Савончак С.Р.

Науковий керівник: Підгірна А.Л.

Буковинська державна фінансова академія

Методи вдосконалення обліку кредитних операцій в кредитних спілках

Розглянуто особливості обліку кредитних операцій у кредитних спілках, порівняно процеси формування інформації про розрахунки за кредитами в автоматизованих системах обліку банків і кредитних спілок та запропоновано шляхи вдосконалення організації бухгалтерського обліку кредитних операцій та підготовки інформації про кредитні операції.

Актуальність теми. На всіх етапах розвитку суспільства фінансові установи активно впливали на суспільні відносини. Бажання громадян об'єднуватись для самостійного вирішення своїх фінансових проблем сприяло розвитку кредитних спілок як у світі, так і в Україні. Проте діяльність будь-яких фінансових установ на шляху своєї діяльності стикається з низкою проблем, насамперед пов'язаних з організацією бухгалтерського обліку.

Мета дослідження. Обгрунтування проблем, пов'язаних з обліком кредитних операцій у фінансових установах, передусім у кредитних спілках.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичні аспекти організації та методики бухгалтерського обліку як кредитних спілок, так і банків, відображено у працях вітчизняних та зарубіжних учених: Ф.Ф. Бутинця, С.В. Войцехівського, М.Я. Дем'яненка, В.П. Завгороднього, Л.М. Кіндрацької, Г.Г. Кірейцева, А.М. Кузьмінського, С.О. Левицької, С.О. Ніколаєвої, В.Ф. Палія, В.М. Пархоменко, О.М. Петрука, Н.Л. Правдюк, М.С. Пушкаря, О.Д. Радченко, П.Т. Саблука, Я.В. Соколова, В.В. Сопка, Н.М. Ткаченко, Б.Ф. Усача, К.В. Березовського, А.М. Мороза.

Автори наукових публікацій з питань ведення бухгалтерського обліку в кредитних спілках зосереджують увагу на розгляді методики, викладеної на підставі нормативних актів. Зміст наукових праць свідчить про те, що питанням обліку в діяльності кредитних спілок та його вдосконаленню приділяють недостатню увагу. Такий стан досліджень у вирішенні проблем організації та методики обліку кредитних операцій у кредитних спілках і зумовив напрям

дослідження.

Основний матеріал. Кредитні спілки є одним з різновидів кооперативних організацій. Від того, як вони розвиватимуться, значною мірою залежить, чи вдасться відродити в Україні справді масовий кооперативний рух, тобто діяльність населення по самозабезпеченню необхідними товарами і послугами на засадах кооперування.

Головною метою спілки є забезпечення регулярних заощаджень та надання позичок своїм членам. Кредитна спілка також є джерелом кредиту, що надається її членам для будь-якої мети, яка заслуговує на увагу. За позичку сплачується помірно низька процентна ставка. Кінцевою метою кредитної спілки є підвищення соціально-економічного стану її членів. [1]

На сьогодні у населення значно знизилася довіра до фінансових установ – зменшились депозити та обсяги кредитування, про що свідчить інформація про залишки наданих кредитів на кінець 2009-2010 рр. Зокрема, сума виданих кредитів, термін погашення яких не настав, членам кредитних спілок на кінець 2009 р. становила 4 023,4 млн. грн., на кінець 2010 р. – 3 083,8 млн. грн., при чому вклади на кінець даних періодів становлять значно менші суми, а саме на кінець 2009 р. – 3036,3 млн. грн., а на кінець 2010 р. – 2134,9 млн. грн. [4] Як бачимо, в загальному по кредитних спілках, спостерігається негативна тенденція зменшення суми наданих кредитів, що свідчить про зниження обсягів кредитування.

Для зростання обсягів кредитної діяльності, насамперед кредитним спілкам, необхідно збільшувати обсяг депозитів. Таким чином, керівництво кредитної спілки мало б більше уваги приділяти інформації, яку хоче знати її клієнт, аби впевнитись у надійності та ефективності розміщення та використання вкладених ним у кредитну спілку коштів. Клієнт як кредитної спілки, так і банку хоче гарантій повернення йому грошей. Частковою гарантією ефективності використання коштів може бути достовірна інформація про кількість наданих кредитів, їх забезпечення; рівень прострочених та неповернених кредитів та рівень безнадійних кредитів. Тобто для залучення клієнтів кредитній спілці потрібно звернути увагу на організацію обліку кредитних операцій, забезпеченість виданих кредитів. При цьому важливе значення має те, які та кому можна надавати кредити.

Види кредитів, яких надають фінансові установи – кредитні спілки та банки, найкраще розглядати, виходячи з можливостей їхнього обліку. В економічній літературі виділяють споживчий та виробничий кредити, які можуть бути надані підприємствам за видами економічної діяльності, фізичним особам та органам державної влади.

