Экономические науки/9.Экономика промышленности.

Голодинський О.Ю.

Науковий керівник: Петращак О.О.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

Підвищення економічної ефективності

використання нових технологій в промисловості

Економіка України в значній мірі залежить від ефективних структурних перетворень промислового виробництва, що, в свою чергу, вимагає його швидкого та якісного оновлення. Світова практика промислового виробництва наочно підтверджує, що без нових технологій і відповідних фінансових і матеріальних ресурсів жодних позитивних економічних зрушень взагалі не відбувається.

Зростання економічного потенціалу України за рахунок підвищення питомої ваги нових технологій у структурах промислового виробництва буде сприяти індустріалізації його розвитку. Визначення шляхів прискореного впровадження нових технологій в промислове виробництво передбачає врахування його особливостей, вивчення суттєвості та економічної природи структурних зрушень, подальше розкриття об’єктивних і суб’єктивних чинників і умов, які визначають сутність економічних процесів, що відбуваються у країні. При цьому не можна не враховувати поступового виходу з економічної кризи, який почався в останні роки, помітного підвищення рівня вітчизняного виробництва, відчутного пожвавлення суспільних процесів. Сучасній економіці України потрібен спонукаючий поштовх для поглиблення цих позитивних зрушень.

Проблемами дослідження підвищення питомої ваги нових технологій у структурах промислового виробництва займались і займаються відомі вітчизняні та закордонні учені: Амоша О.І., Барташев Л.В., Буніч П.Г., Буркинський Б.В., Бутенко А.І., Долішній М.І., Геєць В.М., Грузнов І.І., Голубєв Ю.М., Захарченко В.І., Збарська Л.О., Лапко О.О., Патон Б.Є., Уткін Є.А., Чумаченко М.Г, Кейнс Дж.М., Гелбрейт Дж., Шумпетер Й. Однак багато питань на сучасному етапі залишаються невизначеними.

Інноваційні процеси й сполучене з ними інноваційно-спрямоване інвестування все ще не одержали належного поширення у вітчизняній економіці. Частка інноваційного інвестування, незважаючи на її зростання, все ще перебуває на низькому рівні, що свідчить про технологічну відсталість й уповільнені процеси відновлення виробництва. На жаль, інноваційний розвиток усе ще не є пріоритетом для більшості вітчизняних суб'єктів промислового виробництва і цьому є низка об'єктивних причин. Незважаючи на затвердження Президентом України інноваційної моделі стратегічного розвитку країни ще в 1999 році, дотепер не створено реальних економічних умов для матеріального стимулювання інноваційної активності підприємств, що й приводить до падіння інтересу до інноваційної діяльності. Причиною незадовільного стану в сфері інноваційного розвитку є фактична відсутність державної підтримки цього напрямку економічного розвитку, незважаючи на формальне визнання його пріоритетів з боку органів влади та вищого керівництва держави.

Мета даної роботи полягає в розробці рекомендацій, що створять передумови для активізації використання нових технологій та підвищення їх ефективності.

Вихід нових наукомістких технологій виробництва на чільне місце серед головних факторів динамічного розвитку економіки обумовлює необхідність розробки і подальшого використання методичних інструментів дослідження характеру та темпів технологічного розвитку в контексті макроекономічних процесів. Саме на базі застосування процедури економічної оцінки технологій має формуватися нова політика економічного зростання, заснована, передусім, на інноваційному технологічному розвитку.

У всіх випадках, впровадження нових технологій неможливе без технічного переозброєння виробництва з залученням такого обладнання, що є матеріальним носієм нових технологічних процесів. Технічне переозброєння виробництва треба розуміти як систематичний, складний, розгалужений процес безупинного відновлення матеріальної бази промислових підприємств, з метою її потенційної відповідності технічним і технологічним вимогам, які диктуються законами ринку. Відновлене устаткування повинно забезпечити випуск продукції в необхідному обсязі, відповідного рівня якості та асортименту, дозволяти оперативно здійснювати перехід на випуск нової продукції, іншими словами, постійно забезпечувати готовність виробництва до ефективного досягнення кінцевого результату – отримання максимального прибутку виробника при задоволенні конкретного попиту споживачів.

Функцію обмеження негативного і підсилення позитивного впливу розглянутих факторів на виробничий процес при впровадженні нових технологій має виконувати система управління. Для цього необхідне вдосконалення системи управління використанням нових технологій на основі: прогнозування науково-технічного розвитку підприємства з урахуванням регіональних особливостей і розмірів ресурсів та розвитку даної галузі промисловості; регулювання науково-технічного розвитку конкретного виробництва; управління процесами використання нових технологій і впровадження науково-технічних новацій на підприємстві за раніше визначеними оптимальними варіантами; ресурсного забезпечення підприємства. Відомо, що позитивною властивістю будь-якої системи є таке управління, яке має зворотний зв’язок на базі інформаційного забезпечення. Тому, з метою підвищення ефективності управління процесом впровадження інновацій, увагу слід звернути на інформаційне забезпечення системи управління, що є необхідною базою дійового її функціонування при надійному зворотному зв’язку. Це дозволить зробити такі висновки: потоки інформації в системі управління впровадженням нових технологій, як правило, є більш складними, ніж матеріальні потоки, які пов’язані з безпосереднім процесом виробництва продукції; жодна функція управління не може забезпечити підтримання заданих параметрів усієї системи без налагоджених прямого і зворотного зв’язку потоків інформації; інформаційна система являє собою невід’ємну органічну частку всієї системи управління, яка забезпечує комплектність, ефективну взаємодію і взаємозв’язок усіх ланок виробництва.

Забезпечення оптимального розвитку підприємств необхідно реалізувати з використанням запропонованих моделей оптимізації з оцінкою оптимальності самих моделей по співвідношенню складових результуючої похибки та використанням динамічного підходу з урахуванням фактору часу в умовах ринку.

Однією з болючих проблем впровадження нових технологій є нестача фінансових ресурсів у підприємств на інноваційний розвиток. Проте проблемними є і механізми їх залучення. При цьому маються на увазі як джерела накопичення власних фінансових, так і залучення запозичених ресурсів. Особлива увага повинна приділятися останньому напрямку, з метою підсилення якого потрібно вжити заходів щодо вдосконалення процедури виділення НБУ комерційним банкам цільових ресурсів на пільгових умовах. Фінансову підтримку процесу впровадження і використання нових технологій в сучасних умовах реальніше всього здійснювати шляхом взаємокорисного спілкування підприємств з комерційними банками та пільгового кредитування підприємств, які активно впроваджують нові технології. Проведені дослідження дозволили зробити висновки, що не тільки банк має зробити оцінку кредитоспроможності клієнтів, але й підприємства при виборі банка-кредитора мають заздалегідь переконатися в його надійності і платоспроможності.

Література:

1. Пивоварчук І. Д. Впровадження нових технологій як шлях відродження регіонального промислового комплексу // Экономические инновации. - Вып. 13 “Экономические трансформации: проблемы и современные тенденции регионального развития”. - Одесса: ИПРЭЭИ НАНУ, 2008. - С.277-283.

2. Гурченков А. П. Роль банків в розвитку інноваційного промислового виробництва // Збірник наук. праць “Проблеми економічної інтеграції України в ЄС: регіональні та соціально-економічні аспекти”. - Тернопіль: СМП „Астон”, 2007. - С.278-279.

3. Белаковський Л.М. Проблеми оцінки економічної ефективності впровадження нових технологій // Экономические инновации.- Вып.15: Экономическое развитие регионов в контексте международной интеграции. - Одесса: ИПРЭЭИ НАНУ, 2008. - С. 305-312.