Кравчук Р.С.

Івано-Франківський національний технічний

університет нафти і газу

ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ АСОРТИМЕНТНОЇ ПОЛІТИКИ НАФТОПЕРЕРОБНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Комплексна оцінка асортименту нафтопереробного підприємства передбачає врахування екзогенних і ендогенних чинників процесу його формування, а також збалансований аналіз ринкових (маркетингових) і фінансових показників його діяльності. При цьому розраховують інтегральний показник оцінки привабливості ринків з урахуванням перспектив ринкової кон'юнктури, а також ресурсних можливостей підприємства. Врахування зазначених чинників при оцінці привабливості ринків дозволяє одержати уявлення про сукупні обмеження, що накладаються як ринковими, так і ресурсними чинниками на перспективи розвитку асортиментної пропозиції.

Розрахунок інтегральних показників ринкового і ресурсного потенціалу щодо окремих видів продукції здійснюється шляхом визначення середньої арифметичної зваженої величини від значень ряду чинників, кожному з яких відповідає питома вага в загальній оцінці:

,

де I – інтегральний показник ринкового або ресурсного потенціалів;

– оцінка i-го чинника потенціалу;

– вага i-го чинника в загальній оцінці.

Значення оцінюваних параметрів визначається в діапазоні [0;1], де значення «0» характеризує максимально негативний характер впливу аналізованого чинника на загальний оцінюваний показник; «1» – максимально позитивний характер впливу. Встановлення різних ваг по кожному з оцінюваних параметрів в розрізі окремих видів продукції дозволяє враховувати специфіку різних ринків, різний ступінь складності технологічних процесів виробництва та інші важливі чинники. Визначення ваг і оцінка кожного з параметрів здійснюється на основі експертних оцінок з використанням ретроспективних і прогнозних даних.

По кожній з аналізованих продуктових груп визначаються величини, що характеризують привабливість ринку тієї або іншої продукції з погляду ринкового і ресурсного потенціалу, співвідношення між якими дозволяє виділити основні чинники, що обмежують ступінь привабливості ринків для підприємства, та забезпечити передумови формування стратегії аналізованої продукції.

Показник обсягу реалізації у вартісному вираженні дозволяє об'єктивно оцінювати обґрунтованість рішень щодо зміни асортиментної політики, як з погляду використання і розвитку ресурсного і ринкового потенціалу підприємства, так і з позицій його фінансового потенціалу.

Показник виручки від реалізації дозволяє також враховувати і відображати змінні і постійні витрати, сукупні витрати, собівартість, прибуток. По кожному виду продукції в рамках моделі оцінки можна відобразити рівні порогу рентабельності, а також рівень максимального обсягу продажів в рамках поточного релевантного діапазону, що дозволяє визначити запас фінансової міцності по окремих групах продукції, можливості збільшення обсягів випуску, а також визначити критичні рівні обсягів реалізації. Аналіз граничних значень рівнів порогу рентабельності і релевантних діапазонів дозволяє одержати інформацію про готовність підприємства оперативно реагувати на потреби ринку, а також який мінімально необхідний додатковий обсяг випуску і реалізації продукції потрібно забезпечити для того, щоб було доцільно здійснювати інвестиційні витрати в розширення виробництва.

Граничні обсяги виробництва і реалізації продукції можуть бути відзначені рівнями ресурсних обмежень з поставок необхідної сировини і обладнання, рівнями трудового потенціалу та іншими обмеженнями, що враховуються при формуванні асортиментної політики.

Розглянута модель оцінки представлена динамічною матрицею, на якій відображається поточний стан компонент асортименту, їх динаміка, а також їх прогнозне і цільове позиціонування. У цьому контексті модель виступає як інструмент моніторингу і поточного контролю досягнення поставлених цілей.

Позиціонування різних видів продукції з урахуванням їх динаміки дозволяє на основі ідентифікації поточної ситуації оцінити ефективність асортиментної політики, а також сформувати систему управлінських рішень відносно кожної групи продукції, що входить в асортимент.

Для оцінки і вибору асортиментної стратегії можна використати методи аналізу ієрархій і парних порівнянь, що дозволяють врахувати досвід експертів. При такому підході оцінка асортиментних стратегій визначається за допомогою сукупності часткових критеріїв, відповідних стратегічним цілям розвитку підприємства. Якість сформованих рішень контролюється статистичними оцінками із заданим рівнем їх надійності.

Комплексна цільова орієнтація діяльності підприємства на досягнення узгоджених часткових цілей зумовлює яскраво виражений багатокритеріальний характер задачі формування асортиментної політики, вирішення якої пов'язано з необхідністю врахування численних різнорідних і взаємозв'язаних чинників і обмежень, що визначають межі ефективності схвалюваних стратегічних рішень. Це вимагає використання системного підходу до багатокритеріальної якісної оцінки різних асортиментних стратегій, що дозволяє упорядкувати дані варіанти асортиментних стратегій і тим самим вирішити задачу виокремлення допустимих стратегій і вибору з них оптимальної.

Особливість задачі вибору оптимальної асортиментної стратегії полягає у тому, що часткові критерії, за якими проводиться оцінка альтернативних варіантів, є взаємозалежними і якісно різнорідними, їх кількість достатньо велика і деякі з них можуть визначатися тільки лінгвістичною шкалою. Неможливість отримання достатнього ступеня формалізації, тобто виявлення достатньо повної логічної схеми досліджуваної економічної ситуації, спричинює внутрішньо високий ступінь розрізненості і неузгодженості, ідентифікувати яку достатньо проблематично внаслідок, зокрема, використання дискретних кількісних шкал при відображенні переваг.

Саме тому процедуру векторної оцінки і вибору асортиментної стратегії доцільно здійснювати на основі використання методу аналізу ієрархій і його складової частини – методу парних порівнянь, що дозволяє одержати оптимальні багатокритеріальні рішення.

Інший підхід полягає у використанні методів нечіткої логіки та нейронних мереж, перевагами використання яких є відсутність обмежень на характер вхідної інформації, здатність знаходити оптимальні ринкові індикатори, на основі яких розробляються оптимальні асортиментні стратегії. За допомогою нейронних мереж можна відтворювати складні нелінійні функціональні залежності, виявляти тенденції зміни фінансово-економічних показників потенціалів (ресурсного, ринкового, інноваційно-інвестиційного, техніко-технологічного тощо) за експериментальними даними попередніх періодів і прогнозувати їх зміну на перспективу.

Таким чином, розроблено модель комплексної оцінки асортименту нафтопереробного підприємства, що передбачає врахування екзогенних і ендогенних чинників процесу його формування шляхом розрахунку відповідних інтегральних показників оцінки привабливості ринків з урахуванням перспектив ринкової кон'юнктури та ресурсного потенціалу підприємства. Особливістю такої моделі є використання методів нечіткої логіки та нейронних мереж для оцінки ефективності асортиментної політики підприємства.