Дмитренко В.В.
Державний вищий навчальний заклад
Київський національний економічний університет
ім. Вадими Гетьмана
Криворізький економічний інститут, Україна
Проблеми та шляхи вдосконалення аудиту в Україні
Ринкова економіка висуває нові завдання у сфері контролю, від правильного вирішення яких залежать його подальший розвиток і
удосконалення.
Значний внесок у
становлення і розвиток аудиту в Україні зробили вчені: Біденко Д.С., Лінник
В.Г., Білуха М.Т., Голованов О.М. та ін. Але багато теоритичних та практичних
проблем залишаються невирішеними, тому проблеми вдосконалення аудиту в Україні є актуальними.
Говорячи про
вдосконалення системи економічного контролю в цілому, мається на увазі, що
контроль є єдиною функцією управління, яка оцінює надійність системи збору,
зберігання та переробки виробничо-фінансової інформації господарських одиниць.
Другим аспектом,
який реалізується через систему контролю, є приймання мір по стимулюванню
інформаційних систем ревізійних одиниць до якісного виконання роботи. Ця функція
контролю реалізується через органи виконавчої влади, а на вищому рівні
управління - і через законодавчі.
Для створення
думки про можливість контролю звітності любої господарської одиниці, високий
професіоналізм та об’єктивність аудиторів, неминуле покарання за економічні
злочини, слід широко використовувати місцеву пресу і телебачення, демонструючи
результати перевірок та того, до яких негативних змін у фінансовому стані
призвело приховування ревізійною одиницею достовірних відомостей про її діяльність.
Іншим фактором,
який впливає на ефективність аудиту, є система
стимулювання, яка реалізується через
різного роду санкції як матеріального, так і морального характеру. Крім того,
поряд з цими діями повинні йти і санкції з боку держави, так як в більшості
країн господарські одиниці зобов`язані заключати контракт з незалежними
аудиторськими фірмами. В цьому випадку реалізуються всі важливі принципи
контролю і його потенційне здійснення.
До санкцій, які
стимулюють надання достовірної інформації у звітності,
можна віднести штрафи: за
недостовірність даних про прибуток, який
оподатковується, за приховування джерел
доходів тощо.
Приймаються певні
методи матеріального і морального впливу і до аудиторів. Питання застосування
санкцій до незалежних аудиторів за неякісний аудит, до керівників господарських одиниць за
відмову від аудиту, а також питання меж незалежності та зобов`язань аудитора
повинні вирішуватись на законодавчому рівні.
Також підпис
аудитора не повинен знімати відповідальність з керівництва компанії, яку
перевіряють, тому що в такому випадку втрачається їх зацікавленість в
підвищенні надійності систем бухгалтерського обліку і внутрішнього аудиту.
Розглядаючи
систему контролю як інформаційну, неможливо не згадати той факт, що ймовірність
перекручення даних про здійснені господарські операції зростає із збільшенням
етапів переробки і каналів зв`язку, через які ця інформація проходить. Це
означає, що шлях інформації від джерела до користувача повинен бути максимально
скорочений. Реалізація цього принципу представляє складну економічну і
політичну задачу в зв`язку з тим, що система контролю сильно підлягає впливу
соціально-економічних факторів.
Підвищення ефективності
роботи неможливо без використання комп`ютерної техніки, яка знайшла вже своє
застосування в роботі різних служб
господарських одиниць. Використання автоматизованої системи обробки інформації
(АСОІ) або автоматизованих робочи місць (АРМ) за різними розділами обліку
вносить до роботи аудиторських служб багато нового.
Головна проблема в
тому, що розробка таких програм здійснюється без
відповідної експертизи на можливість її
контролю зовнішнім незалежним аудитом. Тому залишається необхідність в
арифметичній перевірці первинних документів і бухгалтерських реєстрів, в
перевірці кореспонденції рахунків та багатьох інших питаннях аудиту.
Шляхами вирішення
цього питання є: створення “ домашніх заготівок” - тестів контролю програм; організаційно-законодавче
вирішення проблеми.
Вирішення проблеми
в тому, щоб усі програми, пов`язані із
забеспеченням бухгалтерського обліку,
проходили експертизу і реєстрацію в компетентних органах, які складаються із
спеціалістів в області програмування, бухгалтерського обліку і аудиту. Такий
підхід зробить більш реальною можливість підготовки аудиторів для роботи в
нових умовах господарювання.
Іншим важливим
аспектом у використанні комп`ютерної техніки є її застосування як допоміжного
інструменту в роботі аудитора - це експертні системи. Вони вирішують такі
завдання: інтерпритація, оцінка ситуації, прогнозування, видача інструкцій,
контроль, спостереження, планування.
Створення
експертних систем потребує роботи багатьох експертів і програмістів. Це під
силу тільки великим організаціям, які мають значні матеріальні ресурси. Тому
такі проблеми в нашій країні можуть вирішати тільки великі об`єднання
аудиторських фірм типу асоціацій. Розглядаючи можливість створення експертних
систем в області аудиту, а особливо призначених для виявлення різного роду
махінацій, визначаючим стане фактор галузевої приналежності і технології
виробництва.
Погляди,
досвід і оцінки експертів повинні стати основою для створення інформаційної
бази експертних систем аудиту в області легкої і важкої, харчової промисловості,
будівництві і в банківському аудиті. Ймовірно, що для роботи з експертними
системами буде необхідно навчання і спеціалізація. Щодо питань підвищення
кваліфікації аудиторів, можна зазначити, що крім традиційних дисциплін він
повинен володіти засобами комп`ютерної техніки.
Отже, вдосконалення
аудиту в Україні - це складний та багатогранний
процес, який потребує: вдосконалення системи економічного контролю
в
країні в цілому шляхом вдосконалення
структури; використання ЕОМ в аудиті; вдосконалення процедур і техніки аудиту,
підвищення кваліфікації аудиторів.
Література:
1. Бутинець Ф.Ф. Аудит:
Підручник для ВНЗ. - 3-є вид. – Житомир: «Рута»,
2005.
-512 с.
2. Кулаковська
Л.П., Піча Ю.В. Основи аудиту: Навчальний посібник.
3-є
вид. – К.: Каравела, 2006. – 312с.
3. Савченко
В.Я. Аудит: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2005. – 322с.
4. Усач Б.Ф.
Аудит: Навч. посіб. - К.: Знання-Прес, 2002