Онофрей А.В.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

Аналіз ринку горілчаних виробів

Сфера виробництва, обігу і споживання алкогольних напоїв пов'язана з ірраціональною продукцією, що не належить до життєво необхідної, а її надмірне споживання завдає шкоди здоров'ю та негативно впливає на благополуччя людини. Водночас ринкові механізми виявляються неспроможними забезпечити саморегулювання сфери, запобігти негативним соціальним наслідкам споживання продукції в суспільстві та ліквідувати їх. У зв'язку із цим підвищуються вимоги до державного управління процесами виробництва та поширення алкогольної продукції.

Окремі аспекти управління, зокрема здійснення митної і податкової політики, реформування спиртової, лікеро-горілчаної галузі, існування нелегального та контрабандного обігу продукції, що підтверджує фрагментарність наукових досліджень проблем державного управління процесами виробництва, обігу та споживання продукції відображають вчені-економісти: В. Слюсар, О. Маховка, Е. Бойко, М. Міненко, С. Наливайченко. Водночас дія ринкових закономірностей у зовнішньоекономічній сфері значною мірою зумовили потребу в обґрунтуванні засад функціонування даної галузі та механізмів державного управління в Україні.

Усього за рік у світі продається близько 2 млрд декалітрів міцного алкоголю. Серед них зазвичай окремо виділяють лікеро-горілчану групу (горілки, лікери, настоянки, бальзами тощо) та групу продукції виноробної галузі (виноградні та плодоягідні, ігристі та іскристі вина, коньяки тощо). Серед продукції лікеро-горілчаної галузі лідерами продажу є: горілка (20% світового ринку), віскі (10%), коньяк і бренді (5-6%), ром (5,5%), текіла (4%). Частка національних напоїв становить понад 50% світового ринку [1].

За рік росіянин споживає 15 літрів, казах - 12-15, білоруси - 10-11 літрів, українці - 6-9 літрів лікеро-горілчаної продукції.

У 2010 році за даними концерну "Укрспирт" виробництво спирту здійснювали 62 спиртові заводи. Потужності підприємств з виробництва етилового ректифікованого спирту становили 60,5 млн. дал на рік, у тому числі зернового – 35,6 млн. дал, мелясного – 24,8 млн. дал. Спиртовмісні рідини технічного призначення в потоці виробляли 6 підприємств загальною потужністю 4,5 млн. дал на рік. Виробництво біоетанолу підприємствами концерну "Укрспирт" не здійснювалося [3, c. 12].

Основні тенденції ринку горілчаних виробів:

- скорочення у 2010 році обсягів випуску етилового спирту та основних видів алкогольних напоїв, крім горілки та виноградного вина;

- скорочення обсягів експорту етилового спирту, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пива у 2010 році, зростання обсягу експорту виноградного вина;

- низький рівень використання потужностей вітчизняних спиртових заводів [3,c. 12].

У 2009 році відбулося зниження обсягів випуску етилового спирту на 12,1% проти 2008 року переважно через скорочення його експортних поставок. У 2010 році ця тенденція зберігалася, виробництво спирту скоротилося на 4,2% проти попереднього року [2, c. 14].

У 2009 році виробництво горілки, інших міцних спиртових напоїв зросло на 10,9% проти 2008 року. У 2010 році випуск горілки з лютого по червень зростав як помісячно, так і наростаючим підсумком проти відповідних періодів 2009 року, зокрема у січні-червні на 44,4%, у червні – у 2 рази, що було пов’язано з намаганням товаровиробників напередодні впровадження нових підвищених ставок акцизного збору реалізувати якомога більші обсяги своєї продукції.

Внаслідок підвищення з 1 липня 2010 року ставки акцизного збору на горілку та лікеро-горілчані вироби з 21,5 до 34 грн. за 1 л 100-відсотковогоспирту (на 58,1%), помісячне виробництво горілки, інших міцних спиртових напоїв протягом другого півріччя скорочувалося порівняно з відповідними місяцями 2009 року, при цьому ближче до кінця року темп падіння сповільнювалися. Так, якщо у липні 2010 року вироблено лише 53,5% продукції проти липня 2009 року, то у жовтні темп випуску становив 80%, у листопаді – 94,9%, а у грудні – 99,4% до відповідних місяців 2009 року [1]

В цілому за 2010 рік внаслідок зростання виробництва у першому півріччі темп випуску горілки, інших міцних спиртових напоїв зберіг позитивну динаміку: 105,2% проти 2009 року.

