Економіка/6.
Маркетинг і менеджмент
Київський національний
торговельно-економічний університет
Вінницький
торговельно-економічний інститут
Ас. Клименко В. І., Кудирко І. О.
Україна та
міжнародна діяльність із стандартизації і сертифікації продукції
В умовах
зростаючої глобалізації ринків, товарів та послуг керівники фірм, організацій,
держав все більше змушені звертати увагу на забезпечення відповідного до
міжнародних стандартів рівня якості
продукції та довкілля.
Стимулювання
розвитку стандартизації і сертифікації є актуальним для всіх країн і
організацій тому, що тільки високоякісна продукція, що відповідає міжнародним
нормативним документам, належним чином сертифікована, може бути
конкурентноздатною. Така проблема багатогранна та базується на прикладних
аспектах сертифікації, має економічний, політичний, соціальний, екологічний,
науковий і організаційний аспекти.
Активна
участь України у міжнародній діяльності із стандартизації, сертифікації та акредитації продукції повинна розглядатися як можливість досягнення
конкурентоспроможності економіки, поліпшення рівня якості продукції. Експорт
товарів неможливий без відповідності міжнародним стандартам якості, в тому
числі метрологічним вимогам і сертифікації за схемами ISO, а оскільки експорт
продукції зростає, то і потреба у такій діяльності теж.
На сьогодні
розробка та узгодження стандартів в Україні має проводитися на принципах:
врахування міжнародного співробітництва в усіх галузях економіки, науки,
техніки, охорони навколишнього середовища, забезпечення з економічної і
технічної точок зору рівня взаємозамінності і технічної сумісності продукції,
регламентації вимог, що мають відношення до маркування, зберігання та
перевезення продукції та ін [1].
Стан
вітчизняної системи технічного регулювання не повною мірою сприяє розвитку
економіки і одночасно не задовольняє права споживачів на отримання якісної та
безпечної продукції. Є декілька причин: недосконалість ринкового нагляду, тобто
контролю за якістю наявної та доступної продукції для споживачів.
Для переходу
від системи обов’язкової сертифікації до системи оцінення та підтвердження
відповідності за європейським підходом необхідними є розроблення та ухвалення
Закону України “Про ринковий нагляд», який забезпечить перехід від державного
нагляду за дотриманням стандартів до ринкового. При цьому виробниками повинна
бути забезпечена система управління якістю на належному рівні.
В ЄС обов’язкова сертифікація відсутня. Замість неї впроваджено систему
оцінення та підтвердження відповідності, що базується на системі оцінення
ризику, тобто рівня небезпечності кожного виду продукції. Для потенційно
небезпечної передбачено перевірку на відповідність кожної одиниці продукції
належним органом.
Головні
принципи європейської політики ґрунтуються на :
-
введенні модулів та процедур оцінення відповідності та критеріїв їх
застосування;
-
заявці та нотифікації органів, відповідальних за ці процедури;
-
маркуванні продукції знаком;
-
єдиному застосування європейських стандартів із управління і забезпечення
якості (EN ISO 9000) і вимог до
випробувальних лабораторій, органів з сертифікації та акредитації ( EN 45000, ISO 17000);
-
створенні систем акредитації та застосуванні порівняльних випробувань,
взаємному визнанні результатів сертифікації та випробувань у ЄС [2].
Україна
повинна прагнути для запровадження подібної системи. Це забезпечить
конкурентоспроможність нашої продукції, підвищить її якість та безпечність.
Для нашої
країни необхідно врахувати ключові позиції ISO щодо: цінності, партнерства, оптимізації
та зростання складності управління, що потребує самоорганізації. Україні
необхідно забезпечити європейські норми щодо сертифікації і стандартизації
продукції, це закріпить наші позиції на світовому ринку.
Використанні
джерела:
1.
Скрипчук П. М. Організаційно-економічні основи стимулювання розвитку
метрології, стандартизації та сертифікації // Економіка та держава. – 2008. -
№10. – С. 43-46.
2.
Цициліано О, Гавриленко С, Коваленко С., Зовнішні та внутрішні чинники
впливу на систему технічного регулювання та споживчої політики //
Стандартизація сертифікація якість . – 2008. - №3. – С. 5-11.