Кольцова Ю., Митрохіна Ю.П.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені МихайлаТуган-Барановського

АУТСОРСИНГ, ЯК ФОРМА УПРАВЛІННЯ БИЗНЕС-ПРОЦЕСАМИ

Прагнення конкурувати на регіональному, національному та міжнарод­ному ринках змушує підприємства раціонально використовувати свій потен­ціал та всі види ресурсів. Це вимагає від керівників підприємств застосовувати вигідні форми управління бізнес-процесами. Останніми роками зросла попу­лярність однієї з таких форм - аутсорсингу.

Аутсорсинг (англ. out — зовнішній, source — джерело) — означає запози­чення ресурсів ззовні. Іншими словами, аутсорсинг - це виконання сторон­ньою організацією певних завдань або деяких процесів бізнесу, які не є про­фільними для підприємства, але є необхідними для повноцінного його функ­ціонування на ринку. По-іншому цей же термін можна трактувати як спосіб оптимізації діяльності підприємства за рахунок зосередження зусиль на ос­новному предметі діяльності та передачі непрофільних функцій і корпоратив­них ролей зовнішнім спеціалізованим організаціям.

Понад 2/3 ком­паній світу вдаються до послуг аутсорсингу. В Україні ця цифра на порядок нижче, проте понад 80% керівників вітчизняних підприємств, які вже знають, що таке аутсорсинг, пла­нують почати використання його найближчим часом [1].

Аутсорсинг в Україні перебуває на стадії становлення, особливо у сфері маркетингу. Темпи його розвитку надто повільні, оскільки підприємства побо­юються передавати низку функцій через ризик їх виконання на неналежному рівні. Специфіка цього виду аутсорсингу в Україні полягає у тому, що підприємства більшою мірою спрямовані на передачу дослідницьких функцій, функцій комунікації, ніж на передачу функцій у сфері збуту та контролю маркетингової діяльності. [2]

Аналізуючи діяльність організацій-аутсорсерів як суб'єктів аутсорсингу,  розповсюдженими вітчизняними фірмами, які працюють в цьому на­прямку, є консалтингові (консультаційні) фірми. Ринок консалтингових по­слуг в Україні на даний час має хаотичний і водночас перспективний характер. Українські консалтингові фірми є цілком конкурентноспроможними, особливо у таких видах діяльності, як реструктуризація підприємств та організація бізнес-процесів, управління якістю, інжиніринг, інфор­маційні технології, маркетинг, аудит, кадровий консалтинг і навчання. Окреме місце серед суб'єктів аутсорсингу займають інформаційно-марке­тингові центри.  

        Використання аутсорсингу звільняє підприємства від виму­шеного створення своїх власних внутрішніх служб і підрозділів, які вимагають великих фінансових витрат і відповідного кадрового забезпечення. Переваги використання аутсорсингу як нової стратегії в управлінні полягають у можли­вості сфокусувати увагу на основному бізнесі (напрямку діяльності), знизити інвестування в неосновні фонди, гнучко реагувати на зміни на ринку та всере­дині компанії; обійтися без розширення штату та скоротити витрати на на­вчання персоналу, інформаційну підтримку, проведення маркетингових дос­ліджень тощо.[1]

       Аутсорсинг умовно класифікують на два основних види: виробничий аутсорсинг і аутсорсинг процесів бізнесу.

Виробничий аутсорсинг передбачає передачу частини виробничих проце­сів або всього циклу виробництва сторонній компанії. Крім того, можливий варіант продажу частини своїх підрозділів іншим компаніям і подальша взає­модія з ними вже в межах аутсорсингу. Такий вид аутсорсингу притаманний у більшості випадків великим під­приємствам, особливо ТНК, коли частину виробництва деталей або вузлів у рамках програми зі створення великої виробничоємкої продукції вони пере­дають малим підприємствам.

Аутсорсинг бізнес-процесів (АБП) включає передачу сторонній організації окремих процесів бізнесу, які не є для компанії основними, бізнес-утворюю-чими. З їх числа на аутсорсинг можуть бути передані такі функції, як управління персоналом, інформаційним забезпеченням, бухгалтерський облік, маркетинг, реклама, логістика тощо. Цей вид аутсорсингу полягає у дослідженні ринку товарів і послуг, а також усіх суб'єктів ринкових відносин (конкурентів, постачальників, споживачів, партнерів тощо), організації рекламної діяльності, проведенні рекламних кам­паній, презентації нових видів товарної продукції, збуті товарів і послуг тощо.[3]

На регіональному рівні, особливо в умовах зовнішньоекономічної діяль­ності, аутсорсинг допоможе підприємству скористатися ресурсами, доступ до яких в іншому випадку був би неможливий, наприклад, при розширенні гео­графії діяльності фірми або ж при створенні нової компанії. І, нарешті, під-приємство-замовник може поліпшити репутацію і збільшити вартість свого бренду в результаті більш якісного обслуговування клієнтів сторонньою спе­ціалізованою компанією.

На даному етапі розвитку економіки України, особливо на ре­гіональному рівні, тема аутсорсингу є дуже актуальною. Запропонована схема співпраці між регіональним інфор­маційно-маркетинговим центром і суб'єктами господарювання регіону може надати економіці регіону нові можливості щодо економічного зростання всіх суб'єктів господарювання, раціонального використання всіх видів ресурсів, які є у підприємств, раціонального використання чинників, які формують потенціал регіону, а також його соціально-економічного розвитку.

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Аникин Б.А., Воронцов В.И. Основньїе аспекти формирования аутсорсинга // Маркетинг.— 2008.-№4.-С. 107-116.

      2. Жуков С.А. Роль інформаційно-маркстингових центрів у розвитку транскордонного спів­робітництва областей, регіонів, країни // Вплив маркетингу на підвищення ефективності транс­кордонного економічного співробітництва з країнами-членами ЄС: Спец. вип. наук, вісника УжНУ. - Ужгород, 2007.

     3.Жуков С.А. Аутсорсинг, як система співпраці між регіональним інформаційно-маркетинговим центром і підприємством регіону//Экономіка  і управліня.-2008.-№3.С 99-105.