Горобець Ю.С., ст.викл. Кравцова Л.В.

Автомобільно-дорожній інститут ДВНЗ ДонНТУ

Матеріальні та нематеріальні засоби підвищення єфективності мотивації

Менеджерів завжди цікавило, за яких умов людину мотивовано до роботи згідно з чужим завданням. Чим вільнішою ставала людина, тим важливішого значення набувало знання того, що нею рухає, що примушує напружувати всі сили, роблячи свою справу, що навіть за сприятливих умов призводить до байдужості. Тому з цього можна сказати, що мотивація- це прагнення людини до дії, в якій вона відчуває потребу, але не здатна здійснити її самостійно.

Мотивація - це процес спонукання, стимулювання себе чи інших ( окремої людини чи груп людей) до цілеспрямованої поведінки або виконання певних дій, спрямованих на досягнення власної мети або мети організації [1].

Однією з найважливіших форм стимулювання на підприємствах є матеріальне стимулювання праці, яке являє собою процес формування і використання систем матеріальних стимулів праці та розподілу заробітної плати відповідно до дії закону розподілу за кількістю і якістю праці. Політика винагороди за працю організовується так, щоб свідома ініціатива працівника була спрямована на підвищення продуктивності праці, удосконалення своєї кваліфікації, надавала працівнику можливість збільшувати працею свій дохід [3].

За загальним правилом, заробітна плата є винагородою в грошовому виразі, яку працівник одержує від підприємства чи фізичної особи, для яких виконує обумовлену трудовим договором роботу. Основною заробітною платою визнається винагорода за виконувану роботу відповідно до встановлених норм праці [1]. Додатковою заробітною платою є винагорода за працю понад встановлені норми, трудові успіхи і винахідливість та особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, премії [2]. Найпоширенішим і найдійовішим методом підвищення ефективності праці досі залишається виплата грошових винагород у вигляді премій, що дає змогу зацікавити робітників в ефективності праці [4].

У процесі формування і використання систем матеріальних стимулів закладаються необхідні спонукальні мотиви трудової діяльності, здійснюється орієнтація працівників на конкретні поточні та кінцеві результати, створюється матеріальна зацікавленість в удосконаленні виробництва, зменшенні витрат, реалізуються колективні та особисті економічні інтереси працівників, забезпечується перспектива підвищення матеріального стану.

Основними нематеріальними засобами підтримання високої трудової активності є створення сприятливих умов праці, нормального психологічного клімату, сила прикладу, моральні заохочення. Моральне заохочення працівників не пов'язані з виплатою грошей та визначається як закріплені нормами трудового права засоби морального визнання працівників за досягнення високих результатів праці. Як засвідчує практика, основними видами морального заохочення є: оголошення подяки, нагородження Почесною грамотою, поміщення фотографії працівника на Дошку пошани, присвоєння почесних звань тощо [1].

Є підприємства, які запозичили західну модель організації морального заохочення і встановили різні рівні морального заохочення залежно від такого показника, як стаж бездефектної роботи на підприємстві, кожному рівню відповідає відповідна форма морального заохочення, послідовно, у міру зростання морального авторитету. Працівники, які успішно і сумлінно виконують свої трудові обов'язки, мають переваги і пільги в галузі соціально-культурного і житлово-побутового обслуговування. Таким працівникам має надаватися перевага при просуванні по роботі [3].

В сучасних умовах зростає значимість умов праці як однієї з найважливіших потреб людини. Умови праці, виступаючи не тільки потребою, але і мотивом, що спонукує трудитися з певною віддачею, можуть бути одночасно фактором і наслідком продуктивності праці і його ефективності [4].

Досить схвалити позитивну поведінку, і вона незабаром повториться. Існують наступні правила менеджерів: хваліть позитивну роботу людини одразу, говоріть, що ви задоволені і вам приємно від того, що працівник це зробив.

Такий спосіб винагороди як просування по службовій драбині та особистий ріст вимагає серйозних фінансових витрат вищого керівництва, але саме він дозволяє просування на вершину, дає владу, а не тільки матеріальні блага. Люди її люблять навіть більше, ніж гроші. Дуже часто такі люди могли б працювати ефективно без нагляду зверху, але відсутність сміливості не дозволяє їм звернутися з цього приводу до керівництва [2].

Таким чином, мотивація праці — це процес спонукання до діяльності з метою досягнення певних цілей. Ефективність роботи підприємства насамперед залежить від трудового потенціалу робітників, наскільки добре вони працюють. А для того, щоб зацікавити персонал у роботі треба його стимулювати. Для цого на підприємстві розробляються та впроваджуються різні заходи матеріальної винагороди і відповідного морального заохочення.

Література

1. Кибанов А.Я. Управление персоналом организации. -Москва. -ИНФРА.-М. - 2003.—352с.

2 Виноградский М.Д., Беляєва С.В., Виноградська А.М. Управління персоналом: Навч. посіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 504 с.

3. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. – Минск.: ООО «Новое знание», 2000.

4. Управление персоналом предприятия: Учеб. пособие для вузов / Под ред. А.А.Крылова, Ю.В. Прушинского. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. – 495 с.