Що стосується зменшення обсягів випуску лікерів, солодких наливок, спиртових настоянок (без урахування слабоалкогольних напоїв) у 2009 році на 44,6% проти 2008 року, у 2010 році – у 4,8 рази порівняно з 2009 роком, то це відбулося переважно внаслідок запровадження у 2009 році марок акцизного збору нового зразка залежно від суми сплаченого акцизного збору, що сприяло недопущенню зловживань при маркуванні і відображенню реальних обсягів виробництва лікеро-горілчаних виробів, підвищення ставки акцизного збору на цю продукцію, та в деякій мірі через зміну структури споживання алкоголю на вітчизняному ринку. Так, починаючи з ІV кварталу 2009 року через фінансово-економічну кризу спостерігалася переорієнтація попиту на інші види алкогольних напоїв, зокрема горілку.

У структурі реалізації спиртовими заводами етилового ректифікованого спирту найбільшу частку займають горілка та лікеро-горілчані вироби: у 2010 році від 81 до 94,5%. Зростання у ІІІ кварталі частки реалізації спирту для виробництва виноробної продукції до 15,3% має сезонний характер у зв’язку з виробництвом виноматеріалів.

Внаслідок встановлення з 01.01.2010 нульової ставки акцизного збору на етиловий спирт для виготовлення лікарських засобів і затвердження у березні постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2010 № 242 квот відвантаження суб'єктам господарювання спирту етилового, що використовується для виробництва лікарських засобів, відбулося збільшення частки реалізації спирту за цим напрямом у ІІ кварталі ц.р. з 1 до 2%, у ІІІ кварталі – до 2,5%.

Український ринок горілки на даний час практично структурований. За інформацією ДПА, у 2010 році виробництво горілки здійснювали 56 суб'єктів господарювання (у 2009 – 62), у 3 з яких обсяги виробництва становили понад 5 млн. дал (56,8 % загального обсягу випуску горілки),ще у 6 – від 1 до 5 млн. дал (27,4%), у 19 – від 0,1 до 1 млн. дал (14,1%), у 18 – від 10 до 100 тис. дал (1,6%), у решти 10 підприємств – до 10 тис. дал (0,1%) [1].

У 2009 та 2010 роках започаткована у 2008 році тенденція щодо скорочення експортних поставок спирту посилилася: у 2009 році експортовано 5,3 млн. дал продукції (19% від обсягів виробництва), що на 42,5% менше, ніж у 2008 році, у 2010 році на експорт поставлено 4,76 млн. дал спирту (17,8% від обсягів виробництва), що на 9,9% менше експортних поставок у 2009 році.

За інформацією концерну „Укрспирт”, зменшення обсягів експорту спирту відбулося переважно через високу собівартість його виробництва, і, відповідно, недостатній рівень конкурентоспроможності за ціновим фактором на зовнішніх ринках. Також на обсягах експортних поставок вітчизняного спирту негативно позначаються затримки з поверненням ПДВ експортерам продукції.

У 2010 році до країн ЄС експортовано 52,8% від загального обсягу поставок етилового спирту, країн СНД – 35,2%, країн Азії - 12%.

2010 році експорт горілки та лікеро-горілчаних виробів скоротився проти 2009 року на 18,8%, експортовано близько 6,8 млн. дал на суму 177,8 млн. доларів. Експортні поставки виноградного вина у 2010 році перевищили рівень відповідного періоду попереднього року в 3,1 рази, вивезено 6 млн. дал на суму 48,9 млн. доларів.

Найбільші обсяги алкогольної продукції у 2010 році експортувалися до Російської Федерації: 68,1% від експортних поставок горілки та лікеро-горілчаних виробів, 92,9% від загального експорту виноградного вина [1].

Слід зазначити, що протягом останніх років намітилася тенденція до створення провідними вітчизняними виробниками потужностей з виробництва лікеро-горілчаної продукції на території сусідніх країн, зокрема Російської Федерації.

Це не дає підстав очікувати стрімкого зростання експорту горілки та лікеро-горілчаних виробів. Нарощування обсягів експорту алкогольних напоїв може відбуватися шляхом розширення географії та зміни структури їх експортних поставок. Привабливими для українських виробників горілчаних виробів залишаються ринки США та Китаю, які динамічно розвиваються, а також Польща та інші ємні ринки європейських країн.

