Дідух С.М., Хливняк Ю.М.

Одеська національна академія харчових технологій, Україна

Теоретичні аспекти оцінки конкурентоспроможності підприємств харчової промисловості

Стрімка зміна макроекономічної ситуації суттєво вплинула на діяльність підприємств харчової промисловості. Протягом 2008 року довготривалий тренд зростання споживання харчових продуктів та підвищення активності покупців змінився на протилежний. Нині актуальним є не нарощування обсягів виробництва на зростаючому ринку, а забезпечення життєздатності окремих галузей та підприємств на ринку, що зменшується в розмірах.

Тому особливої уваги заслуговує питання оцінки конкурентоспроможності окремих суб’єктів господарювання з точки зору їх здатності до виживання в умовах жорсткої конкурентної боротьби на нестабільному ринку.

Підходи щодо оцінки конкурентоспроможності підприємств харчової промисловості в сучасних умовах мають бути відкориговані із урахуванням змін зовнішнього середовища, а саме:

1) конкурентних зрушень на окремих сегментах ринку харчової продукції, коли за рахунок повільної реакції на зовнішні подразники підприємства-лідери втрачають свої позиції;

2) змін структури конкурентоспроможності підприємств – на перший план виходять такі чинники, як фінансова стійкість та конкурентоспроможність товару;

3) високого ступеню невизначеності на ринку та не прогнозованості подальшого розвитку подій.

Оцінка конкурентоспроможності підприємства може проводитися різними методами. У загальному вигляді їх можна поділити на стратегічні та економіко-статистичні.

Ми вважаємо, що в сучасних економічних умовах доцільним є паралельне використання декількох методів, що взаємодоповнюються. Наприклад, доречним є паралельне використання SWOT-аналізу та методу теорії ефективної конкуренції для оцінки конкурентоспроможності підприємств.

Методика проведення SWOT-аналізу є універсальною для підприємств різних галузей та широко освітлена у економічній літературі [1-3]. Водночас використання методу теорії ефективної конкуренції передбачає індивідуальний підхід та адаптацію методики до особливостей об’єкту оцінювання шляхом визначення вагових коефіцієнтів [4]. Тому зупинимося докладніше на цьому питанні.

Оцінка конкурентоспроможності підприємства за методом ефективної конкуренції передбачає наступні етапи:

1. Визначення кола підприємств-конкурентів.

2. Збір інформації про діяльність підприємств-конкурентів.

3. Формування системи оціночних показників. Відповідно до обраної методики конкурентоспроможність підприємства досліджується за наступними напрямками:

- ефективність управління виробничим процесом оцінюється показниками витрат на одиницю виробленої продукції, фондовіддачею, рентабельністю виробництва та продуктивністю праці;

- ефективність управління оборотними коштами оцінюється за коефіцієнтами автономії, платоспроможності, абсолютної ліквідності та коефіцієнтом оборотності обігових коштів;

- ефективність управління збутом оцінюється рентабельністю продажів, коефіцієнтом затовареності готовою продукцією, коефіцієнтом використання виробничої потужності та коефіцієнтом ефективності реклами й засобів стимулювання збуту;

- конкурентоспроможність товару визначається на основі порівняння ціни та якості продукції підприємства із товарами-аналогами.

4. Формування системи бальної оцінки та визначення коефіцієнтів вагомості для кожної групи критеріїв оцінки. Це обумовлено тим, що визначені показники мають різну міру важливості для розрахунку коефіцієнта конкурентоспроможності підприємства (ККП).

В існуючих ринкових умовах конкурентоспроможність підприємства в першу чергу, на нашу думку, визначається конкурентоспроможністю його продукції, а також здатністю забезпечувати й підтримувати стійке фінансове положення. Управління збутом також відіграє вагому роль, враховуючи зниження споживчого попиту на продукцію. Водночас ефективність управління виробничим процесом є важливим, але не визначальним чинником при оцінюванні конкурентоспроможності в ситуації, коли нагальною задачею є не розширення масштабів виробництва, а принаймні їх збереження.

Отже нами були встановлені наступні вагові коефіцієнти для різних складових конкурентоспроможності підприємств плодоовочевої консервної промисловості України – табл. 1.

Таблиця 1 – Вагові коефіцієнти для оцінювання конкурентоспроможності підприємств харчової промисловості

Група критеріїв	Ваговий коефіцієнт
Ефективність управління виробничим процесом	0,17
Ефективність управління оборотними коштами	0,29
Ефективність управління збутом	0,23
Конкурентоспроможність товару	0,31

5. Розрахунок коефіцієнта конкурентоспроможності підприємства:

А) розрахунок одиничних показників конкурентоспроможності організації та переведення показників у відносні величини (бали).

Б) розрахунок критеріїв конкурентоспроможності підприємства.

В) розрахунок коефіцієнта конкурентоспроможності підприємства.

За допомогою описаної вище методики нами була проведена оцінка потенціалу підприємств харчової промисловості за два роки на прикладі підприємств плодоовочевої консервної промисловості півдня України. Результати дослідження продемонстрували середній рівень конкурентоспроможності об’єктів дослідження із слабко вираженим трендом до покращення ситуації.

У структурі конкурентоспроможності підприємств консервної промисловості найбільш слабкими місцями є ефективність управління оборотними коштами та збутова політика. На противагу цьому ефективність управління виробничим процесом та конкурентоспроможність продукції підприємств, що досліджувались, знаходяться на досить високому рівні.

Основними напрямками підвищення конкурентоспроможності підприємств харчової промисловості в існуючих умовах є наступні:

- прискорення оборотності обігових коштів;

- підвищення фінансової стійкості та фінансової незалежності підприємств шляхом оптимізації співвідношення власних та позикових коштів у структурі капіталу;

- підвищення ефективності збутової політики за рахунок вдосконалення маркетингової політики та ефективного використання конкурентних переваг продукції;

- оновлення виробничих фондів, які здебільшого мають надто високий ступінь зносу;

- впровадження нових видів продукції відповідно до змін смакових вподобань споживачів.

Література

1. Балабанова Л.В. SWOT-аналіз – основа формування маркетингових стратегій: Монографія. – К.: Знання, 2005. – 301 с.

2. Мескон М., Альберт М. Основы менеджмента: пер. с англ. – М.: Дело ЛТД, 1992. –715 с.

3. Томпсон А.А., Стрикленд А.Дж. Стратегический менеджмент: Искусство разработки и реализации стратегии: Учебник. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. – 610 с.

4. http://www.marketing.spb.ru/read/m3/6.htm