Для кредитної спілки є важливий поділ кредитів за рівнем дотримання членом кредитної спілки встановленого режиму сплати: на кредити з нормальним режимом сплати; прострочені кредити – кредити, за якими порушення встановленого режиму сплати не перевищує 365 днів; неповернені кредити – кредити, за якими порушення встановленого режиму сплати перевищує 365 днів; безнадійні кредити – кредити, за якими є впевненість у їхньому неповерненні та/або за якими є підтвердження про неможливість здійснення стягнення, або минув термін позовної давності (3 роки).Відповідно до Закону України "Про кредитні спілки", кредитна спілка зобов'язана вести облік за кожним кредитом. Вона повинна контролювати дотримання умов кредитних договорів, своєчасність та повноту платежів. У разі виявлення прострочення платежів, кредитна спілка зобов'язана вжити відповідних заходів до позичальника для своєчасного повернення коштів. Проте запропонована нормативними актами методика обліку кредитів не дає достатньої інформації про стан кредитної діяльності у кредитних спілках, оскільки інформація, що відображається на рахунках для обліку кредитів, є досить узагальненою.[2]

Ось, наприклад, давайте порівняємо облік надання кредитів в банках і в кредитних спілках. Банки надають кредити юридичним особам – суб'єктам господарської діяльності, населенню – фізичним особам, державним органам та іншим банкам. Загалом банківські кредити за цільовим призначенням поділяють на виробничі та споживчі. У банках до кожної класифікаційної ознаки передбачено певний рахунок, що дає нам точнішу інформацію для аналізу і контролю кредитної діяльності.

Для відображення кредитів у банках передбачено перший та другий клас рахунків, відповідно з різними видами субрахунків для різних суб’єктів та видів наданих кредитів. У цьому плані рахунків наокремому рахунку відображають заборгованість за кредитом, прострочені кредити та забезпечення що відображається на рахунках дев'ятого класу. Для формулювання наших висновків, порівняємо процес формування інформації про розрахунки за кредитами в автоматизованих системах обліку банків та кредитних спілок.

У банках надані кредити фізичним особам можуть відображати на рахунках "Кредити на поточні потреби, які надані фізичним особам", "Фінансовий лізинг, який наданий фізичним особам", відповідно до класифікації кредитів на рахунку "Короткострокові кредити на поточні потреби, які надані фізичним особам" відображаються кредити за призначенням. Коли такий кредит вчасно не повертається, то його відображають на рахунку "Прострочена заборгованість за кредитами на поточні потреби, які надані фізичним особам", далі якщо прострочений кредит не повертається, то він відображається на рахунку "Сумнівна заборгованість за кредитами на поточні потреби, які надані фізичним особам". Якщо ж банк впевнений у неповерненні цього кредиту, то його відображають на рахунку "Резерв під нестандартну заборгованість за кредитами, які надані клієнтам".

На відміну від банків, у кредитних спілках для обліку кредитів використовують лише два субрахунки: "Розрахунки за кредитами членам кредитної спілки" та "Розрахунки за безнадійними кредитами".[3] Які на мою думку є набагато менш інформаційномісткими і не надають точної інформації про реальний фінансовий стан кредитної спілки, щодо класифікації отриманих депозитів та наданих кредитів відносно суб’єкта отримання та строковості, та цілі використання.

Висновки. Таким чином, отримання оперативної інформації про стан розрахунків за кредитами у кредитних спілках є менш інформаційномістким, ніж у банках. З метою підвищення аналітичності та достовірності облікової інформації щодо процесу кредитування вважаю за необхідне:

1) запровадити в кредитних спілках класифікацію кредитів що дасть змогу деталізувати інформацію за кредитами, виданими окремим особам, на різні терміни та відповідно до цілей використання та розширити об'єкти обліку та контролю, що дасть змогу диференціювати об'єкти обліку відповідно до управлінських рішень та посилити систему контролю процесу надання та повернення кредитів;

2) порядок узагальнення інформації та подання її менеджерам для прийняття управлінських рішень у кредитних спілках не достатньо формалізований, а тому пропонуємо розробити систему внутрішніх звітів за коротші терміни подання з достатнім інформаційним наповненням відповідно до потреб конкретних посадових осіб та типів управлінських завдань. Зміст таких управлінських звітів повинен охоплювати деталізовану класифікацію відповідно до запропонованих класифікації та бухгалтерських рахунків з обліку кредитів.

Список використаної літератури:

1. Березовський К.В. Кредитні спілки на фінансовому ринку України / К.В. Березовсь-кий // Економічні науки. – 2007. – № 8. – С. 5-11.

2. Войцехівський С.В. Бухгалтерський облік в кредитних спілках / С.В. Войцехівський.– К. : Міжнародний ін-т інноваційних наукових та освітніх технологій, 2004. – 320 с.

3. Методичні рекомендації щодо ведення бухгалтерського обліку кредитною спілкою та об'єднаною кредитною спілкою: затверджені розпорядженням державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 18.12.2003, № 171. [Електронний ресурс]. – Доступний з http://www.rada.gov.ua.

4. [Електронний ресурс]. – Доступний з http://www.dfp.gov.ua/.