Вітчизняні підприємства, в основному, задовольняють попит населення в алкогольних напоях, тому імпорт алкогольної продукції здійснюється переважно для розширення асортименту цих товарів. Спирт імпортувався до березня 2010 року як давальницька сировина для виробництва продуктів органічного синтезу.

Зростання цін на етиловий спирт відбувалося переважно внаслідок подорожчання сировини, на горілку - через підвищення ставок акцизного збору та подорожчання спирту, а також встановлення з листопада 2009 року мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на горілку.

У ІV кварталі 2010 року середні оптово-відпускні ціни на спирт етиловий "Екстра" порівняно з відповідним періодом 2009 року майже нез мінилися, на спирт етиловий вищої очистки мелясний та "Екстра" – зросли відповідно на 8,4% та 1,7%, на спирт етиловий вищої очистки зерновий – знизилися на 4,6%.

У січні-грудні 2010 року індекс споживчих цін на алкогольні напої становив 118,9%, зокрема у серпні-грудні - 110,7%. За січень-грудень 2010 року середня роздрібна ціна на горілку зросла на 22,8%, зокрема у грудні проти липня - на 16,8% до 20,08 грн. за пляшку 0,5 л.

З 1 липня 2010 року ставку акцизного збору на горілку та лікеро-горілчані вироби збільшено на 58,1% (з 21,5 до 34 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту). Підвищення ставки акцизного збору позначилося на ціновій ситуації на ринку починаючи з серпня, оскільки в липні в обігу знаходилася значна кількість горілчаної продукції, виробленої в І півріччі 2010 року [1].

Внаслідок зростання цін на горілку та зниження купівельної спроможності населення змінилася цінова структура ринку. Якщо протягом останніх років спостерігалося підвищення конкуренції у середньо-ціновому сегменті, де сконцентрована більшість торгових марок, то у 2010 році найбільшим попитом на ринку користувалася дешева горілка. За експертними оцінками, частка продукції низького цінового сегменту в 2010 році зросла до 50% проти 25% у 2009 році.

За ціновим фактором експерти ділять ринок горілки на три сегменти:

- дешева горілка" (до 20 грн. за пляшку 0,5 л) – 50%;

- горілка середнього цінового сегменту" (20 – 35 грн.) – 40%;

- горілка дорогого цінового сегменту" (понад 35 грн.) – до 10% [2, c. 15].

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2009 № 957 з 15.11.2009 встановлено розміри мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва, зокрема мінімальна роздрібна ціна на горілку була встановлена на рівні 14 грн. за пляшку 0,5 л. Постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2010 № 1055, яка набрала чинності 20.10.2010 , підвищено розміри мінімальних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва, зокрема мінімальну роздрібну ціну на горілку збільшено до 17,96 грн. за пляшку 0,5 л.

У більшості країн у грудні 2010 року середня роздрібна ціна на горілку була вище, ніж в Україні, зокрема в Білорусі – на 8,7%. В Росії, Казахстані, Молдові та Китаї середня роздрібна ціна на горілку у грудні 2010 року була нижче аналогічного показника в Україні, зокрема в Росії – на 28,4%, Молдові – на 15,3%.

Отже, сьогодні близько 80% легального ринку алкоголю України контролює трійка провідних виробників, які є власниками топових брендів. У перспективі на горілчаному ринку України залишаться три-чотири великі виробники, які мають власну виробничу базу та обґрунтований портфель сильних брендів. Рік у рік вартість виведення нової торгової марки збільшується і вже нині обчислюється кількома мільйонами доларів. Одним з перспективних напрямів українських горілчаних брендів стане розвиток експортних ринків. Українська горілка зарекомендувала себе в багатьох країнах як товар з усіма атрибутами сучасної ТМ - відмінна якість, сучасний дизайн тари і упаковки, зважена маркетингова політика просування. Відтак авторитет українських компаній на світовому рівні істотно зріс.

Література:

1. Державний комітет статистики України. [Офіційний сайт www. ukrstat.gov.ua]

2. Мазур Є. Істина у вині / Є.Мазур // Агробізнес сьогодні - 2009 - № 11. - С. 14-18.

3. Соловьева Е. Украинская водка признана лучшей в классе премиум / Е. Соловьева // Факты и коментарии - 2010 - №37. - С. 12-14.

4. Чабаненко В. Ринок алкоголю - на чисту воду / В.Чабаненко // Вісник податкової служби України. - 2009 . - № 26. - С. 12-14.