Семенець Вадим Сергійович

Київський національний економічний університет ім.В.Гетьмана, Україна

ПЕРСПЕКТИВИ ПРАВОВОЇ ВЗАЄМОДІЇ ТА ЕКОНОМІЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА УКРАЇНИ І СВІТОВОГО БАНКУ В ПЕРІОД ВСЕСВІТНЬОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ

З 1992 року, після підписання Україною Статуту МБРР (члена групи Світового Банку) українська держава та Світовий банк розпочали своє співробітництво для забезпечення успішного впровадження реформ в Україні. Було впроваджено ряд спільних проектів для поліпшення підприємницького середовища і ситуації в соціальному секторі, здійснення адміністративної реформи та ін. Насьогодні уряд України і Світовий банк працюють над близько 50 проектами: позиками, гарантіями та економічними дослідженнями. Наша країна співпрацює як член банку з усіма його складовими — Міжнародним банком реконструкції та розвитку (МБРР), що є головною частиною групи Світового Банку, Міжнародною асоціацією розвитку (МАР), Міжнародною фінансовою корпорацією (МФК), Багатостороннім агентством гарантій інвестицій (БАГІ), Міжнародним судом (МС). Кожна із цих установ банку виконує свої певні функції у процесі співробітництва з країнами-членами.

Як наголосив Міністр Економіки України Богдан Данилишин на зустрічі з віце-президентом Світового Банку по регіону Європи та Східної Азії Шігео Катцу: «За роки незалежності України Світовий банк був нашим надійним партнером, ефективним радником та адвокатом реформ. Тому, продовження нашої співпраці є стратегічним напрямом для подальшої реалізації реформ уряду і України взагалі. Одним із пріоритетних завдань Програми діяльності українського уряду «Український прорив: для людей, а не політиків», є активізація інвестиційної діяльності та розвиток співробітництва зі Світовим Банком та його членами». За роки співпраці Світовий Банк надає Україні якісну дорадчо-консультативну допомогу та значні ресурси для розвитку, що складають біля 34% від фінансових ресурсів всіх міжнародних фінансових організацій за роки співробітництва з Україною.

6 грудня 2007 року Рада виконавчих директорів Світового банку затвердила нову Стратегію партнерства з Україною на період 2008-2011 років. Стратегія визначає пріоритети діяльності Групи Світового банку в Україні, включаючи кредитування та інвестиції, надання аналітичних і консультаційних послуг і технічної допомоги. Мета Стратегії допомоги Україні полягає в наданні уряду України підтримки (за допомогою впровадження Програмної системної позики (ПСП) і обговорення відповідних питань) у поліпшенні фінансової дисципліни в усіх секторах економіки. У рамках Стратегії передбачається надання позик на загальну суму від 2 до 6 мільярдів доларів США протягом чотирьох років. Обсяги щорічного кредитування будуть визначатися низкою показників, зокрема таких, як поступ у проведенні структурних реформ, макроекономічна стабільність та покращення впровадження нинішніх позик Світового банку. До того ж Міжнародна фінансова корпорація й надалі інвестуватиме значні кошти на підтримку приватного сектора в Україні. Нова Стратегія базується на результатах аналізу ключових проблем розвитку України. Як зазначається у Стратегії, аби підтримати сталий розвиток у майбутньому, Україні потрібно:

1) поліпшити свою конкурентоспроможність на міжнародному рівні;

2) реформувати свою систему державних фінансів та державний сектор для покращення якості державних послуг і забезпечення підвищення добробуту всіх громадян України;

3) усунути вади у галузі управління у державному і приватному секторах;

4) необхідно поліпшити умови підприємництва для залучення приватних інвестицій і посилення конкуренції на внутрішньому ринку, в тому числі шляхом зниження субсидій державним підприємствам та забезпечення рівних умов для всіх учасників;

5) підвищити енергетичну ефективність своєї економіки і у такий спосіб послабити вразливість від наступних підвищень цін на імпорт; Україна має також модернізувати сам енергетичний сектор і зробити його більш ефективним і конкурентоспроможним.

Ще одним викликом та, безперечно, унікальною можливістю поліпшити імідж України на світовій арені та її привабливість для інвесторів є чемпіонат Європи з футболу, який відбудеться в 2012 році, і право проведення якого виграла Україна разом із Польщею. Це рішення матиме величезні наслідки для інвестування в інфраструктуру країни і може сприяти залученню у наступні п‘ять років значних обсягів приватних інвестицій для модернізації транспортної, міської інфраструктури та туристичного сектора. Під час ЄВРО 2012 українські стадіони, за різними оцінками, відвідають 800 000 – 900 000 уболівальників. До України приїдуть приблизно 200 000 туристів, а їхні додаткові витрати можуть сягнути 1 млрд. грн. (0,2 млрд. дол. США) або 0,2 відсотка ВВП 2007 року.

