ред. В. І. Оспіщева. - К.: Знання, 2008. - 567 с.

4. Бечко П.К., Ролінський О.В. Місцеві фінаси. Навч. пос. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 192 с.

5. Романенко О.Р., Огородник С.Я. Фінанси: Навч.- метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни. — 2-ге вид., перероб. і доп. / О. Р. Романенко, С. Я. Огородник, М. С. Зязюн, А. А. Славкова. — К.: КНЕУ, 2003. — 387 с.

6. Бюджетний моніторинг: Аналіз виконання бюджету за 2009 рік /  [Щербина І.Ф.,  Рудик Ф.Ю.,Губенко В.В. ,Самчинська І.В.]; ІБСЕД, Проект «Зміцнення місцевої фінансової ініціативи», USAID. – К., : 2009. – 136с.

7. Бюджетний моніторинг: Аналіз виконання бюджету за 2010 рік / [Щербина І. Ф., Рудик А. Ю.,Зубенко В. В. та ін.] ; ІБСЕД, Проект «Зміцнення місцевої фінансової ініціативи», USAID. – К.,2011. – 142 c.

8. Мацюра С. І. Трансферти в системі міжбюджетних відносин. Актуальні проблеми економіки. – 2009. – №5. – с. 223 – 229.