Экономика/ Банки и банковская система

Глівінська Д.А.

Науковий керівник: Штефюк П.Л.

Буковинська державна фінансова академія

Страхування депозитів: міжнародний і вітчизняний досвід

Наслідком світової економічної кризи є негативні зрушення в банківській сфері. Так, як взаємопов’язаність банківської справи та страхування є очевидним, то спад діяльності спостерігається й у сфері страхування. Сьогодні, коли банки переживають не найкращу ситуацію, страхові компанії повинні впевнити нас в тому, що ми отримаємо свої гроші назад, маються на увазі депозитні вкладення.

На даний момент громадяни, які вклали свої кошти на депозитні рахунки роблять все можливе для того, щоб отримати вкладені гроші, вже навіть без обіцяних ним відсотків. Ось чому саме ця тема є найактуальнішою в період такого економічного становища нашої держави.

Ця проблема не обминула й науковців, таких як: М.В. Мних, С.Волосович, В.Тринчук та багато інших, які шукають можливості для її вирішення.

Страхування депозитів – це комплекс заходів, спрямованих на захист вкладів і забезпечення їх гарантованого повернення у повному або частковому обсязі в разі банкрутства фінансової установи [1].

Як повідомляє сайт НБУ, залишки за депозитами сектору домашніх господарств на кінець березня 2009 року становили 193,4 млрд. грн. Темпи приросту депозитів за строками погашення до 1 року та більше 2 років знизились і становили 57,1% і 13,4% відповідно. Депозити строком від 1 до 2 років скоротились на 9,4% у річному обчисленні. У березні порівняно з лютим зменшення залишків за депозитами (на 4,7 млрд. грн.) спостерігалось з початку року, за всіма строками та видами валют [3].

Продемонструємо зміну залишків депозитних коштів у 2009 році

Рис.1 Депозити сектору домашніх господарств за строками погашення [3]

Як бачимо, вкладники швидкими темпами забирали кошти в березні в порівнянні з лютим 2009 року.

З наведених даних, бачимо, що необхідність розвитку широкого впровадження страхування банківських вкладів зумовлена [1]:

- загальним спадом довіри до банків;

- потребою надання допомоги тим банкам, що потрапили в скрутну фінансову ситуацію;

- потребою стабілізації фінансових ресурсів банків - усунення причин до передчасного зняття депозитів вкладниками, занепокоєними станом їх надійності;

- обов’язком захисту споживача-клієнта, який не завжди володіє достатньою інформацією про фінансову кондицію банку, якому довіряє свої заощадження тощо [2].

Якщо порівняти світовий досвід страхування депозитів, то він характеризується двома видами системи. В одному випадку створюється фонд, з якого здійснюються платежі в разі банкрутства банку. В іншому – передбачено систему, яка починає діяти, коли потрібно робити платежі. У цьому випадку виплати фінансуються за рахунок стягнення внутрішнього податку з банків.

Перший вид характерний для США. Саме тут страховий фонд створюється з обов’язкових регулярних внесків банків. Розмір цього фонду підтримується на рівні 1,25% загальної суми банківських депозитів, а розмір внесків встановлюється залежно від мети підтримання фонду на цьому рівні.

Другий тип діє в Німеччині. Тут гарантування вкладів здійснюється самими банками через їх галузеві об’єднання без прямої участі держави, але з її співпрацею. З добровільних внесків банків створюються страхові фонди, але розміри їх невеликі, а внески банків складають 0,03% залишків депозитів у рік. Однак банки беруть на себе відповідальність проводити у разі необхідності додаткові внески [2].

В Україні також цікавляться питаннями повернення вкладів, тому було створено Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. І хоча він має чимало переваг у своєму функціонуваннi, звичайно, існує багато недоліків:

- недостатність джерел формування ресурсів фонду, оскільки участь держави обмежується разовим внеском, а розмір регулярних є недостатнім;

- виконання основних повноважень фонду здійснюється через різні структури: інвестування наявних ресурсів у державні цінні папери – через НБУ, виплати відшкодувань – через банки-агенти;

- контрольні функції фонду обмежені правом здійснення перевірок за процесом перерахування зборів до фонду, тоді як нагляд за санацією, ліквідацією банків та виконання функцій банками агентами щодо використання одержаних від фонду коштів для повернення заощаджень знаходяться за межами його контролю;

- неузгодженість між законами «Про фонд гарантування вкладів фізичних осіб» та «Про Національний банк України» стосовно розміщення вільних коштів фонду на депозитних рахунках, оскільки фонд є небанківською установою;

- оскільки ресурси фонду не включаються до Державного бюджету України, не передбачено плату за користування тимчасово вільними залишками його коштів, водночас при використанні бюджетних коштів комерційні баки сплачують 50% облікової ставки НБУ;

- Законом «Про фонд гарантування вкладів фізичних осіб» не визначено порядок доплат фізичним особам у разі збільшення гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами вже після дня настання недоступності [1].

Отож, ми бачимо, що відбувається скоріше адміністративне регулювання здійснення внесків банків до Фонду, а власна ініціатива банків відсутня.

Але разом з тим в Україні страхування банківських вкладів має всі перспективи для подальшого розвитку. Для цього необхідно:

1) розширити повноваження Фонду гарантування вкладів;

2) систему гарантування вкладів слід зорієнтувати на захист інтересів як фізичних, так і юридичних осіб;

3) зростання розміру відшкодування банківських вкладів прив’язувати до ВВП на душу населення;

4) встановити диференційований розмір регулярних внесків банків до фонду залежно від ризиковості їх діяльності;

5) встановити участь НБУ у формуванні доходів фонду в розмірі 20% суми перевищення кошторисних доходів над кошторисними витратами, затверджений на поточний бюджетний рік;

6) встановити плату за користування тимчасово вільними залишками коштів фонду на рівні плати за використання бюджетних коштів комерційними банками.

Так, в України є перспективи в розвитку страхування депозитів, якщо буде враховано попередні помилки та використано досвід більш розвинутих в галузі страхуванні країн.

Список використаної літератури:

1. Волосович С., Тринчук В. Особливості й тенденції розвитку національної системи страхування банківських вкладів в умовах євроінтеграції// Вісник НБУ. – 2007. - №8. С. 28-32.

2. Мних М.В. Іноземний досвід страхування депозитів та можливість його реалізації в сучасних умовах в Україні// Економіка і держава. – 2007. - №6. С. 11-13.

3. www.nbu.gov.ua