Стратегія пропонує фінансування інфраструктури державного сектора (зокрема, розвитку транспорту та підвищення енергоефективності), а також розширення консультаційних послуг та підтримки реформ для поліпшення ділового клімату, Крім того передбачається технічна допомога та доступ до кредитних ліній з метою зміцнення фінансового сектора, а також на освоєння глобального інтелектуального потенціалу з тим, аби сприяти інноваціям та впровадженню передових технологій. Для поліпшення якості послуг у державному секторі та кращого задоволення потреб населення, зазначається у Стратегії, Україні потрібно більш раціонально витрачати свої ресурси. Тому увага Світового банку зосереджується на підвищенні ефективності витрачання державних коштів і, загалом, дієвості управління державними фінансами. Стратегією також передбачено продовження надання фінансової допомоги на підтримку економічних реформ у рамках програми Позики на підтримку стратегії розвитку, що, як очікується, забезпечить підтримку державного бюджету у межах від 400 до 700 мільйонів доларів США щорічно.

В той же час надзвичайно важливим для подальшого розвитку України на світовій арені є проведення структурних реформ, що будуть характеризуватися наступними напрямками діяльності майбутніх урядів:

- сприяння інноваціям та структурним змінами, в тому числі шляхом забезпечення більш надійної енергетичної безпеки та високої ефективності, удосконалення інфраструктури та нарощування транзитного, а в майбутньому і енергетичного потенціалу України;

- розвиток торгівлі, в тому числі шляхом створення ефективної структури експорту та розширення співробітництва із ЄС;

- створення умов для розширення інвестування через податкову та бюджетну реформу, розвиток фінансового ринку та удосконалення управління державними підприємствами;

- сприяння залученню прямих іноземних інвестицій в економіку.

Той факт, що Україна стала членом міжнародних фінансових організацій і почала одержувати від них ресурси вже в перші роки своєї незалежності є, безперечно, позитивним. Але надзвичайно серйозною є проблема неадекватності вимог міжнародних фінансових організацій реаліям економіки України. Ця проблема пов'язана із застосуванням в Україні шаблонів, які використовуються в інших країнах не лише Центральної та Східної Європи, але і Латинської Америки, Азії і т.д. Очевидно, що національна економіка України на даний момент не може бути поставлена в один ряд з економіками країн Латинської Америки. Крім того, змінюється модель економічного розвитку країн — одержувачів допомоги, яка пропонується міжнародними установами. Саме тому на місце вашингтонського консенсусу (модель розвитку — "вільна економіка та жорстка монетарна політика") приходить так званий пост-вашингтонський консенсус (складніша модель, яка може враховувати національні особливості країн — одержувачів допомоги).

Залучення зовнішніх ресурсів із джерел міжнародних фінансових організацій, з одного боку, дає можливість країні, яка бере кредити, сприяти втіленню у життя численних інвестиційних проектів, отримувати кваліфіковану інформаційну допомогу, позитивно впливати на мобілізацію вітчизняного капіталу й залучення іноземного у відповідних галузях тощо. З другого боку, існує і зворотний бік - зростання позик на міжнародному ринку капіталів має свої недоліки. Кредити підлягають поверненню з відсотками, що негативно позначається на стані платіжного балансу України. Зрозуміло, фінансова допомога зарубіжних країн є далеко не безоплатною.

Упродовж наступного періоду cпівробітництва зі Світовим Банком в Україні відбудуться важливі події, які визначать політичну й соціальну еволюцію країни та місце, яке вона посідатиме у світі. На нашу державу впродовж періоду дії Стратегії партнерства з Україною на 2008-2011 років чекають нові завдання й можливості як у внутрішній діяльності (внаслідок наступних парламентських та президентських виборів й очікуваних змін у внутрішній політиці і ставленні до реформ), так і в міжнародній (з огляду на нову ситуацію, зумовлену розширенням ЄС, та зміну міжнародної ситуації загалом).

Література:

1) Стратегія партнерства Світового Банку з Україною на період 2008-2011 років – Документ Світового Банку – 2007 р. – cт.19-27.

2) World Bank Annual Report 2008 – http://www.worldbank.org

3) World Development Report 2009: Reshaping Economic Geography - http://www.worldbank.org