Экономические науки/3.Финансовые отношения.

Палкіна І. В., Челишева Т.В.

Донецький національний університет економіки та торгівлі

ім. М. Туган-Барановського

Розвиток ринку лізингових послуг в Україні

В Україні лізинг як форма товарного кредитування перебуває на початкових етапах формування,а ринок лізингових послуг має великий потенціал. Стабільність його розвитку гарантується законодавчо-нормативним забезпеченням цього бізнесу та діяльністю компаній,які надають послуги лізингу.

Світова практика довела ефективність надання лізингових послуг як одного із способів фінансування капіталовкладень при збереженні фінансової незалежності підприємствами. Упродовж останніх років ринок лізингу набуває все більшої популярності серед українських підприємців, що підтверджується швидкими темпами його зростання.

Загальні теоретичні питання економічної природи лізингу розглядаються у працях науковців В.Горемикіна, Е.Дж. Долана, Б. Колласа, А. Мовсесяна, Д. Сургутова та ін. Правовим аспектам надання лізингових послуг у вітчизняних реаліях присвячено публікації Л.Зуйкова. Н.Калініної, Е.Коган та ін.. Вплив лізингу на інвестиційні процеси проаналізовано у працях Т. Біртмана, Е.Бухвальда,С.Катиріна та ін..

В Україні існують різні,й часто суперечливі,погляди на визначення змісту й ролі лізингу як економічної категорії,що пояснюється перебуванням системи надання лізингових послуг на етапі становлення,змінами, які відбуваються в економіці країни,відсутністю єдиної методики визначення лізингової діяльності. Лізинг у сучасних українських умовах має триєдину економічну основу та зберігає ознаки кредитної угоди,інвестиційної й орендної діяльності,які є взаємопов’язаними і взаємопроникними та утворюють при цьому нові економіко-правові відносини.

Вітчизняне законодавство,зокрема Господарський кодекс, трактує лізинг як господарську діяльність,спрямовану на інвестування власних або залучених фінансових коштів, що полягає в наданні за договором лізингу онією стороною) лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоотримувачу) на визначений термін майна,яке належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоотримувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоотримувачем періодичних лізингових платежів. Залежно від особливостей здійснення лізингових опеацій лізинг лізинг буває 2 видів – оперативний і фінансовий. За формою здійснення лізинг буває, пайовим, міжнародним,тощо.

Оперативний лізинг – господарська операція фізиної або юридичної особи,що передбачає згідно з договором оперативного лізингу передачу лізингоотримувачу майна,придбаного або виготовленого лізингодавцем на умовах інших,ніж передбачаються фінансовим лізингом.

Фінансовий лізинг – господарська операція фізичної або юридичної особи, що передбачає згідно з договором фінансового лізингу передачу лізингоотримувачу майна,придбаного або виготовленного лізингодавцем, а також усіх ризиків та виногород, пов’язаних із правом користування та володіння предметом лізингу.

Тобто фактично оперативний лізинг відрізняється від фінансового лише відносинами між лізингоотримувачем і лізингодавцем щодо передачі майна у власність.

Лізинг як економічне явище характеризується низкою функцій, які визначають переваги використання лізингу для сторін,задіянх у лізинговій угоді:

1. Фінансова функція,суть якої полягає у звільненні лізингоотримувача відплати повной вартості премету лізингу.

2. Виробнича функція,що визначається оперативним розв’язанням виробничих завдань шляхом використання,а не купівлі цінного предмету лізингу,який може швидко морально застаріти.

3. Функція збуту,що полягає в розширенні кола споживачів компаній, які виготовляють предмети лізингу,та освоєні компаніями нових ринків збуту

4. Функція одержання податкових и амортизаційних вигод.

Особливе значення розвиток лізингових послуг має і для держави,яка при цьому отримує такі переваги: пожвавлення інвестиційної активності,мобілізація фінансових коштів саме під інвестиційні проекти,гарантоване їх використання для переоснащення виробництва тощо. Дежава через використання механізів стимулювання лізингової діяльності (податкові пільги,прискорена амортизація) може значно зменшити бюджетні втрати на фінансові інвестиції,сприяти збільшенню виробничого й експортного потенціалу країни,а також розвитку малого й середнього бізнесу.

Незважаюи на те, що протягом останніх років український ринок лізингових послуг стабільно зростає, Україна майже не використовує його переваг і можливостей: у 2006 році співвідношення обсягу лізингових послуг до ВВП становило лише 0,25%. Це у 20 разів менше від показника Естонії та майже в 6 разів менше від показника Росії.

Останніми роками на ринку лізингових послуг склалася тенденція,за якої одна лізингова компанія надає в лізинг декілька видів активів. На українському ринку в 2008 році найпоширенішими предметами лізингу були транспортні засоби. Причому легкові автомобілі у лізинг надавали 64 % лізингових компаній,вантажний – 49 %, транспорт для перевезення пасажирів – 39% усіх компаній, що працюють на цьому ринку. Тобто лізинг транспортних засобів як один із найпопулярніших видів лізингу входив до кола інтересів майже половини фінансових компаній, які надавали такі послуги. Як предмет лізингу користується попитом також виробниче обладнання (у 2008 році його лізингом займалися 49 % лізингових компаній), інші предмети лізингу займають знано меншу частку в активах компаній-лізингодаців. У 2008 році спостерігалося істотне зниження попиту на сільськогосподарську техніку та обладнання для харчової промисловості.

Незважаючи на перспективність цього бізнесу є проблеми, які гальмують розвиток цього ринку. Розв’язання цих проблем потребує комплексного підходу й можливе лише за умови прийняття урядом програми розвитку ринку лізингових послуг. Основними напрямами мають бути:

· Удосконалення законодавчої бази, узгодження її з міжнародними нормами

· Сприяння розвитку інфраструктури ринку лізингових послуг (інформаційне забезпечення, підготовка кадрів)

· Розвиток системи гарантій і страхування предметів лізингу

· Розробка комплексу заходів для збільшення іноземних інвестицій під програми лізингу

· Посилення зацікавленості банків через систему пільг у довгостроковому кредитуванні лізингових угод

· Підготовка рекомендацій щодо структури лізингових компаній, розробка критеріїв оцінки фінансової стабільності лізингодавців.